В Україні діють жорсткі графіки відключення електроенергії, а в енергетичній галузі запроваджено надзвичайний стан. Через це все більше українців та бізнесів шукають альтернативні способи забезпечити безперебійне електропостачання для осель, офісів і торгових точок.

Наразі тариф на електроенергію для населення становить 4,32 грн за кВт·год. Для споживачів із двозонними лічильниками доступний нічний тариф – 2,16 грн за кВт·год у період з 23:00 до 7:00. Фіксована ціна на світло діятиме щонайменше до весни 2026 року.

У період масових відключень найбільш поширеним рішенням залишаються генератори. В Україні найчастіше використовують бензинові та дизельні моделі. Бензинові генератори зазвичай обирають для короткочасного використання, вони дешевші, компактні та підходять для живлення освітлення, холодильника або телевізора. Водночас при тривалій роботі такі пристрої споживають більше пального.

Дизельні генератори розраховані на довше навантаження та краще підходять для приватних будинків і бізнесу. Вони економніші щодо витрати пального, але коштують дорожче, створюють більше шуму та потребують регулярного технічного обслуговування. Для базових потреб достатньо генератора потужністю 2-3 кВт, а для роботи потужної техніки: пральної машини, насосів або обладнання – знадобиться модель на 5 кВт і більше.

Водночас електроенергія з генератора обходиться значно дорожче за державний тариф з розетки. За підрахунками експертів, вартість одного кіловата може сягати до 30 грн, залежно від типу пального, навантаження та режиму роботи. Додатково слід враховувати витрати на мастило, фільтри й сервісне обслуговування, які виникають приблизно кожні 40-60 годин роботи.

Таким чином, використання генераторів є доцільним не для всіх споживачів, адже далеко не кожен готовий платити до 30 грн за один кіловат-годину. На тлі високої вартості пального та обслуговування в Україні стрімко зростає інтерес до портативних електростанцій, зокрема рішень на кшталт EcoFlow, які забезпечують резервне живлення без шуму, викидів і постійних витрат на паливо.

Полтавський територіальний центр комплектування не виконує планів із призову, а кількість чоловіків, які роками уникають військового обліку, лише зростає. У відповідь на провал традиційних методів роботи ТЦК вирішив діяти жорсткіше і почати залучати державні установи.

Фактично мова йде про розширення мобілізаційної «сітки», щоб перекрити чоловікам, які ухиляються від військового обов’язку, будь-які можливості залишатися поза увагою. Якщо раніше чоловіків ловили на вулицях або за місцем проживання, тепер до процесу планують залучити ЦНАПи, органи місцевого самоврядування та поліцію.

ЦНАПи також перевірятимуть на ухилянтів

Ключовою ланкою нової схеми мають стати Центри надання адміністративних послуг. Саме там чоловіки змушені показувати документи для отримання довідок, реєстрації майна чи вирішення соціальних питань. Полтавський ТЦК запропонував передати до ЦНАПів списки осіб, які перебувають у розшуку.

Таким чином, будь-яке звернення до державної установи може завершитися не отриманням послуги, а затриманням. Фактично ЦНАПи стають додатковим інструментом виявлення військовозобовязаних, які намагаються жити «поза системою», але при цьому користуються всіма державними сервісами.

Поліція забиратиме прямо з держустанов

У разі виявлення особи зі «списку ТЦК» працівники установи зобов’язані повідомити поліцію. Правоохоронці здійснюватимуть адміністративне затримання безпосередньо на місці, у приміщенні ЦНАПу чи іншої державної установи.

Після цього чоловіка доставлятимуть до Полтавського міського ТЦК для подальших дій.

Міська влада дала «зелене світло»

9 січня виконавчий комітет Полтавської міської ради підтримав ініціативу ТЦК. Про деталі нової схеми доповів начальник Полтавського об’єднаного міського ТЦК та СП полковник Сергій Караблін. Хоча механізм ще не запущений офіційно, рішення фактично відкриває шлях до його реалізації.

Таким чином, запропонована схема чітко демонструє зміну підходів: держава більше не розраховує на добровільну явку. Якщо чоловік перебуває у розшуку ТЦК, уникнути контакту стає практично неможливо, ні вдома, ні на роботі, ні під час звернення за будь-якою державною послугою.

Полтава стає одним із перших міст, де мобілізацію намагаються зробити всеосяжною. І якщо система запрацює, звернення до ЦНАПу може стати останнім кроком «цивільного» життя для багатьох чоловіків призовного віку.

Хоча війна торкається багатьох, не всі підлягають мобілізації. І причина не завжди у віці чи фізичній формі – іноді роль відіграють хвороби, які роблять службу небезпечною для життя.

Експерти Військово-лікарської комісії (ВЛК) підкреслюють, що категорія А – це не виняток і не прихована домовленість. Вона передбачена законодавчо і означає повну непридатність до служби. Людина з таким діагнозом не призивається ні під час мобілізації, ні у мирний час.

Хвороби, що автоматично роблять непридатним

До категорії А потрапляють ті, у кого є хоча б один із таких серйозних станів:

• Апластична анемія – стан, коли кістковий мозок не виробляє достатньо кров’яних клітин.
• Гемолітичні анемії, включно з таласемією та серповидноклітинною, які загрожують життю при фізичних навантаженнях.
• Анемії, що потребують імуносупресивного або цитостатичного лікування, коли організм ослаблений і не витримає стресу служби.
• Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура без ремісії, яка підвищує ризик кровотеч.
• Порушення зсідання крові з клінічними проявами – будь-яка травма може стати критичною.
• Гемофілія та хвороба Віллебранда з кровотечами.
• Агранулоцитоз (нейтрофіли <1×10⁹/л) – значно підвищує ризик інфекцій.
• Саркоїдоз із значним ураженням легень, серця або центральної нервової системи, навіть якщо симптоми непомітні на перший погляд.

Важливо, навіть якщо сучасні аналізи демонструють кращі показники, це не “знімає” діагноз. ВЛК оцінює перебіг хвороби, лікування та ризики, а не лише папірці чи результати одного аналізу.

Таким чином, мобілізація стосується не всіх без винятку. Якщо людина має серйозні захворювання, підтверджені медично, вона може бути визнана непридатною до служби. У таких випадках рішення ВЛК – це не формальність, а питання збереження здоров’я і життя.

Також читайте:

Масова втеча з країни: скільки чоловіків нелегально покинули Україну – цифри шокують

Суд поставив крапку: ТЦК заборонили силоміць затримувати громадян