У публічному просторі дедалі частіше з’являються твердження про те, що механізми відповідальності за ухилення від військової служби в Україні нібито фактично не працюють. Зокрема, йдеться про те, що повістки більше не надсилають поштою, банківські рахунки військовозобов’язаних не блокують, а виконавчі провадження не відкривають.

За коментарем з цього приводу журналісти “ФАКТІВ” звернулися до речника Полтавського обласного ТЦК та СП, майора Романа Істоміна.

За його словами, у 2024 році принципових змін у питаннях мобілізації не відбулося. Що стосується можливого блокування банківських рахунків, то це питання не належить до компетенції ТЦК.

“Блокування рахунків здійснює виконавча служба виключно на підставі рішення суду – у разі несплати штрафу за адміністративне правопорушення“, – пояснив майор Істомін.

Він також звернув увагу, що кількість таких випадків могла зменшитися з кількох причин. По-перше, під час мобілізації основний акцент робиться на призов громадян, а не на накладення штрафів, оскільки ЗСУ потребують доукомплектування. По-друге, в застосунку “Резерв+” з’явилася можливість оперативно отримувати повідомлення про штрафи та сплачувати їх одразу, ще й зі знижкою 50%.

Таким чином, зменшення кількості блокувань рахунків, імовірно, пов’язане зі змінами в законодавстві та спрощенням процедури сплати штрафів, а не з відмовою від надсилання повісток поштою.

Коментуючи чутки про те, що повістки нібито перестали фізично надсилати, речник ТЦК наголосив: порядок їх вручення не змінювався.

“Повістки, як і раніше, вручають особисто або надсилають поштою. Кожна з них має фізичний або електронний підпис керівника відповідного ТЦК та СП“, – зазначив він.

Формування та надсилання повісток чітко регламентовано постановою Кабміну №560. Інформація про вручення повістки та час явки вноситься до реєстру “Оберіг”. У разі неявки дані громадянина передаються до поліції для подальшого доставлення до ТЦК через електронну взаємодію реєстрів.

Майор Істомін визнав, що в окремі періоди в деяких регіонах могли виникати затримки з поштовим надсиланням повісток, однак у такому разі громадянам не надходили й відповідні сповіщення.

Він також підкреслив, що кількість повісток, які надсилаються поштою, безпосередньо залежить від фінансування, адже послуги “Укрпошти” оплачуються з місцевих бюджетів або за рахунок коштів Міністерства оборони.

“У Полтавській області повістки поштою надсилаються регулярно. Наприкінці минулого року ми отримали фінансування та направили понад 10 тисяч повісток. Цей процес є безперервним“, – підсумував речник ТЦК.

В Україні знову спливла історія, яка викликає шок і запитання про існування соціальної справедливості.

Журналісти з’ясували, що один із наймолодших пенсіонерів країни, колишній прокурор Дмитро Козак, вийшов на пенсію у 29 років і зараз отримує 156 тисяч гривень щомісяця.

Дмитро Козак працював у органах прокуратури, зокрема в Закарпатській та Миколаївській областях. За даними журналістів, підставою для дострокового виходу на пенсію стала інвалідність, встановлена на 10 років. Для прокурорів така можливість передбачена законом. Хоча цей закон давно викликає обурення в суспільстві і питання про доцільність його існування.

Найбільше вражає розмір пенсії. Дмитро Козак зараз отримує 156 тисяч гривень щомісяця. При цьому його остання офіційна зарплата на посаді прокурора становила близько 124 тисяч гривень. Навіть за чинними нормами пенсія мала б бути близько 100 тисяч гривень, але не 156. Експерти зазначають, що поширеною практикою є видача керівникам прокуратури “спеціальних” довідок із завищеними зарплатами перед виходом на пенсію, в результаті чого виплати перевищують законні межі.

У 2024 році Козак звільнився з прокуратури та переїхав жити до Швеції. У 2025 році держава намагалася скоротити його пенсію майже вчетверо – до приблизно 42 тисяч гривень через обмежувальні коефіцієнти для великих виплат у воєнний час. Колишній прокурор оскаржив це рішення в суді та виграв.

Харківський окружний адміністративний суд визнав обмеження пенсії незаконним і зобов’язав Пенсійний фонд повернути та підвищити виплати до повного розміру, 156 тисяч гривень на місяць. Рішення ухвалене 15 грудня 2025 року. Сьогодні Дмитру Козаку 35 років, він живе за кордоном і щомісяця отримує суму, про яку більшість українських пенсіонерів навіть не мріє.

Ця історія особливо різко контрастує з заявами влади про нестачу коштів. Наприклад, нещодавно звучали слова про те, що підвищення зарплат військовим потребує значних фінансових ресурсів, яких нібито немає. Але для пенсії 35-річному екс-прокурору, який живе в ЄС, гроші знаходяться.

Офіційна статистика стверджує, що середня зарплата в Україні вже перевищує 24 000 гривень. Але чи відчуває це пересічний українець? Для багатьох ці цифри виглядають як далека теорія, яка не має нічого спільного з реальністю. Адже варто лише вийти за межі великих міст і “середня” зарплата миттєво зникає.

За неофіційними оцінками та опитуваннями, близько 60% українців отримують до 10 000 гривень на місяць. Саме ці люди формують більшість, продавці, охоронці, працівники сфери послуг, бюджетники на мінімальних ставках. Ще 20% населення заробляють близько 25 000 гривень, що вже виглядає пристойно, але з урахуванням цін на житло, комунальні послуги та продукти, це лише рівень прожиткового мінімуму, а не достатку.

Приблизно 15% українців мають дохід до 60 000 гривень. Це айті-фахівці, менеджери, підприємці, спеціалісти з рідкісними навичками. І лише 5% населення можна умовно назвати заможними, їхній щомісячний дохід перевищує 60 000 гривень. Саме ці доходи й “підтягують” середню зарплату вгору, створюючи ілюзію загального добробуту.

Економісти давно наголошують, що середня зарплата не показує реального рівня життя, набагато важливішою є медіанна. І саме вона демонструє, що більшість українців живе значно скромніше, ніж це подається в офіційних зведеннях.