Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олексій Кулеба в інтерв’ю Українській правді зробив заяву, яка викликала широкий резонанс. Відповідаючи на запитання журналіста про відчуття відриву столиці від реалій війни та можливу роль влади у «заколисуванні» суспільства позитивними новинами, посадовець заговорив про баланс.

За його словами, держава нині перебуває під надзвичайним навантаженням, зокрема через масштабну військову складову. І саме в цьому контексті, наголосив Кулеба, варто шукати відповідь на питання, що сьогодні обєднує країну.

«Як людина, яка відповідає за регіональну політику, можу сказати: цвинтар. Це єдине, що зараз об’єднує нашу країну», – заявив міністр.

Фраза, сказана, ймовірно, як емоційна метафора, миттєво вийшла за межі інтерв’ю і стала предметом суспільної дискусії, не лише через форму, а й через зміст.

Якщо прийняти логіку міністра буквально, виходить небезпечний висновок, що єдність українців тримається не на цінностях, не на справедливості, не на довірі до інституцій, а на спільній трагедії, на втраті – на могилах.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц фактично закликав Україну припинити виїзд молодих чоловіків за кордон і спрямувати їх на військову службу, заявивши, що українці мають залишатися вдома, а не шукати притулку та роботи в країнах ЄС.

Про це він сказав 6 січня на саміті Коаліції охочих у Парижі, звертаючись безпосередньо до президента України Володимира Зеленського.

“Україна має забезпечити, щоб молоді українці залишалися в країні та проходили військову службу, а не виїжджали до Німеччини, Польщі чи Франції“, – заявив Мерц.

За словами німецького канцлера, кордони для чоловіків мають бути повністю закриті, адже це питання напряму пов’язане з безпекою. Мерц дав зрозуміти, що очікує від Києва жорстких рішень і що це питання вже обговорювалося на найвищому рівні в Брюсселі.

“Це очікування, яке Україна, ймовірно, виконає“, – додав він.

Водночас канцлер визнав, аби молодь не тікала за кордон, Україна повинна створити умови для життя та роботи всередині країни. За його словами, йдеться про гідну роботу, яка могла б утримати молодих людей від переїзду до Європи.

Втім, цифри говорять самі за себе. Після послаблення правил для вікової категорії 18-22 років лише в Німеччині кількість молодих українців зросла щонайменше на 20 тисяч. У Польщі ж кількість звернень за тимчасовим захистом від української молоді вже сягнула 50 тисяч.

Окрім теми мобілізації, Мерц зробив низку гучних заяв щодо безпеки. Він не виключив розміщення німецьких військ у сусідній з Україною країні НАТО після року припинення вогню, наголосивши, що Берлін готовий “взяти на себе відповідальність за безпеку України та всієї Європи”.

Також у Парижі, за його словами, домовилися про сильні та юридично зобов’язуючі гарантії безпеки для України, зокрема з боку США. Мерц підкреслив, що нові домовленості мають бути принципово іншими, ніж Мінські угоди 2015 року.

Водночас канцлер визнав, що Україна вже стоїть на межі енергетичної та гуманітарної кризи, і союзники посилюють тиск, аби якомога швидше завершити війну.

Фактично ж за лаштунками дипломатичних формулювань звучить чіткий сигнал: Європа очікує, що Україна утримає свою молодь удома – і на фронті, навіть якщо сама при цьому готується лише до віддаленої участі у гарантіях безпеки.

У західних областях України до 31 січня 2026 року триває реалізація програми «Родина Родині: Індивідуальна підтримка», яка передбачає надання грошової допомоги українцям для започаткування власної справи або здобуття нової професії. Отримані кошти можна спрямувати як на навчання, так і на придбання необхідних матеріалів для розвитку бізнесу.

Про це повідомляє пресслужба Caritas Spes Львівської Архідієцезії у Facebook.

У чому суть грантової програми

Ініціатором проєкту виступає релігійна місія «Карітас-Спес» Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні. Програма орієнтована на підтримку домогосподарств із числа внутрішньо переміщених осіб, які постраждали внаслідок війни.

Мета проєкту – допомогти ВПО покращити фінансову стабільність шляхом розвитку сільського господарства, тваринництва або інших видів підприємницької діяльності.

Подати заявку можуть переселенці, які проживають у таких регіонах:

• Львівська область;
• Тернопільська область;
• Івано-Франківська область;
• Чернівецька область.

Важлива умова участі, заявники не повинні отримувати аналогічну гуманітарну допомогу на сільськогосподарську діяльність від Карітас-Спес Україна чи інших фондів протягом останнього року.

Які суми можна отримати і як податися

У межах програми передбачено кілька напрямів фінансування. Зокрема, учасники можуть розраховувати на:

• Сільськогосподарські гранти у розмірі до 32,4 тис. грн (760 доларів) – на закупівлю насіння, добрив, кормів, обладнання, худоби, а також на розвиток птахівництва, садівництва, ягідництва, ветеринарні послуги чи ремонтні роботи.
• Бізнес-гранти до 32,4 тис. грн: для торгівлі, надання послуг, виробництва або ремонтної діяльності.
• Гранти на професійне навчання чи перекваліфікацію – до 32,4 тис. грн, які можна використати для опанування нової спеціальності.

Прийом заявок триває до 31 січня 2026 року, а сам проєкт діятиме до травня 2026 року. Для участі необхідно заповнити проєктну заявку та зареєструватися через онлайн-форму попереднього відбору, це можна зробити перейшовши по посту нижче.