Міністерство юстиції України планує запустити п’ять нових онлайн-послуг, які будуть доступні громадянам через застосунок «Дія». Про це повідомила заступниця міністра юстиції з питань цифрового розвитку Ольга Рябуха.

Зокрема, уряд готує до запуску послугу розлучення онлайн. За словами Рябухи, її бета-тестування заплановане на лютий-березень наступного року.

Також у «Дії» з’явиться можливість подати заяву на актуалізацію актових записів цивільного стану. Йдеться про виправлення помилок у прізвищах, серіях або номерах свідоцтв про шлюб та інших документах. Подані заяви надходитимуть до реєстраторів ДРАЦС по регіонах, де фахівці перевірятимуть архівні дані та вноситимуть коригування.

Крім того, на фінальній стадії тестування перебуває послуга онлайн-реєстрації громадських об’єднань.

У Мін’юсті також анонсували запуск сервісу «єНотаріат». Він передбачає створення електронного кабінету нотаріуса з доступом до реєстрів довіреностей, спадкових справ, нотаріальних бланків, а також перевірку паспортних даних і податкового номера через інтеграцію з державними реєстрами.

Перший етап тестування «єНотаріату» вже завершено – було зібрано близько 300 відгуків та двічі оновлено систему. Також запроваджено резервне збереження копій документів. Другий етап тестування планують розпочати після призначення міністра юстиції – на цьому етапі сервіси інтегруватимуть у «Дію».

За словами Рябухи, Міністерство юстиції має намір перевести в онлайн сім нотаріальних послуг, насамперед – оформлення довіреностей як найбільш затребуваної. Водночас заповіти у «Дії» запроваджувати не планують через високі ризики.

Окремо в Мін’юсті повідомили про плани на 2026 рік – запуск сервісу прозорості кінцевих бенефіціарних власників. Це є вимогою МВФ та зобов’язанням України в межах євроінтеграції.

Військовозобов’язані чоловіки, які не мають встановленого застосунку «Резерв+» або не можуть продемонструвати військово-облікові документи в електронному вигляді, не звільняються від перевірок. Навіть за відсутності застосунку працівники ТЦК та поліції мають можливість ідентифікувати особу через державний реєстр «Оберіг».

Про можливі наслідки та реальну практику перевірок розповів адвокат Роман Ухов у коментарі для ТСН.

Чи обов’язково мати паперові документи

За словами правознавця, вимога носити з собою роздруковані військово-облікові документи формально залишається чинною ще з початку воєнного стану. Проте на практиці механізм перевірок суттєво змінився.

Якщо громадянин може пред’явити будь-які документи, що посвідчують особу — паспорт, ідентифікаційний код, або інші дані (ПІБ, дата народження), — працівники ТЦК отримують необхідну інформацію безпосередньо з реєстру «Оберіг» у телефонному режимі.

Що буде за відсутності «Резерв+»

Адвокат наголошує: сама по собі відсутність застосунку «Резерв+» або паперової довідки не є підставою для затримання чи примусового доставлення до ТЦК, якщо у людини є чинна відстрочка або бронювання.

«Якщо військовий облік не порушується, а дані про відстрочку чи бронь наявні в електронній системі, для такої особи фактично нічого не змінюється», — пояснив Ухов.

Чому важлива перевірка даних

Реєстр «Оберіг» містить значний масив інформації, яка регулярно оновлюється з інших державних баз. Саме ці дані є ключовими під час перевірок.

Юрист радить усім військовозобов’язаним заздалегідь перевірити свої відомості в електронних системах — через застосунок «Резерв+» або особистий кабінет на порталі «Дія».

Це дозволить переконатися, що інформація про відстрочку чи бронювання внесена коректно.

Паперові довідки можуть не врятувати

Експерт застерігає: якщо відомості про відстрочку або звільнення від мобілізації відсутні в електронному реєстрі, наявність паперових документів не гарантує захисту.

«Сам факт наявності паперових довідок без відповідних даних у системі не є підставою для звільнення від мобілізації», — підсумував адвокат.

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська виступила з ініціативою підвищити штрафи за порушення мовного законодавства. Відповідну пропозицію вона адресувала Кабінету Міністрів України.

Про це мовна омбудсменка повідомила на своїй сторінці у Facebook.

Йдеться про можливі зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. За словами Івановської, чинні розміри штрафів не мають належного стримувального ефекту та не спонукають порушників дотримуватися вимог закону.

Вона зазначила, що в окремих випадках сплата штрафу обходиться дешевше, ніж приведення діяльності у відповідність до мовних норм, що фактично заохочує ігнорування законодавства.

Крім того, омбудсменка звернула увагу на зростання кількості скарг від громадян. Найчастіше порушення фіксують у сфері обслуговування, реклами, на інтернет-ресурсах та в публічній інформації.

Низький рівень відповідальності, за її словами, підриває ефективність державного контролю та формує у порушників відчуття безкарності. Символічні санкції не відповідають економічній вигоді, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно порушуючи мовний закон.

Наразі за недотримання вимог законодавства передбачені штрафи у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у 2025 році це становить від 3400 до 8500 гривень. За повторне порушення сума штрафу зростає до 11 900 гривень. Закон регламентує використання української мови в освіті, культурі, медіа, рекламі, медицині, транспорті, спорті та інших сферах.

У червні колишній мовний омбудсмен Тарас Кремінь повідомляв, що з початку 2025 року до місцевих бюджетів уже надійшло майже 200 тисяч гривень штрафів за порушення мовного законодавства.