Через масовані обстріли енергетичної інфраструктури Україна знову зіткнулася з відчутними відключеннями електроенергії. У багатьох регіонах світло зникає майже на 10-12 годин, залишаючи домівки без базових зручностей. Тож у цьому матеріалі ми розглянемо як бюджетні портативні зарядні станції, так і дорожчі моделі, здатні заживити не лише гаджети, а й частину побутової техніки.

Ми відібрали кілька популярних рішень різного цінового сегмента та коротко пояснюємо, кому вони підійдуть, які прилади можна підключити і на скільки годин.

1.V-TAC VT-606N (576 Вт·год, 600 Вт номінал / до 1000 Вт піку)

Ціна: від 14 000 – 16 000 грн

Ця зарядна станція підійде тим, хто хоче недороге рішення для блекаутів. Потужність 600 Вт дозволяє заряджати ноутбук на 8-10 годин, телевізор – до 5 годин, а також живити смартфони, роутер і базове освітлення. Але холодильник, мікрохвильовка чи фен для неї надто важкі – потужності не вистачить.

2.Bluetti AC50B (448 Вт·год, 700 Вт номінал / до 1000 Вт піку)

Ціна: від 18 999 грн

Ця станція підійде тим, хто працює або навчається вдома під час блекаутів. Потужність 700 Вт дозволяє тримати смартфон 35-40 годин, ноутбук – 6-7 годин, а також забезпечити роботу роутера. Для побутової техніки її потужності замало.

3.Vtoman FlashSpeed 600 (499 Вт·год, 600 Вт номінал / до 1200 Вт піку)

Ціна: від 19188 грн

Ця модель підійде для тих, хто користується кількома пристроями одночасно. Потужність 600 Вт дозволяє живити смартфон до 40 годин, ноутбук – 7-8 годин і телевізор – 4-5 годин. Але для холодильника чи іншої великої техніки її вистачить ненадовго.

4.OUKITEL P1000E Plus (1024 Вт·год, 1800 Вт номінал / до 3600 Вт піку)

Ціна: від 29 999 грн

Ця станція вже підходить для більшої частини квартири. Потужність 1800 Вт дозволяє тримати телевізор до 10 годин, холодильник – 12-15 годин, ноутбуки, роутер і світло протягом дня. Можна навіть запустити мікрохвильовку, але ненадовго – близько 50 хвилин.

5.Optonica 1000W 1037Wh (1037 Вт·год, 1000 Вт номінал)

Ціна: від 32 565 грн

Ця станція підійде тим, кому потрібна максимальна автономія для гаджетів. Потужність 1000 Вт дозволяє заряджати смартфон майже 4 доби, ноутбук – до 15-17 годин, а також підтримувати роутер, монітори і світло. Для енергоємної побутової техніки потужності замало.

Таким чином, навіть дешеві зарядні станції з потужністю від 600 Вт можуть забезпечити світло, інтернет і роботу гаджетів під час відключень, а моделі від 1000 Вт вже дозволяють частково живити й побутову техніку.

Верховна Рада не підтримала поправку до законопроєкту №13574, яка передбачала скасування відстрочки від мобілізації для студентів і учнів закладів профтехосвіти віком понад 25 років. За відповідне рішення проголосували лише 137 народних депутатів, чого виявилося недостатньо.

Поправку розглядали під час засідання парламенту 15 січня. Вона стосувалася громадян, які розпочали навчання після досягнення 25-річного віку, дану категорію хотіли позбавити права на відстрочку, однак більшість депутатів її не підтримали.

Який задум мав законопроєкт

Як пояснював голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, після початку повномасштабної війни чимало чоловіків вступали до закладів освіти не з метою навчання, а для уникнення мобілізації.

“До війни, чоловіків старше 25 років навчалося в університетах та інших навчальних закладах не більше 40 тисяч, зараз ця цифра дорівнює майже 210 тисяч. Тому дана ініціатива була спрямована саме на обмеження права на відстрочку, але не на обмеження права на освіту, проте депутати її не підтримали“, – зазначив Сергій Бабак

Також він нагадав, що за результатами перевірок Державної служби якості освіти вже відрахували близько 50 тисяч осіб, які фактично не навчалися, а лише формально числилися студентами і отримували відстрочку.

Таким чином, попри спроби закрити законодавчу «лазівку», парламент не підтримав скасування відстрочки для студентів старших 25 років. Громадяни цього віку й надалі можуть вступати до закладів освіти та зберігати право на відстрочку від мобілізації, за умови реального навчання.

Також читайте:

Нардеп закликав зупинити бусифікацію і перейти до добровільної мобілізації, але не врахував важливий нюанс

Два мільйони в розшуку ТЦК: новий міністр оборони заявив про масове ухилення і готує жорсткі зміни

Колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, який у листопаді 2025 року заявляв про бажання піти на фронт, фактично не служить у ЗСУ. Про це свідчать офіційні відповіді Міністерства оборони та інших військових відомств на депутатський запит Ярослава Железняка.

Після обшуків у будинку Єрмака та його відставки з посади керівника ОП, у кількох медіа з’явилися повідомлення, що він нібито готовий «стати до лав армії». Зокрема, повідомлення про це нібито надійшло журналістам New York Post.

Однак офіційна інформація спростовує ці заяви:

• Міноборони повідомило, що Єрмак не звертався до жодного територіального центру комплектування щодо проходження служби.
• Служба зовнішньої розвідки підтвердила, що відомство не отримувало від нього жодних заяв про службу.
• Сухопутні війська також запевнили, що колишній очільник ОП не перебуває у їхніх рядах.

Нардеп Железняк наголосив, що станом на середину січня 2026 року Єрмак не має офіційної участі у бойових діях і ймовірно, не збирається цього робити.

Попри гучні заяви про готовність «стати до війська», факти свідчать, що ексочільник ОП поки що не виконав цих обіцянок. Чи змінить він своє рішення та піде на фронт залишається питанням часу.