Розмови про можливе падіння курсу гривні до рівня 50-60 за долар не відповідають реальному стану української економіки.

Про це в ефірі програми “Ранок.LIVE” повідомив голова Комітету економістів України Андрій Новак.

За його словами, значна фінансова підтримка з боку Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів створила міцну основу для макрофінансової стабільності країни. Отримані кошти дають змогу державі покривати бюджетний дефіцит і паралельно нарощувати міжнародні резерви Національного банку України.

Експерт підкреслив, що нинішній обсяг золотовалютних резервів НБУ є рекордним – навіть у довоєнні періоди Україна не мала такого фінансового запасу. Це суттєво посилює можливості регулятора утримувати стабільний валютний курс.

Також Новак звернув увагу на те, що прогнозний курс, який закладається в держбюджет, традиційно формується з урахуванням песимістичного сценарію. Водночас реальні показники наприкінці року, як правило, виявляються кращими за очікування.

“Говорити про долар по 50 або 60 гривень немає жодних підстав. У Нацбанку є всі інструменти та ресурси, щоб контролювати ситуацію на валютному ринку“, – наголосив економіст.

Завдяки міжнародним фінансовим програмам Україна підходить до 2026 року з відчутним фінансовим резервом, що мінімізує ризики різких курсових коливань і дозволяє державі виконувати свої соціальні та бюджетні зобов’язання.

В Україні стартувала нова хвиля грошової допомоги для громадян, які постраждали від війни. Релігійна місія “Карітас-Спес” Львівської архієпархії Римо-Католицької Церкви розпочала другий етап проєкту “Сім’я Сім’ї: Індивідуальна підтримка”, у межах якого українці можуть отримати гранти до 32,4 тисячі гривень.

Про це повідомляється на офіційній сторінці Caritas Spes Lviv Archdiocese у Facebook.

Хто може претендувати на допомогу

Програма спрямована на підтримку домогосподарств із числа внутрішньо переміщених осіб, які мають підтвердження негативного впливу війни на їхнє життя. Основна мета ініціативи – покращення фінансової спроможності сімей через розвиток сільського господарства, тваринництва або іншої підприємницької діяльності.

Проєкт реалізується у західних областях України, зокрема:

• Львівській
• Тернопільській
• Івано-Франківській
• Чернівецькій

Важлива умова участі, що заявники не повинні отримувати аналогічну гуманітарну допомогу на сільськогосподарську діяльність від Карітас-Спес Україна чи інших благодійних організацій у поточному році.

На що можна витратити кошти

У межах програми передбачено кілька видів фінансової підтримки:

• Сільськогосподарські гранти до 32,4 тис. грн – на закупівлю насіння, добрив, кормів, обладнання, худоби, птиці, а також на садівництво, ягідництво, ветеринарні послуги чи ремонтні роботи.
• Бізнес-гранти до 32,4 тис. грн – для розвитку торгівлі, надання послуг, виробництва або ремонтної діяльності.
• Гранти на професійне навчання та перекваліфікацію – кошти можна спрямувати на опанування нової спеціальності. Тривалість курсів не має перевищувати шести місяців (навчання у вишах та довготривалі програми не фінансуються).

Терміни та порядок подачі заявок

Проєкт діятиме до травня 2026 року. Прийом заявок триватиме з 22 грудня 2025 року по 31 січня 2026 року.

Для участі необхідно заповнити проєктну заявку. Це можна зробити перейшовши за посиланням.

У Міністерстві оборони підготували зміни до нормативних актів, які визначають порядок роботи військово-лікарських комісій. Запропоноване оновлення передбачає скорочення або коригування списку захворювань, що є підставою для непридатності до військової служби, а також запровадження комплексної оцінки стану здоров’я замість формального підходу за окремими діагнозами.

Про це повідомила військова омбудсменка Ольга Решетилова.

За її словами, департамент охорони здоров’я Міноборони підготував пропозиції щодо перегляду чинного переліку хвороб. Чинні медичні критерії, як зазначає омбудсменка, не завжди відповідають реальним можливостям людини виконувати службові обов’язки та часто не враховують наявність одразу кількох проблем зі здоров’ям.

Решетилова пояснила, що в попередні роки через дефіцит особового складу вимоги до фізичного стану військовослужбовців могли знижуватися. У результаті частина мобілізованих визнавалася придатною формально, однак на практиці не могла повноцінно служити чи виконувати бойові завдання.

Окрему увагу вона звернула на випадки поєднання хронічних захворювань. Навіть якщо кожен діагноз окремо не є підставою для звільнення від служби, їх сукупність може суттєво впливати на витривалість та працездатність. Серед прикладів омбудсменка назвала цукровий діабет, проблеми з хребтом і підвищений артеріальний тиск.

На її переконання, рішення ВЛК має ґрунтуватися на загальній оцінці здоров’я людини. Вона наголосила, що в умовах війни високі фізичні та психологічні навантаження можуть швидко погіршити стан навіть тих, хто під час мобілізації вважався відносно здоровим.

За словами Решетилової, зміни до наказу Міноборони №402 уже підготовлені, однак інформації про стадію їх розгляду наразі немає. У відомстві водночас вважають, що оновлення підходів дозволить підвищити ефективність служби та зменшити ризики для військових.

Також омбудсменка висловила позицію щодо мобілізаційних процедур. Вона вважає доцільним передати вручення повісток органам місцевого самоврядування та поліції, що на її думку, сприятиме дотриманню законності та кращому захисту прав громадян.