В Україні готуються до суттєвих змін у системі мобілізації. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14320, ініційований Міністерством оборони, який передбачає розширення повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) і передачу частини функцій на нижчий рівень.

У Міноборони прямо вказують, що чинна структура ТЦК не відповідає потребам воєнного часу та масової мобілізації, а тому потребує перегляду.

Що пропонують змінити

Ключова ідея законопроєкту – створення селищних ТЦК та СП. Їх планують сформувати на базі відокремлених підрозділів районних ТЦК, надавши їм статус юридичних осіб і повний обсяг управлінських повноважень.

Фактично влада хоче передати більше контролю та інструментів мобілізації безпосередньо на місця, щоб пришвидшити процеси та зменшити залежність від районного рівня.

Також документ передбачає оновлення термінології в законодавстві – замість “міських” центрів і комісій з’являться “міські та селищні”, з однаковими функціями й відповідальністю.

Чому влада йде на ці кроки

У пояснювальній записці зазначається, що після ліквідації військкоматів і створення ТЦК система виявилася перевантаженою та малоефективною в умовах повномасштабної війни.

Наразі в структурі районних ТЦК працює 344 відокремлені відділи без статусу юридичних осіб. Їхні керівники не мають повноцінних повноважень і не можуть самостійно:

• видавати довідки;
• ухвалювати рішення щодо призову;
• оформлювати накази;
• розглядати адміністративні правопорушення.

Через це більшість рішень концентрується на районному рівні, що уповільнює мобілізаційні процеси та створює додаткове навантаження на систему.

Які наслідки очікують після ухвалення закону

У разі прийняття законопроєкту селищні ТЦК зможуть самостійно вести Єдиний державний реєстр призовників, ухвалювати рішення в межах своєї компетенції та швидше оформлювати відстрочки й інші адміністративні процедури.

У Міноборони очікують, що це дозволить державі підвищити ефективність мобілізації, а громадянам – менше їздити до районних центрів і швидше отримувати необхідні послуги.

Фінансування і строки

Реалізація законопроєкту, за словами розробників, не потребуватиме додаткових видатків із держбюджету. У разі ухвалення закон набере чинності з наступного дня після опублікування, а Кабмін матиме три місяці на приведення нормативної бази у відповідність.

Таким чином, законопроєкт №14320 є спробою влади посилити мобілізацію, розширивши повноваження ТЦК та передавши більше контролю безпосередньо на рівень громад.

В Міноборони зазначають, що кожного місяця Україна мобілізує від 20 до 30 тисяч людей. Але як відомо,не всі новобранці готові ставати на військову службу і тим паче, давати присягу. Що ж чекає на тих, хто відмовляється?.

Про це розповів юрист Євген Корнійчук на порталі Юристи.UA.

Що означає відмова від присяги

До юриста звернувся мобілізований громадянин, який вважає своє залучення до ЗСУ незаконним і відмовився давати присягу. Він поцікавився – “чи чекатимуть на нього серйозні наслідки?”.

“За відмову від присяги може інкримінуватися ухилення від мобілізації“, – пояснив Корнійчук.

Кримінальна відповідальність вже тут

На відміну від минулих років, сьогодні ухилення від мобілізації, не адміністративне, а кримінальне правопорушення.

“За це передбачена кримінальна відповідальність“, – уточнив юрист.

Інакше кажучи, відмовившись від присяги, мобілізований ризикує не лише службою, а й тюремним строком.

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко оголосила, що громадяни України, яких Росія незаконно утримувала, зможуть отримати одноразову державну виплату у розмірі 50 000 грн. Для цього потрібно подати заявку до Міністерства розвитку громад та територій, додавши довідку від Об’єднаного Центру з координації пошуку та звільнення військовополонених і незаконно утримуваних осіб. Про це повідомляє Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

За словами Свириденко, ті цивільні, хто самостійно повернувся на територію України, мають надати документальне підтвердження свого статусу потерпілого у кримінальному провадженні, яке видають правоохоронні органи.

Окрім фінансової підтримки, колишні полонені отримують речі першої необхідності: продукти, засоби гігієни, сезонний одяг і взуття, а також безоплатну медичну, соціальну та правову допомогу.

Додатково, якщо Комісія підтвердила, що особа була незаконно позбавлена волі через військову агресію Росії, вона та члени її сім’ї можуть розраховувати на одноразову виплату у 100 000 грн після звільнення і щорічну допомогу такої ж суми за кожен рік перебування у полоні.

“Станом на сьогодні виплати отримали майже 12 тисяч осіб на загальну суму близько 1,2 млрд грн: 359 млн грн – одноразова допомога після звільнення, а 818,7 млн грн – щорічні виплати“, – підсумувала прем’єрка.