Міністерство оборони запроваджує нові методи контролю за особовим складом. Відомство планує запустити комплексну цифрову систему електронних відміток та відстеження переміщень мобілізованих, щоб не лише знизити рівень СЗЧ, а й забезпечити повну прозорість усіх етапів служби.

Про нову систему розповів керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий.

За його словами, перший крок буде введення електронного військово-облікового документа в системі «Резерв+». У державному реєстрі «Оберіг» у режимі реального часу фіксуватимуться всі дії з документом, від сканування QR-коду до кожної електронної відмітки про прибуття військовозобов’язаного. Це дозволить відстежувати, хто та коли і з якою метою взаємодіяв із даними бійця, а також захищати права громадян.

Наступні етапи передбачають:

• формування електронних направлень на військово-лікарську комісію (ВЛК) та цифрових висновків ВЛК;
• підготовку електронних списків мобілізованих для відправки до навчальних центрів;
• автоматичну передачу інформації з «Оберегу» до системи «Імпульс» під час прибуття.

Кожен етап супроводжуватиметься електронним контролем переміщень та статусу військовослужбовця.

Окремою ланкою системи стане фіксація прибуття до військової частини та контроль усіх подальших дій мобілізованого. Це дозволить командуванню отримувати повну цифрову картину пересування та виконаних процедур.

Берестовий підкреслив, що електронні відмітки та контроль переміщень дадуть можливість швидко виявляти аномалії та запобігати самовільному залишенню служби. За його словами, новий підхід стане ефективним механізмом підвищення дисципліни та оптимізації мобілізаційних процесів.

Нагадаємо, що кількість справ про самовільне залишення частини (СЗЧ) та дезертирство в Україні залишається значною і постійно зростає. Так, з січня 2022 року до жовтня 2025 року було відкрито понад 311 тисяч проваджень, при цьому за десять місяців 2025 року зафіксовано понад 161 тисячу випадків.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, яке може вплинути на сотні подібних справ і суттєво обмежує практику силового «вилова» військовозобов’язаних. Суд визнав, що дії працівників ТЦК, які фактично затримали чоловіка та примусово доставили його до військкомату, були повністю незаконними, а сам призов був скасовано.

Цей кейс став показовим, адже незаконне затримання автоматично призвело до визнання всіх подальших дій ТЦК неправомірними, від направлення на медкомісію до призову.

Як відбувалося порушення

За матеріалами справи, чоловіка силоміць привезли до ТЦК «невідомі особи». Там його протримали кілька днів, після чого без дотримання законної процедури відправили на ВЛК, визнали придатним та одразу ж мобілізували.

Перший суд частково задовольнив позов, однак апеляція повністю стала на бік військовозобов’язаного.

Результат апеляції: незаконний призов скасовано

Суд не просто визнав порушення, він повністю анулював наслідки незаконного призову:

• скасовано наказ про мобілізацію;
• військову частину зобов’язано звільнити чоловіка та виключити зі списків особового складу.

І ключове, все це стало можливим саме через те, що призов був проведений на основі незаконного затримання, яке апеляційний суд назвав прямим перевищенням повноважень.

Чому суд став на бік позивача

Судді підкреслили, що ТЦК не мають права на фізичне затримання громадян. Це виключна компетенція поліції та інших органів, перелічених у ст. 262 КУпАП.

Пряма цитата з рішення: «Повноваження проводити адміністративне затримання та примусово доправляти громадянина до ТЦК мають лише працівники поліції. Військовослужбовці, які здійснюють оповіщення військовозобов’язаних, такого права не мають».

Таким чином, будь-яке самостійне затримання працівниками ТЦК є незаконним і автоматично ставить під сумнів увесь подальший призовний процес.

Суд прямо вказав, що ТЦК можуть лише ініціювати затримання, але не здійснювати його. Якщо ж людину силоміць доставляють до військкомату без участі поліції, це грубе порушення, яке є достатньою підставою для скасування мобілізації.

Цей випадок доводить, що незаконний призов не просто можна, а потрібно оскаржувати, адже суди визнають, що силові методи ТЦК не мають нічого спільного з законною процедурою.

Категорія справи № 160/6554/25: ознайомитися з нею можна перейшовши за посиланням.