Президент України підписав Закон про Державний бюджет, який уже викликав гучні дискусії в експертному середовищі та суспільстві. Документ називають одним із найбільш суперечливих за останні роки. Його головною особливістю стало те, що після трирічної паузи в Україні нарешті розморожують ключові соціальні показники – прожитковий мінімум і мінімальну заробітну плату. Водночас бюджет зазнав різкої критики через перекоси у видатках між армією та державним апаратом.

Розрив між фронтом і владою

Попри те що близько 60% бюджету формально спрямовано на оборонні потреби, ухвалений документ, за словами журналістки, демонструє суттєвий дисбаланс між умовами життя звичайних громадян, військових та представників влади. Найбільше обурення викликала відсутність коштів на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, тоді як витрати на утримання народних депутатів істотно зросли.

«У бюджеті дуже чітко видно прірву між реальним життям військових і громадян та можливостями еліт», – зазначає Ірина Полякова.

За її словами, захисникам фактично дали зрозуміти, що ресурсів на підвищення виплат наразі немає.

Водночас фінансування так званої депутатської діяльності коштів, які виділяються парламентарям понад основну зарплату, – зросло майже утричі, з близько 60 тисяч до майже 200 тисяч гривень на місяць. Крім того, у бюджеті збережено фінансування телемарафону та телеканалу «Рада» на рівні приблизно 1,5 млрд грн, попри зауваження з боку Єврокомісії та громадськості.

Підвищення мінімалки і прожиткового мінімуму

Згідно з ухваленим бюджетом, у 2026 році базові соціальні стандарти зростуть:

• мінімальна заробітна плата – з 8000 до 8647 грн;
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія) – з 2361 до 2595 грн;
• середній прожитковий мінімум на одну особу – до 3209 грн.

Втім, експерти наголошують, шо навіть це підвищення не компенсує інфляційні втрати попередніх років. Збільшення пенсій для непрацездатних осіб лише на 234 грн фактично означає збереження нинішнього рівня бідності.

Перерахунок пенсій і виплат

Зміна прожиткового мінімуму автоматично вплине на розмір низки державних виплат. Зокрема, пенсії у разі втрати годувальника у 2026 році становитимуть:

• на одну особу – 2595 грн (100% прожиткового мінімуму);
• на двох осіб – 3114 грн (120%);
• на трьох і більше – 3892,5 грн (150%).
• Для сімей загиблих військовослужбовців мінімальна виплата не може бути меншою за два прожиткові мінімуми – 5190 грн.

Ветерани та учасники бойових дій

Виплати для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни також буде переглянуто. Надбавка для УБД зросте лише на 58 грн, однак загальні мінімальні розміри пенсій виглядатимуть так:

• інвалідність I групи – 16 867,5 грн;
• інвалідність II групи – 13 623,75 грн;
• інвалідність III групи – 9 342 грн;
• учасники бойових дій – не менше 5 449,5 грн.

Чорнобильці та почесні донори

Окремі зміни передбачені для пенсіонерів-чорнобильців, які проживають у зонах відселення. Їхня щомісячна доплата зросте до 2595 грн, тобто на 234 грн. Водночас підвищення стосуватиметься лише непрацюючих пенсіонерів, які постійно мешкали в зоні відчуження у період з 1986 по 1993 роки.

Надбавка для почесних донорів у 2026 році становитиме 289 грн.

В Україні триває обговорення якості мобілізації та ймовірного збільшення її масштабів у 2026 році. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про потребу посилення мобілізації та рекрутингу у відповідь на дії противника, підкресливши, що головний акцент має бути зроблений на людському ресурсі, а не на техніці.

«Основна точка докладання наших зусиль, це не залізо, а люди. Мобілізація, рекрутинг, нові контракти та відповідно, якісна підготовка. У підготовці особового складу ми не можемо зупинятися, маємо розвиватися й рухатися вперед. На цьому я наголосив під час щомісячної наради щодо підвищення якості підготовки», – зазначив Сирський.

Він повідомив, що в межах підвищення боєздатності термін базової загальновійськової підготовки вже продовжено до 51 дня. Надалі планується вдосконалення цього процесу шляхом підвищення рівня інструкторського складу та покращення оснащення навчальних центрів. За підсумками аудиту навчання переміщують далі від лінії фронту, закріплюючи армійські корпуси за полігонами в центральних і західних регіонах України.

Окрему увагу Сирський звернув на необхідність комплексної програми адаптації військовослужбовців на початковому етапі БЗВП для запобігання самовільному залишенню частин.

Також він розкритикував незадовільний рівень безпеки на окремих об’єктах і віддав термінові доручення щодо прискорення будівництва та обладнання укриттів у навчальних центрах.

Також читайте:

Силову мобілізацію тепер можна оскаржити в суді і звільнитися зі служби: радикальне рішення суду

СЗЧ лише на штурм: у Генштабі оголосили жорсткі правила повернення

Методички для ТЦК не гарантують уникнення інцидентів, вирішальним залишається людський фактор. Про це в ефірі Ранок.LIVE заявив народний депутат від фракції «Слуга народу» Тарас Тарасенко.

За його словами, будь-які силові дії, тиск чи приниження з боку працівників територіальних центрів комплектування, це не просто порушення внутрішніх інструкцій, а вже кримінальні правопорушення. У таких ситуаціях, наголосив нардеп, потрібні не формальні перевірки, а оперативні та відкриті розслідування із чіткими юридичними наслідками.

Раніше в ОК «Захід» повідомили, що уважно реагують на звернення громадян щодо неправомірних дій співробітників ТЦК. Представник командування Олег Домбровський зазначив, що в структурі діють визначені алгоритми роботи зі скаргами і кожен випадок можливого перевищення повноважень ретельно фіксується та доводиться до завершення у встановленому порядку.

Також читайте:

СЗЧ лише на штурм: у Генштабі оголосили жорсткі правила повернення

Електронні відмітки та стеження: як нова система боротиметься із СЗЧ