Працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки нерідко мобілізують громадян, які не відповідають вимогам військової служби. Згодом таких осіб доводиться звільняти з лав Збройних сил України.

Про це в інтерв’ю виданню «Українська правда» заявив народний депутат Роман Костенко.

Що відбувається з мобілізованими

За словами парламентаря, щомісяця в Україні мобілізують близько 30 тисяч осіб – це орієнтовна, узагальнена цифра. Інформацію про чисельність особового складу та перебіг мобілізації Верховній Раді надає Генеральний штаб. Окремо військові доповідають про випадки самовільного залишення частин (СЗЧ), а керівники навчальних центрів – про рівень підготовки мобілізованих.

Костенко зазначив, що ТЦК часто призивають людей з різним фізичним станом, зокрема й тих, кого взагалі не мали б мобілізувати. Через це держава змушена витрачати додатковий час і ресурси на їх подальше звільнення з армії.

«Країна витрачає час на те, щоб звільнити людей, які не можуть проходити службу. Водночас щомісяця відбувається ротація: частина військових вибуває, а на їхнє місце приходять нові», – пояснив нардеп.

Він також підкреслив, що ситуація з вибуттям особового складу та випадками СЗЧ не є критичною. За його словами, у 2025 році противнику вдалося окупувати менш ніж 1% території України, що свідчить про стримування наступальних можливостей ворога.

Українці отримали більше можливостей для використання коштів за програмою “Зимова підтримка”. Відтепер “зимову тисячу” можна витратити вже у 10 великих торговельних мережах. Із 18 грудня до програми приєдналися ще п’ять ритейлерів – Auchan, SPAR, VARUS, Torba, а також “Сім23” і “Сімі”. Загальна кількість торгових точок по країні зросла з 1 160 до понад 1 780.

Окрім офлайн-магазинів, з’явилася й можливість здійснювати покупки онлайн. На маркетплейсі MAUDAU українці можуть розраховуватися карткою “Національний кешбек”.

Раніше до ініціативи першими долучилися мережі Fozzy Group – “Сільпо”, “Фора”, THRASH!ТРАШ!, Fozzy – а також магазини “Близенько”. З 11 грудня учасники програми можуть спрямовувати допомогу на придбання продовольчих товарів українського виробництва, за винятком підакцизної продукції.

Фінансова підтримка у розмірі 1 000 гривень доступна всім громадянам України, включно з дітьми. Для кожної дитини подається окрема заява. Оформити її можна як онлайн через застосунок “Дія”, так і у відділеннях Укрпошти. Подання заявок триватиме до 24 грудня 2025 року. Станом на зараз допомогу вже отримали 14,3 млн осіб, а загальна кількість поданих заяв перевищила 17 млн.

Отримані кошти дозволено використовувати для оплати комунальних та поштових послуг, купівлі ліків, книг і продуктів українського виробництва, а також на благодійні внески. Найчастіше українці спрямовують “зимову тисячу” саме на оплату житлово-комунальних послуг.

Гроші, зараховані на картку “Національний кешбек”, необхідно використати до 30 червня 2026 року. Наразі загальна сума платежів через цю картку вже перевищила 6 млрд гривень.

Також варто зазначити, що для отримувачів допомоги через Укрпошту термін використання коштів подовжено – витратити їх можна до кінця лютого 2026 року.

В Україні фіксують випадки, коли громадян мобілізують до ЗСУ, навіть якщо суд вже обрав для них запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Адвокат Юрій Айвазян у коментарі для порталу “Юристи.UA” роз’яснив, наскільки такі дії законні та що робити, якщо людина вже опинилася у військовій частині всупереч рішенням суду.

Чому мобілізація під домашнім арештом незаконна

Згідно із законодавством, запобіжний захід, що обмежує пересування (наприклад, домашній арешт), передбачає перебування особи за місцем проживання для забезпечення процесу слідства. Мобілізація в таких умовах порушує судове рішення та унеможливлює проведення слідчих дій.

Адвокат навів приклад: громадянин, підозрюваний у незаконному обігу наркотичних засобів (ч. 2 ст. 307 ККУ), був мобілізований попри домашній арешт. “Вас не мали права мобілізувати”, – зазначив Айвазян.

Ризики для незаконно мобілізованого

Якщо людина вже отримала статус військовослужбовця, ситуація стає складнішою. По-перше, існує ризик звинувачення у самовільному залишенні частини (СЗЧ: якщо мобілізований після лікарняного не повернеться до частини, його можуть притягнути до відповідальності, навіть якщо призов був незаконним). По-друге, до ухвали суду про скасування мобілізації особа зобов’язана виконувати накази та проходити службу.

Як захистити свої права

Єдиний законний шлях, це звернення до суду. За словами адвоката, громадянин може подати позов про визнання мобілізації незаконною. Позитивне рішення стане підставою для звільнення з військової служби.