Хоча війна торкається багатьох, не всі підлягають мобілізації. І причина не завжди у віці чи фізичній формі – іноді роль відіграють хвороби, які роблять службу небезпечною для життя.

Експерти Військово-лікарської комісії (ВЛК) підкреслюють, що категорія А – це не виняток і не прихована домовленість. Вона передбачена законодавчо і означає повну непридатність до служби. Людина з таким діагнозом не призивається ні під час мобілізації, ні у мирний час.

Хвороби, що автоматично роблять непридатним

До категорії А потрапляють ті, у кого є хоча б один із таких серйозних станів:

• Апластична анемія – стан, коли кістковий мозок не виробляє достатньо кров’яних клітин.
• Гемолітичні анемії, включно з таласемією та серповидноклітинною, які загрожують життю при фізичних навантаженнях.
• Анемії, що потребують імуносупресивного або цитостатичного лікування, коли організм ослаблений і не витримає стресу служби.
• Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура без ремісії, яка підвищує ризик кровотеч.
• Порушення зсідання крові з клінічними проявами – будь-яка травма може стати критичною.
• Гемофілія та хвороба Віллебранда з кровотечами.
• Агранулоцитоз (нейтрофіли <1×10⁹/л) – значно підвищує ризик інфекцій.
• Саркоїдоз із значним ураженням легень, серця або центральної нервової системи, навіть якщо симптоми непомітні на перший погляд.

Важливо, навіть якщо сучасні аналізи демонструють кращі показники, це не “знімає” діагноз. ВЛК оцінює перебіг хвороби, лікування та ризики, а не лише папірці чи результати одного аналізу.

Таким чином, мобілізація стосується не всіх без винятку. Якщо людина має серйозні захворювання, підтверджені медично, вона може бути визнана непридатною до служби. У таких випадках рішення ВЛК – це не формальність, а питання збереження здоров’я і життя.

Також читайте:

Масова втеча з країни: скільки чоловіків нелегально покинули Україну – цифри шокують

Суд поставив крапку: ТЦК заборонили силоміць затримувати громадян

Не секрет, що багато чоловіків в Україні не хочуть іти служити в армію. За умов повномасштабної та виснажливої війни ризики надто високі, люди бояться отримати важкі поранення або загинути. Оскільки легальних шляхів виїзду для більшості немає, частина чоловіків наважується на небезпечні та незаконні маршрути, а саме, через гірські перевали Карпат або річку Тиса.

Нелегальні маршрути та «чорні схеми»

Попри наявність окремих підстав для офіційного виїзду з країни, в Україні активно діють різноманітні нелегальні схеми перетину кордону. За час повномасштабної війни українські прикордонники затримали понад 50 тисяч чоловіків, які намагалися незаконно залишити територію держави.

Звичайно, частина втікачів гине, намагаючись переплисти Тису або подолати складні високогірні маршрути Карпат. Водночас багатьом усе ж вдається перетнути кордон завдяки налагодженим контрабандним шляхам. Один із показових випадків – історія 53-річного бізнесмена з Рівного Валерія Гусака, якого за 10 тисяч доларів переправили човном через Тису.

За інформацією Державної прикордонної служби України, найчастіше нелегали намагаються потрапити до Румунії та Молдови. Як повідомили журналістам NGL.media в прикордонній поліції Румунії, після перетину кордону українці зазвичай самі звертаються до місцевих прикордонників і просять про тимчасовий захист.

Після перевірок таких осіб вносять до європейської біометричної бази даних Eurodac, а далі ними займаються міграційні служби відповідних країн.

Хоча дані Eurodac є закритими, прикордонні та міграційні служби кількох сусідніх держав надали журналістам узагальнену інформацію. Найбільше випадків нелегального перетину зафіксували саме в Румунії – понад 31 тисячу. Значно менші показники у Словаччині (3951 випадок) та Польщі (1203 випадки).

Угорщина та Молдова офіційних даних не оприлюднили. Втім, з огляду на протяжність кордонів і популярність цих напрямків серед нелегалів, експерти оцінюють кількість чоловіків, які втекли туди, ще у 30-35 тисяч осіб.

Таким чином, за обережними підрахунками, загальна кількість українців, які нелегально перетнули кордон від початку війни, сягає близько 70 тисяч осіб.

Нагадуємо, що українська армія налічує 600-800 тисяч осіб, отже приблизно одна десята від цієї кількості нелегально покинула країну, це втрати, які не відображаються у зведеннях з фронту, але мають прямий вплив на обороноздатність країни.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не мають законних повноважень на примусове затримання громадян або їх доставлення до ТЦК. Такі дії можуть здійснювати виключно співробітники Національної поліції та лише за наявності підстав, зокрема якщо особа перебуває в офіційному розшуку.

Відповідну позицію виклав Третій апеляційний адміністративний суд у постанові у справі №160/6554/25.

Обставини справи

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся чоловік із позовом до військової частини. Він вимагав визнати незаконним наказ про його призов під час мобілізації та зобов’язати виключити його зі списків особового складу.

За словами позивача, наприкінці листопада 2024 року його силоміць доставили до приміщення ТЦК невідомі особи, де він утримувався протягом чотирьох діб. Після цього військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби. Водночас чоловік заявив, що від проходження ВЛК фактично відмовився, оскільки не мав необхідних медичних документів, не отримував направлення на комісію та не був належним чином повідомлений про призов.

Суд першої інстанції 1 травня 2025 року відмовив у задоволенні позову. Не погодившись із таким рішенням, чоловік подав апеляційну скаргу, вказуючи на неповне з’ясування обставин справи.

Висновки апеляційного суду

Апеляційний суд став на бік позивача, наголосивши, що представники ТЦК можуть лише ініціювати питання про затримання особи у разі її перебування в розшуку через ухилення від отримання повісток. Водночас фактичне затримання та примусове доставлення громадян належить виключно до компетенції поліції.

У постанові зазначено, що самовільні дії працівників ТЦК щодо затримання громадян є протиправними, а військовослужбовці, які здійснюють оповіщення військовозобов’язаних, не наділені такими повноваженнями.

Крім того, суд дійшов висновку, що наказ начальника про призов позивача на військову службу під час мобілізації був виданий із порушенням законодавства та підлягає скасуванню.

Також читайте:

Чоловікам 18 -24 років приготуватися: в «Резерв+» тестують важливе нововведення

Студенти 25+ років можуть спати спокійно: відстрочку в них ніхто забирати не буде