В українських закладах освіти нині навчаються більш ніж 200 тисяч студентів віком від 25 років, і значна частина з них може використовувати навчання як спосіб уникнення мобілізації. Про це в інтерв’ю виданню ZN.UA розповів голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак.

За його словами, від початку повномасштабного вторгнення кількість студентів старше 25 років різко зросла, з 30 тисяч до 230 тисяч, тобто майже у вісім разів. Така аномальна динаміка, зазначається в Державній службі освіти, з’явилася саме після лютого 2022 року та стабільно тримається впродовж 2022-2025 років.

Державна служба освіти проаналізувала ситуацію на всіх рівнях освіти, від фахової передвищої до аспірантури, й дійшла висновку, що значна частина вступників обирає навчання винятково для отримання відстрочки.

«Для тих, хто прагне уникнути мобілізації, важливі три речі: легкий вступ, просте навчання і невисока вартість», – зазначив Гурак.

Саме тому, за його словами, майже відсутній інтерес до медичних та юридичних спеціальностей: вступ на них потребує високих балів НМТ, оплата значно більша, а сам процес навчання складніший.

У межах перевірок Державна служба освіти вже відрахувала 50 тисяч студентів віком 25+, чий вступ відбувся з порушеннями. І це не остаточна цифра. Правоохоронці відкрили вісім кримінальних проваджень проти посадовців закладів освіти, затримано деканів і ректорів окремих установ. Крім того, служба ініціювала перед МОН анулювання ліцензій двох закладів, а міністерство готує ще близько 20 нових перевірок.

Попри масові відрахування, ситуація в системі освіти суттєво не змінилася, понад 200 тисяч студентів старше 25 років продовжують навчання, а щороку вступні кампанії лише поповнюють їхні ряди.​

Останнім часом у суспільстві все частіше лунають твердження, що вартість продуктів харчування в Україні подекуди перевищує європейські країни. Щоб перевірити це, група журналістів одного з національних телеканалів провела порівняльний аналіз цін, частина команди вирушила на ринок у Києві, а їхні колеги здійснили аналогічні закупи у кількох країнах ЄС.

Для чистоти експерименту журналісти сформували стандартний продуктовий кошик із найпопулярніших позицій: банани, помідори, куряче філе, десяток яєць, пляшка олії та буханець хліба. Після підрахунку вартості в Україні, Ірландії, Франції та Німеччині отримали такі результати:

• Ірландія – 1115 грн
• Франція – 990 грн
• Німеччина – 900 грн
• Україна – 740 грн

Таким чином, найдешевший продуктовий кошик в Україні. Однак купівельна спроможність громадян у країнах Європи значно вища, що суттєво впливає на реальне відчуття цін.

Середні заробітні плати в досліджуваних країнах становлять:

• Ірландія – близько 200 тис. грн на місяць
• Німеччина – 137 тис. грн
• Франція – 118 тис. грн
• Україна – лише 25 тис. грн

Отже, хоча продукти в Україні й справді дешевші у гривневому вимірі, реальна купівельна спроможність українців суттєво нижча, ніж у мешканців ЄС. Європейцям такий кошик обходиться в рази дешевше відносно їхніх доходів, тоді як для українців це значні витрати.

Після ухвалення Бундестагом законопроєкту про реформу призову до Бундесверу в Німеччині розгорнулася хвиля студентських протестів. Демонстрації анонсовані більш ніж у 90 містах країни, зокрема в Берліні, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Дрездені та Мюнхені. Про це повідомляє видання Deutsche Welle.

За даними ініціативи «Шкільний страйк проти призову», акції відбуваються також у менших населених пунктах, зокрема в Дьобльні, Ітцехо, Кемптені та Пірні. Організатори наголошують, що молодь не готова проводити пів року в казармах, займаючись стройовою підготовкою та навчаючись військовій дисципліні.

«Ми не хочемо витрачати пів року життя на навчання слухняності та вмінню вбивати. Війна не дає майбутнього і лише руйнує», – йдеться у заяві руху Schulstreik.

Ще восени в студентському середовищі почали з’являтися локальні протести проти можливого повернення обов’язкової служби, скасованої у 2011 році. Деякі молоді німці висловлювали навіть радикальні думки, заявляючи, що не бажають воювати за країну за жодних обставин.

Пацифістські організації в Німеччині також критикують військову реформу та закликають до переговорів у міжнародних конфліктах, просуваючи ідеї про те, що життя у разі окупації нібито краще, ніж участь у війні.

Автором законодавчої ініціативи виступив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Реформа передбачає повернення обов’язкових медичних оглядів для цілих вікових категорій. Починаючи з 2027 року, їх проходитимуть усі юнаки, народжені у 2008 році та пізніше, це близько 300 тисяч осіб щороку.

Уже наступного року всі громадяни Німеччини, яким виповниться 18 років, повинні будуть заповнити анкету щодо фізичної придатності та власної мотивації служити в армії. Після схвалення Бундесратом, засідання яке заплановане на 19 грудня, закон набуде чинності.