Національний банк України переглянув правила карткових переказів між фізичними особами. Із 1 січня 2026 року для операцій формату “картка – картка” запроваджується місячний ліміт у розмірі 150 тисяч гривень на вихідні транзакції.

Як пояснили в регуляторі, обмеження стосується виключно P2P-переказів, які нерідко використовують у неофіційних фінансових розрахунках. Водночас надходження коштів на карткові рахунки не лімітуються, а платежі за банківськими реквізитами IBAN залишаються без змін і не підпадають під нові правила.

У НБУ зазначають, що ключова мета рішення – протидія тіньовим схемам і відмиванню грошей через так званих “дропів”, які передають свої платіжні картки для незаконних операцій. Установлений поріг у 150 тисяч гривень, за задумом регулятора, має знизити привабливість таких схем.

Разом із тим для волонтерів та громадян з офіційно підтвердженими доходами передбачені винятки. Банки матимуть право індивідуально підвищувати ліміт, якщо клієнт зможе документально підтвердити законне походження коштів.

«ПриватБанк» відмовляється від безкоштовної доставки банківських карток. Із 1 січня 2026 року послуга стане платною для всіх клієнтів, повідомили у пресслужбі фінансової установи.

Вартість доставки становитиме 80 гривень з урахуванням ПДВ. Новий тариф діятиме для кредитних і дебетових карток двох категорій: миттєвих неперсоналізованих карток нового зразка з чипом і магнітною стрічкою, а також преміальних персоналізованих карток із чипом.

Для перевипуску карток банк передбачив окремі, диференційовані тарифи.

Замовити доставку можна через застосунок «Приват24». Банк здійснює доставку карток як по Україні, так і за кордон – у 48 країн світу. В межах України картки доставляють протягом одного дня до відділень або поштоматів «Нової пошти». Міжнародна доставка здійснюється «Новою поштою» у строк 7-14 днів або «Укрпоштою» – від 7 до 30 днів.

В Україні готуються до суттєвих змін у системі мобілізації. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14320, ініційований Міністерством оборони, який передбачає розширення повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) і передачу частини функцій на нижчий рівень.

У Міноборони прямо вказують, що чинна структура ТЦК не відповідає потребам воєнного часу та масової мобілізації, а тому потребує перегляду.

Що пропонують змінити

Ключова ідея законопроєкту – створення селищних ТЦК та СП. Їх планують сформувати на базі відокремлених підрозділів районних ТЦК, надавши їм статус юридичних осіб і повний обсяг управлінських повноважень.

Фактично влада хоче передати більше контролю та інструментів мобілізації безпосередньо на місця, щоб пришвидшити процеси та зменшити залежність від районного рівня.

Також документ передбачає оновлення термінології в законодавстві – замість “міських” центрів і комісій з’являться “міські та селищні”, з однаковими функціями й відповідальністю.

Чому влада йде на ці кроки

У пояснювальній записці зазначається, що після ліквідації військкоматів і створення ТЦК система виявилася перевантаженою та малоефективною в умовах повномасштабної війни.

Наразі в структурі районних ТЦК працює 344 відокремлені відділи без статусу юридичних осіб. Їхні керівники не мають повноцінних повноважень і не можуть самостійно:

• видавати довідки;
• ухвалювати рішення щодо призову;
• оформлювати накази;
• розглядати адміністративні правопорушення.

Через це більшість рішень концентрується на районному рівні, що уповільнює мобілізаційні процеси та створює додаткове навантаження на систему.

Які наслідки очікують після ухвалення закону

У разі прийняття законопроєкту селищні ТЦК зможуть самостійно вести Єдиний державний реєстр призовників, ухвалювати рішення в межах своєї компетенції та швидше оформлювати відстрочки й інші адміністративні процедури.

У Міноборони очікують, що це дозволить державі підвищити ефективність мобілізації, а громадянам – менше їздити до районних центрів і швидше отримувати необхідні послуги.

Фінансування і строки

Реалізація законопроєкту, за словами розробників, не потребуватиме додаткових видатків із держбюджету. У разі ухвалення закон набере чинності з наступного дня після опублікування, а Кабмін матиме три місяці на приведення нормативної бази у відповідність.

Таким чином, законопроєкт №14320 є спробою влади посилити мобілізацію, розширивши повноваження ТЦК та передавши більше контролю безпосередньо на рівень громад.