OpenAI оголосила про запуск нового бюджетного тарифного плану ChatGPT Go та початок тестування рекламної моделі в сервісі. Це рішення означає зміну підходу компанії до монетизації, адже раніше основними джерелами доходу залишалися платні підписки та інвестиції від Microsoft.

Новий тариф ChatGPT Go коштує $8 на місяць і розрахований на користувачів, яким можливостей безплатної версії вже недостатньо, але які не готові платити $20 за Plus або $200 за Pro. В Україні підписка доступна за $7, що робить її найдешевшим платним варіантом ChatGPT. Тариф відкриває доступ до швидкої моделі GPT-5.2 Instant із розширеними лімітами, дозволяє надсилати у кілька разів більше запитів, завантажувати файли та генерувати зображення, а також забезпечує кращу роботу з контекстом і пам’яттю попередніх розмов.

Паралельно OpenAI готується до тестування реклами у ChatGPT. У найближчі тижні рекламні блоки почнуть показувати у США для дорослих користувачів безплатного тарифу та плану Go. Реклама не з’являтиметься всередині відповідей чат-бота – її розміщуватимуть окремим позначеним блоком під відповіддю. Пропозиції підбиратимуться з урахуванням теми поточної розмови, якщо для неї є релевантний спонсорований продукт або послуга.

Генеральний директор OpenAI Сем Альтман заявив, що реклама не впливатиме на об’єктивність відповідей штучного інтелекту. Дорожчі підписки, зокрема Plus, Pro, Business та Enterprise, залишаться повністю без реклами. За його словами, компанія прагне зробити рекламний формат корисним для користувачів, а не нав’язливим.

OpenAI також наголошує на дотриманні правил безпеки та конфіденційності. Рекламодавці не отримають доступу до особистих чатів і не зможуть впливати на відповіді ШІ. Рекламу не показуватимуть неповнолітнім користувачам, а також у чутливих темах, зокрема пов’язаних із політикою, медициною чи ментальним здоров’ям.

Запуск реклами пов’язаний із високими витратами на розробку та масштабування штучного інтелекту. Компанія шукає нові способи монетизації великої аудиторії безплатних користувачів і прагне зменшити залежність від підписок та інвестицій. Водночас аналітики зазначають, що надмірно агресивна реклама може змусити частину користувачів перейти до конкурентних сервісів, таких як Gemini від Google або Claude від Anthropic. Попри це, рекламний ринок загалом позитивно оцінює потенціал ШІ як інструменту для більш точної та ефективної реклами.

В Україні діють жорсткі графіки відключення електроенергії, а в енергетичній галузі запроваджено надзвичайний стан. Через це все більше українців та бізнесів шукають альтернативні способи забезпечити безперебійне електропостачання для осель, офісів і торгових точок.

Наразі тариф на електроенергію для населення становить 4,32 грн за кВт·год. Для споживачів із двозонними лічильниками доступний нічний тариф – 2,16 грн за кВт·год у період з 23:00 до 7:00. Фіксована ціна на світло діятиме щонайменше до весни 2026 року.

У період масових відключень найбільш поширеним рішенням залишаються генератори. В Україні найчастіше використовують бензинові та дизельні моделі. Бензинові генератори зазвичай обирають для короткочасного використання, вони дешевші, компактні та підходять для живлення освітлення, холодильника або телевізора. Водночас при тривалій роботі такі пристрої споживають більше пального.

Дизельні генератори розраховані на довше навантаження та краще підходять для приватних будинків і бізнесу. Вони економніші щодо витрати пального, але коштують дорожче, створюють більше шуму та потребують регулярного технічного обслуговування. Для базових потреб достатньо генератора потужністю 2-3 кВт, а для роботи потужної техніки: пральної машини, насосів або обладнання – знадобиться модель на 5 кВт і більше.

Водночас електроенергія з генератора обходиться значно дорожче за державний тариф з розетки. За підрахунками експертів, вартість одного кіловата може сягати до 30 грн, залежно від типу пального, навантаження та режиму роботи. Додатково слід враховувати витрати на мастило, фільтри й сервісне обслуговування, які виникають приблизно кожні 40-60 годин роботи.

Таким чином, використання генераторів є доцільним не для всіх споживачів, адже далеко не кожен готовий платити до 30 грн за один кіловат-годину. На тлі високої вартості пального та обслуговування в Україні стрімко зростає інтерес до портативних електростанцій, зокрема рішень на кшталт EcoFlow, які забезпечують резервне живлення без шуму, викидів і постійних витрат на паливо.

Полтавський територіальний центр комплектування не виконує планів із призову, а кількість чоловіків, які роками уникають військового обліку, лише зростає. У відповідь на провал традиційних методів роботи ТЦК вирішив діяти жорсткіше і почати залучати державні установи.

Фактично мова йде про розширення мобілізаційної «сітки», щоб перекрити чоловікам, які ухиляються від військового обов’язку, будь-які можливості залишатися поза увагою. Якщо раніше чоловіків ловили на вулицях або за місцем проживання, тепер до процесу планують залучити ЦНАПи, органи місцевого самоврядування та поліцію.

ЦНАПи також перевірятимуть на ухилянтів

Ключовою ланкою нової схеми мають стати Центри надання адміністративних послуг. Саме там чоловіки змушені показувати документи для отримання довідок, реєстрації майна чи вирішення соціальних питань. Полтавський ТЦК запропонував передати до ЦНАПів списки осіб, які перебувають у розшуку.

Таким чином, будь-яке звернення до державної установи може завершитися не отриманням послуги, а затриманням. Фактично ЦНАПи стають додатковим інструментом виявлення військовозобовязаних, які намагаються жити «поза системою», але при цьому користуються всіма державними сервісами.

Поліція забиратиме прямо з держустанов

У разі виявлення особи зі «списку ТЦК» працівники установи зобов’язані повідомити поліцію. Правоохоронці здійснюватимуть адміністративне затримання безпосередньо на місці, у приміщенні ЦНАПу чи іншої державної установи.

Після цього чоловіка доставлятимуть до Полтавського міського ТЦК для подальших дій.

Міська влада дала «зелене світло»

9 січня виконавчий комітет Полтавської міської ради підтримав ініціативу ТЦК. Про деталі нової схеми доповів начальник Полтавського об’єднаного міського ТЦК та СП полковник Сергій Караблін. Хоча механізм ще не запущений офіційно, рішення фактично відкриває шлях до його реалізації.

Таким чином, запропонована схема чітко демонструє зміну підходів: держава більше не розраховує на добровільну явку. Якщо чоловік перебуває у розшуку ТЦК, уникнути контакту стає практично неможливо, ні вдома, ні на роботі, ні під час звернення за будь-якою державною послугою.

Полтава стає одним із перших міст, де мобілізацію намагаються зробити всеосяжною. І якщо система запрацює, звернення до ЦНАПу може стати останнім кроком «цивільного» життя для багатьох чоловіків призовного віку.