В Україні зростає кількість випадків, коли територіальні центри комплектування накладають адміністративні штрафи на військовозобов’язаних за порушення правил військового обліку. Юристи наголошують, що будь-які дії ТЦК мають відбуватися виключно в межах законодавства. Якщо процедуру порушено хоча б частково, постанову можна оскаржити та скасувати.

Фахівці пояснюють, як повинна виглядати правильна процедура фіксації порушення, складання документів і винесення постанови, а також у яких випадках дії ТЦК вважаються неправомірними.

Як ТЦК має оформлювати штраф

Процедура розпочинається з фіксації самого факту порушення. Після цього співробітники районного ТЦК та СП мають скласти протокол про адміністративне правопорушення. Важливий нюанс, документ оформлюється лише за присутності військовозобов’язаного. Складання протоколів «у відсутність» особи закон не допускає.

Якщо громадянин не з’являється за викликом, ТЦК може звернутися до поліції для його розшуку та доставлення. У деяких ситуаціях особу навіть оголошують у розшук, що фіксується в електронному реєстрі військового обліку.

Коли протокол можуть не складати

У низці випадків ТЦК має право перейти одразу до розгляду справи без складання протоколу. Це можливо, якщо військовозобов’язаного належним чином попередили про дату й місце складання документів, але він так і не з’явився без вагомої причини. У такій ситуації ТЦК одразу ухвалює постанову про накладення адміністративного стягнення.

Як проходить розгляд адмінсправи

Справу розглядають у приміщенні районного ТЦК та СП. Закон встановлює чіткі строки: не пізніше ніж через 15 днів від дати складання протоколу.

Військовозобов’язаного повідомляють про засідання заздалегідь – як мінімум за три дні. Повістку видають особисто або іншим способом, який дозволяє підтвердити факт вручення.

Під час розгляду уповноважена посадова особа аналізує матеріали, заслуховує пояснення та ухвалює рішення.

За результатами засідання ТЦК може:

• накласти адміністративний штраф, якщо є всі юридичні підстави;
• закрити справу, якщо порушення не підтверджено або була допущена процесуальна помилка.

Юристи наголошують: будь-які порушення процедури – неправильно оформлений протокол, пропущені строки або неналежне повідомлення, автоматично стають підставою для скасування постанови в суді.

Міністерство оборони готує суттєве оновлення застосунку «Резерв+». Окрім оновленого дизайну, у цифровому військово-обліковому документі невдовзі відображатиметься фотографія його власника.

Як зазначили в  Міноборони, інтеграція фото має спростити і прискорити ідентифікацію під час перевірки документів, зробивши процес більш прозорим та зручним.

Наразі міністерство запрошує охочих українців долучитися до тестування нової версії застосунку. Учасники зможуть першими оцінити оновлений інтерфейс та функціональність, а також надати свій відгук, щоб допомогти покращити «Резерв+».

Навіть після можливого припинення активних бойових дій мобілізація в Україні не завершиться одразу. Експерти пояснюють, чому призов триватиме й після потенційного перемир’я.

Переговори: різні підходи Заходу та Росії

Військовий аналітик Іван Ступак зазначає, що в західній практиці перемовини передбачають одночасне припинення вогню обома сторонами. Натомість Росія традиційно продовжує вести бойові дії навіть під час переговорного процесу, прагнучи зберегти чи розширити зайняті території.

Експерт проводить паралель із досвідом Фінляндії, яка попри втрату частини земель змогла побудувати сильну державу. Україна, за його словами, теоретично могла б зупинитися на лінії розмежування, однак Росія поки що не демонструє готовності до такого сценарію.

Чому мобілізація триватиме й після зменшення боїв

Ступак наголошує, що призов триватиме навіть у разі зниження інтенсивності на фронті. Армії необхідна постійна ротація, а також формування та підготовка нових підрозділів. Тому мобілізаційні процеси не припиняться, навіть якщо керівництво України, США та Росії вийде на досягнення домовленостей.

Мобілізація може завершитися лише після офіційного рішення про демобілізацію, зниження боїв саме по собі цього не означає.

Позиція парламенту: стратегічні цілі незмінні

Народна депутатка Ірина Фріз підкреслює, що стратегічний курс України, визначений на початку повномасштабної війни, залишається актуальним. Держава має й надалі забезпечувати свою обороноздатність.

На її думку, не варто очікувати швидкого спаду бойової активності. Навпаки, Росія може посилити тиск, аби нав’язати власні умови переговорів. Тож Україна повинна продовжувати мобілізацію в обсягах, які встановлює Генштаб.

Фріз додає, що країна зобов’язана думати стратегічно та формувати резерв, адже географічне розташування й загроза з боку агресивного сусіда залишаться незмінними.