Новопризначений міністр оборони України Михайло Федоров публічно визнав, що система мобілізації та управління військом перебуває у глибокій кризі. Під час свого першого виступу у Верховній Раді він озвучив цифри, які раніше рідко звучали з парламентської трибуни.

За словами міністра, нині близько 2 мільйонів українців перебувають у розшуку територіальних центрів комплектування, ще понад 200 тисяч військових мають статус СЗЧ. Окремою проблемою він назвав фінанси, адже дефіцит бюджету Міністерства оборони сягає 300 мільярдів гривень.

У вівторок, 14 січня, Верховна Рада підтримала призначення Федорова на посаду очільника оборонного відомства – за відповідне рішення проголосували 277 народних депутатів. Уже в першій промові він відмовився від м’яких формулювань і відкрито заговорив про системні провали.

Особливу увагу міністр приділив діяльності ТЦК, підкресливши, що проблема давно перестала бути поодинокими інцидентами.

“Ми більше не можемо закривати очі на ситуацію з ТЦК. Після проведення комплексного аудиту буде запропоноване системне рішення, яке дозволить виправити помилки, накопичені роками і водночас не послабити обороноздатність країни“, – заявив Федоров.

Ще одним критичним напрямом він назвав підготовку військовослужбовців. На його думку, нинішня система навчання не відповідає реаліям сучасної війни та безпосередньо впливає на втрати на фронті.

“Систему підготовки необхідно змінювати швидко і радикально. Якісне навчання – це збережені життя та вища ефективність на полі бою“, – наголосив міністр.

Перший виступ Михайла Федорова на посаді міністра оборони став чітким сигналом про майбутнє перезавантаження мобілізаційної та управлінської системи в армії. Конкретні кроки та рішення, за його словами, будуть представлені після завершення всебічного аудиту оборонного відомства.

На період надзвичайної ситуації в Україні можливе тимчасове скасування комендантської години в частині міст та територіальних громад. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський.

За його словами, таке рішення можуть ухвалювати там, де безпекова ситуація дозволяє послабити обмеження без загрози для громадян. Водночас питання безпеки й надалі залишатиметься ключовим критерієм для запровадження або скасування відповідних заходів.

Через регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру, зношеність електричних і водопровідних мереж, а також дефіцит електроенергії в окремих регіонах, в Україні можуть оголосити надзвичайний стан у сферах енергетики та водопостачання.

Про це заявив народний депутат Олексій Кучеренко, коментуючи складну ситуацію з критичною інфраструктурою на тлі війни та зростання навантаження на системи життєзабезпечення.

За його словами, енергетична та водна системи країни працюють на межі можливостей, а подальше погіршення ситуації може призвести до серйозних аварій, зокрема у великих містах.

Що означає надзвичайний стан в енергетиці

Йдеться не про загальнонаціональний надзвичайний чи воєнний стан, а про спеціальний режим управління окремими сферами, електроенергетикою та водопостачанням. Такий режим дозволяє державі швидше ухвалювати рішення та жорсткіше регулювати споживання ресурсів.

Які зміни можуть відчути українці

У разі оголошення надзвичайного стану можливі:

• Посилені графіки відключень електроенергії, зокрема у години пікового навантаження
• Обмеження водопостачання – подача води за графіком або зниження тиску
• Пріоритетне забезпечення лікарень, водоканалів, котелень, обєктів критичної інфраструктури
• Тимчасове зниження комфорту для житлового сектору задля стабільності системи загалом

Водночас держава зможе оперативніше залучати аварійні бригади, генератори, резервні джерела живлення та спрощувати процедури ремонтів.

За словами народного депутата Олексія Кучеренка, офіційне визнання кризової ситуації дозволить ефективніше керувати нею, а не реагувати на наслідки вже після аварій, водночас питання запровадження надзвичайного стану в енергетиці та водопостачанні наразі перебуває на етапі обговорення, однак влада не виключає такого кроку у разі подальшого погіршення ситуації.