Мобільний оператор lifecell запустив акцію «сТОП-ціна на 2 роки» для абонентів, які переходять до мережі зі збереженням номера (MNP). Скористатися пропозицією можна з 15 грудня 2025 року до 15 лютого 2026 року включно.

У разі перенесення номера на тарифні плани «Максі» або «Мега» вартість тарифу буде зафіксована до 15 лютого 2028 року.

У компанії зазначають, що максимальний строк фіксації ціни становить 2 роки і 2 місяці. Водночас при підключенні послуги «Тарифна підписка» умова фіксації ціни не діє.

Тарифні плани, що беруть участь в акції:

• Максі — 190 грн / 4 тижні;
• Мега — 350 грн / 4 тижні.

Як перенести номер до lifecell

Подати заявку на перенесення номера та пройти ідентифікацію можна:

• на офіційному сайті lifecell через BankID або КЕП;
• у магазині lifecell за наявності документа, що посвідчує особу.

Для перенесення номера знадобиться SIM-карта lifecell. Абонент може обрати один із зручних способів:

• придбати нову SIM-карту в магазині lifecell;
• безкоштовно отримати eSIM у розділі «Перевірити статус заявки» (за умови підтримки eSIM смартфоном);
• придбати будь-який стартовий пакет lifecell і ввести його дані в розділі «Перевірити статус заявки»;
• використати активну SIM-карту lifecell, яка вже перебуває у користуванні.

У день перенесення номера оператор радить тримати SIM-карту поруч або заздалегідь встановити її в телефон чи додати eSIM. Про початок процесу абонент отримає SMS-повідомлення.

Тема мобілізації чоловіків віком 50-60 років залишається однією з найобговорюваніших. Закон України визначає, що військовозобов’язаними є всі громадяни до 60 років. Водночас у медіа та соцмережах активно обговорюють внутрішню директиву Командування Сухопутних військ, яка нібито обмежує призов цієї категорії. Формально “імунітет” для чоловіків 50+ існує, але він не абсолютний.

«Тільки за окремим розпорядженням»

Йдеться про директиву №113, яка змінює підхід до комплектування армії. Її головна мета, підвищити ефективність ЗСУ, уникаючи мобілізації тих, хто через вік чи стан здоров’я не зможе ефективно виконувати бойові завдання.

За новими правилами примусова мобілізація чоловіків 50+ заборонена. Але це не означає повну свободу: залучення можливо тільки за окремим розпорядженням Генштабу щодо конкретної особи. Іншими словами, ТЦК не може просто затримати людину на вулиці та відправити до військкомату – потрібна “санкція згори”.

Хто під ризиком: дефіцитні спеціальності

Обмеження не поширюються на тих, у кого ЗСУ є критична потреба у спеціальних навичках. Найбільш уразливі категорії:

• Водії вантажівок (категорії С, Е) та спецтехніки (екскаватори, трактори)
• Механіки та ремонтники військової техніки
• Зварювальники
• Медичні працівники
• Зв’язківці
• Офіцери запасу з досвідом управління

Досвідченого 55-річного механіка вигідніше залучити до рембату, ніж відправляти на штурм. Тому для таких фахівців шанси отримати розпорядження про мобілізацію значно вищі.

Роль здоров’я

Ще одним ключовим критерієм є стан здоров’я. Після 50 років у багатьох чоловіків з’являються хронічні захворювання. Мобілізують лише тих, кого ВЛК визнає придатним до служби. Якщо здоров’я обмежує боєздатність, пріоритет для мобілізації буде мінімальним.

Чи можна спати спокійно

Юристи наголошують: директива – це не закон. Вік мобілізації юридично залишається 18-60 років. Документ лише регулює пріоритети призову. Тому у разі загострення ситуації на фронті правила можуть змінитися будь-якої миті. Наразі ж примусова мобілізація чоловіків 50+ порушує розпорядження командування.

Українська армія сьогодні стикається з серйозним дефіцитом особового складу. Через нестачу людей ротації військових майже не відбуваються і деякі бійці змушені залишатися на позиціях місяцями без відпочинку. Якщо війна затягнеться, державі доведеться ухвалювати важкі та непопулярні рішення щодо комплектування армії.

Про це в інтерв’ю заявила командирка медичного батальйону «Госпітальєри», народна депутатка від «Європейської солідарності» Яна Зінкевич. Вона наголосила, що зараз армії бракує не лише людей, а й фінансування та справедливих управлінських рішень. Рішень щодо підвищення зарплат депутатам, Зінкевич назвала «злочином».

Окремо депутатка порушила тему можливої мобілізації жінок. За її словами, рано чи пізно країна може бути змушена повернутися до цього питання, якщо потреба у військових збільшиться.

«У моєму оточенні немає цивільних, усі воювали або воюють, і жінки, і чоловіки. Я сама пішла на війну у 2014 році, мені тоді було 18. Так, це ризиковано та важко, але служба жінок зараз, це вже зовсім інша реальність. Тоді не було окремого забезпечення, не було бойових посад для жінок, а рівень знання прав і пільг був набагато нижчий», – розповіла Зінкевич.

Вона підкреслила, що рішення про мобілізацію жінок має бути дуже зваженим, адже необхідно враховувати вік, наявність дітей і сімейні обставини.

«Поки парламент готовий ухвалити такий крок. Але якщо війна триватиме, це питання доведеться розглядати», – додала депутатка.

На тлі кадрового голоду в армії та затяжних бойових операцій українські військові стикаються з величезними навантаженнями і держава змушена буде готуватися до серйозних кадрових рішень, які раніше здавалися малоймовірними, підсумувала Зінкевич