Буковель давно має репутацію одного з найдорожчих курортів України. У соцмережах регулярно з’являються історії про захмарні суми, які туристи витрачають навіть без катання на лижах. Та чи можливо відпочити в Буковелі дешевше, якщо обрати мінімальний формат «все включено» на 4 дні?

Реальний приклад із соцмереж

Нещодавно одна пара поділилася своїми витратами на 4-денний відпочинок у Буковелі без лижного катання. Загальна сума склала 117 тисяч гривень.

Ось на що пішли гроші:

• Поїздка туди й назад – 6 000 грн
• Таксі від станції до готелю – 2 000 грн
• Проживання – 80 000 грн
• Харчування – 26 000 грн
• Розваги (SPA, прогулянки, підйомники тощо) – близько 3 000 грн

Цей приклад яскраво демонструє, як швидко зростає бюджет, якщо обирати готелі високого рівня та не економити на комфорті.

Мінімальний відпочинок «все включено» на 4 дні: реальний бюджет

Якщо ж підійти до планування більш раціонально, мінімальний відпочинок у Буковелі на 4 дні для двох може виглядати так:

1. Дорога

• Поїзд або автобус – 3 000-4 000 грн на двох
• Трансфер або таксі – 1 000-1 500 грн

Разом: ~ 5 000 грн

2. Проживання

• Готель 3★ або апартаменти не в центрі курорту
• Ціна: 4 000-5 000 грн за ніч

За 4 ночі: 16 000-20 000 грн

3. Харчування (умовне «все включено»)

• Сніданки в готелі або самостійне харчування
• Обіди та вечері в кафе середнього рівня
• На 4 дні: 8 000-10 000 грн на двох

4. Розваги та відпочинок

• Піші прогулянки
• Підйомник 1-2 рази
• Басейн або SPA (1 відвідування)
• Разом: 2 000-3 000 грн

Мінімальний відпочинок у Буковелі на 4 дні для двох за умовного формату «все включено» обійдеться приблизно у 36 – 40 тисяч гривень, тоді як за відсутності планування витрати можуть зрости до 117 тисяч гривень, адже кінцева сума напряму залежить від рівня готелю, локації, формату харчування та кількості розваг, при цьому Буковель залишається курортом, де за грамотного підходу можливий цілком доступний гірський відпочинок навіть на кілька днів.

Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олексій Кулеба в інтерв’ю Українській правді зробив заяву, яка викликала широкий резонанс. Відповідаючи на запитання журналіста про відчуття відриву столиці від реалій війни та можливу роль влади у «заколисуванні» суспільства позитивними новинами, посадовець заговорив про баланс.

За його словами, держава нині перебуває під надзвичайним навантаженням, зокрема через масштабну військову складову. І саме в цьому контексті, наголосив Кулеба, варто шукати відповідь на питання, що сьогодні обєднує країну.

«Як людина, яка відповідає за регіональну політику, можу сказати: цвинтар. Це єдине, що зараз об’єднує нашу країну», – заявив міністр.

Фраза, сказана, ймовірно, як емоційна метафора, миттєво вийшла за межі інтерв’ю і стала предметом суспільної дискусії, не лише через форму, а й через зміст.

Якщо прийняти логіку міністра буквально, виходить небезпечний висновок, що єдність українців тримається не на цінностях, не на справедливості, не на довірі до інституцій, а на спільній трагедії, на втраті – на могилах.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц фактично закликав Україну припинити виїзд молодих чоловіків за кордон і спрямувати їх на військову службу, заявивши, що українці мають залишатися вдома, а не шукати притулку та роботи в країнах ЄС.

Про це він сказав 6 січня на саміті Коаліції охочих у Парижі, звертаючись безпосередньо до президента України Володимира Зеленського.

“Україна має забезпечити, щоб молоді українці залишалися в країні та проходили військову службу, а не виїжджали до Німеччини, Польщі чи Франції“, – заявив Мерц.

За словами німецького канцлера, кордони для чоловіків мають бути повністю закриті, адже це питання напряму пов’язане з безпекою. Мерц дав зрозуміти, що очікує від Києва жорстких рішень і що це питання вже обговорювалося на найвищому рівні в Брюсселі.

“Це очікування, яке Україна, ймовірно, виконає“, – додав він.

Водночас канцлер визнав, аби молодь не тікала за кордон, Україна повинна створити умови для життя та роботи всередині країни. За його словами, йдеться про гідну роботу, яка могла б утримати молодих людей від переїзду до Європи.

Втім, цифри говорять самі за себе. Після послаблення правил для вікової категорії 18-22 років лише в Німеччині кількість молодих українців зросла щонайменше на 20 тисяч. У Польщі ж кількість звернень за тимчасовим захистом від української молоді вже сягнула 50 тисяч.

Окрім теми мобілізації, Мерц зробив низку гучних заяв щодо безпеки. Він не виключив розміщення німецьких військ у сусідній з Україною країні НАТО після року припинення вогню, наголосивши, що Берлін готовий “взяти на себе відповідальність за безпеку України та всієї Європи”.

Також у Парижі, за його словами, домовилися про сильні та юридично зобов’язуючі гарантії безпеки для України, зокрема з боку США. Мерц підкреслив, що нові домовленості мають бути принципово іншими, ніж Мінські угоди 2015 року.

Водночас канцлер визнав, що Україна вже стоїть на межі енергетичної та гуманітарної кризи, і союзники посилюють тиск, аби якомога швидше завершити війну.

Фактично ж за лаштунками дипломатичних формулювань звучить чіткий сигнал: Європа очікує, що Україна утримає свою молодь удома – і на фронті, навіть якщо сама при цьому готується лише до віддаленої участі у гарантіях безпеки.