Київстар, Vodafone Україна та lifecell розпочали тестовий запуск мережі п’ятого покоління у центрі Львова. Наступними містами, де з’явиться пілотний 5G, стануть Бородянка та Харків.

Про це повідомив перший віцепрем’єр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За його словами, у січні тестування стартує у Бородянці, а в лютому — у Харкові.

«Сьогодні в центрі Львова запустили пілот 5G. Місто має один із найвищих показників проникнення 5G-ready смартфонів в Україні. Наразі тут збудовано понад 20 базових станцій 5G», — написав Федоров у своєму Telegram-каналі.

Основна перевага нової технології — значно вища швидкість передавання даних, яка для абонентів може сягати близько 500 Мбіт/с.

Плани операторів та швидкість 5G

У компанії Київстар зазначили, що згодом географія тестування 5G може розширитися на Київ та Одесу. Вибір міст для пілотного запуску здійснювався урядом — перевагу надали найбільш населеним містам із розвиненою інфраструктурою.

Водночас оператор наголосив, що повноцінне впровадження 5G в Україні можливе лише після завершення війни.

Також у компанії уточнили, що мережа 5G працюватиме у двох діапазонах частот:

• 3500 МГц — для забезпечення високих швидкостей передавання даних;
• 700 МГц — для розширення покриття.

За результатами попередніх тестів, максимальна швидкість завантаження у 5G-мережі Київстар за мінімального навантаження перевищувала 2,4 Гбіт/с, тоді як у 4G цей показник сягав близько 1 Гбіт/с.

Покриття 5G у Львові

У lifecell повідомили, що наразі 5G-покриття зосереджене в центральній частині Львова — зокрема на площі Ринок та прилеглих вулицях, у радіусі близько 700 метрів від Ратуші, а також у районі головного залізничного вокзалу.

Оператор зауважив, що якість сигналу може залежати від щільності забудови та конкретної локації, а доступ до 5G всередині приміщень може бути обмеженим.

У Vodafone Україна зазначили, що тестування мережі п’ятого покоління триватиме попередньо до кінця 2026 року.

«Ми планували повноцінно запустити 5G ще у 2022 році, однак повномасштабна війна змусила відкласти ці плани з міркувань безпеки», — додав Михайло Федоров.

Раніше в НКЕК повідомляли, що запуск 5G в Україні напряму залежить від безпекової ситуації, проте підготовка до майбутнього аукціону вже триває, оскільки цей процес потребує значного часу.

Міністерство цифрової трансформації анонсувало запуск цифрового розмитнення автомобілів у застосунку Дія. Нова функція має прибрати людський фактор і мінімізувати корупційні ризики.

У Мінцифри пояснюють, що на сьогодні митну вартість авто може субʼєктивно визначати інспектор, що відкриває шлях до зловживань. Цифрове розмитнення передбачає автоматичний розрахунок платежів за формулою – без участі посадовців.

Митна вартість авто визначатиметься лише за обʼєктивними характеристиками, які неможливо підробити:

• марка та модель;
• тип двигуна;
• обʼєм двигуна або параметри електромобіля;
• вік транспортного засобу.

Для цього створять Базу даних митної вартості з інформацією про ціни на нові авто, оформлені в Україні з 2007 року, а також усі вживані легкові автомобілі. Це має унеможливити заниження вартості в документах.

Подати електронну митну декларацію можна буде безпосередньо в Дії.

Як це працюватиме:

• купівля авто за кордоном;
• авторизація в Дії та введення VIN-коду – система автоматично підтягне дані;
• автоматичне формування та підпис декларації;
• оплата митних платежів у застосунку;
• перетин кордону з мінімальною перевіркою;
• реєстрація авто також у Дії.

У Мінцифри зазначають, що весь процес розмитнення триватиме не більше години. Запуск послуги можливий після ухвалення законопроєкту №10380, який закріплює електронну подачу митної декларації та нову систему перевірки митної вартості.

Все більше в ЄС лунають заклики повернути українських чоловіків на батьківщину, щоб вони стали на захист своєї країни. Водночас у Європі перебувають сотні чоловіків, які ухиляються від військової служби, а серед них є й ті, кого в Україні вже офіційно визнали дезертирами. Їхня присутність у Німеччині викликала хвилю політичних питань: чи планує німецький уряд їх повертати? Чи співпрацює ФРН з українськими органами для ідентифікації та екстрадиції?

Нещодавно німецький уряд офіційно відповів на ці запитання після звернення депутатів партії AfD, які цікавилися ситуацією. Вони хотіли знати, які правові підстави існують для повернення українських чоловіків, які втекли за кордон, та чи співпрацює Німеччина з Україною в цьому питанні.

Що відповів німецький уряд

1.Питання повернення та екстрадиції

Німеччина керується § 50, абзацом 1 Закону про перебування іноземців: іноземець має залишити країну, якщо він не має або втратив дозвіл на проживання. Якщо він не виїжджає добровільно, його можуть видворити.

Що стосується екстрадиції до України у звязку з ухиленням від військової служби, Німеччина пояснила, що для цього потрібен офіційний запит від України. Водночас, стаття 4 Європейської конвенції про екстрадицію правопорушників виключає військові кримінальні правопорушення, які не є загальнокримінальними. Іншими словами, дезертирів видавати не можна.

2.Чи займаються німецькі органи перевіркою таких випадків?

Ні. Федеральні органи не перевіряють українських чоловіків на предмет ухилення від служби. У разі надходження запиту про екстрадицію рішення ухвалює вищий земельний суд.

3.Співпраця з українськими органами

Німецький уряд підтвердив, що співпраці щодо ідентифікації військовозобов’язаних чи дезертирів немає. Також немає офіційних звернень від України щодо підтримки повернення таких осіб.

4.Роль Бундесверу

Жодної ролі у процесі перевірки або екстрадиції українських чоловіків військових зобов’язань Бундесвер не відіграє.

5.Політичні та правові обмеження.

Федеральний уряд зазначає, що рішення щодо повернення в кожному конкретному випадку ухвалює компетентний суд. Виконання рішень про повернення належить до компетенції федеральних земель.

Підсумки

Отже, німецький уряд фактично підтвердив, що повернення українських дезертирів чи військовозобов’язаних чоловіків до України не планується, юридичних механізмів для цього немає, і будь-які заклики політиків до депортації мають радше політичний, аніж реальний характер.

Ця відповідь є знаковою, оскільки стаття 4 Європейської конвенції про екстрадицію правопорушників чітко захищає українських чоловіків, які перебувають у Німеччині. Крім того, німецький уряд підтвердив, що немає перевірок, немає співпраці з Україною і немає планів щодо видачі українських громадян.

Усе це означає, що питання “повернення СЗЧ та військовозобов’язаних чоловіків” – це скоріше політичний хайп, ніж реально діюча ініціатива. Для українців у Німеччині це сигнал, що юридичних підстав для примусового повернення немає, а ситуація під контролем німецького законодавства та міжнародного права.