Навіть після можливого припинення активних бойових дій мобілізація в Україні не завершиться одразу. Експерти пояснюють, чому призов триватиме й після потенційного перемир’я.

Переговори: різні підходи Заходу та Росії

Військовий аналітик Іван Ступак зазначає, що в західній практиці перемовини передбачають одночасне припинення вогню обома сторонами. Натомість Росія традиційно продовжує вести бойові дії навіть під час переговорного процесу, прагнучи зберегти чи розширити зайняті території.

Експерт проводить паралель із досвідом Фінляндії, яка попри втрату частини земель змогла побудувати сильну державу. Україна, за його словами, теоретично могла б зупинитися на лінії розмежування, однак Росія поки що не демонструє готовності до такого сценарію.

Чому мобілізація триватиме й після зменшення боїв

Ступак наголошує, що призов триватиме навіть у разі зниження інтенсивності на фронті. Армії необхідна постійна ротація, а також формування та підготовка нових підрозділів. Тому мобілізаційні процеси не припиняться, навіть якщо керівництво України, США та Росії вийде на досягнення домовленостей.

Мобілізація може завершитися лише після офіційного рішення про демобілізацію, зниження боїв саме по собі цього не означає.

Позиція парламенту: стратегічні цілі незмінні

Народна депутатка Ірина Фріз підкреслює, що стратегічний курс України, визначений на початку повномасштабної війни, залишається актуальним. Держава має й надалі забезпечувати свою обороноздатність.

На її думку, не варто очікувати швидкого спаду бойової активності. Навпаки, Росія може посилити тиск, аби нав’язати власні умови переговорів. Тож Україна повинна продовжувати мобілізацію в обсягах, які встановлює Генштаб.

Фріз додає, що країна зобов’язана думати стратегічно та формувати резерв, адже географічне розташування й загроза з боку агресивного сусіда залишаться незмінними.

В Україні запровадять нові програми підтримки сімей із маленькими дітьми. Виплати стартують уже з 1 січня, повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності.

З 1 січня 2026 року офіційно запускається програма «Е-ясла». Вона передбачає щомісячні виплати батькам дітей віком від 1 до 3 років, якщо один із батьків виходить на повний робочий день.

• 8 000 грн – базова сума допомоги;
• 12 000 грн – для дітей з інвалідністю.

Отримані кошти можна буде витрачати на послуги догляду за дитиною. Наразі держава створює інфраструктуру для максимально простого подання документів.

У відомстві зазначають, що планують надати можливість оформлювати допомогу повністю онлайн через «Дію». Якщо технічна готовність не дозволить запустити електронний формат одразу, заяви тимчасово прийматимуть у сервісних центрах Пенсійного фонду. У будь-якому разі програма стартує в зазначений термін.

Ще одна програма, це «еСадок» і вона почне діяти у 2028 році. Програма передбачає щомісячну компенсацію для сімей, чия дитина дошкільного віку (3-6 років, а для дітей з особливими освітніми потребами – до 7-8 років) не отримала місця у дитсадку через брак місць у громаді.

• 8 000 грн – стандартна виплата;
• 12 000 грн – для дітей з інвалідністю.

У міністерстві наголошують, ці ініціативи мають сформувати безперервну систему підтримки родин, від народження дитини і до початку шкільного навчання та сприятимуть розвитку якісних освітніх послуг у громадах.

Міністерство оборони України оновило правила оформлення відстрочки від мобілізації та додало нову категорію військовозобов’язаних, які можуть отримати її дистанційно через застосунок “Резерв+”. Відтепер подати запит онлайн можуть також ті, у кого мати або батько має інвалідність I чи II групи.

За оновленими нормами, оформити відстрочку можуть військовозобов’язані, які є єдиною повнолітньою дитиною людини з інвалідністю і якщо в сім’ї офіційно є лише один із батьків. Якщо ж у родині є інші повнолітні діти або обидва батьки, подати заявку онлайн наразі не можна.

Процес оформлення повністю автоматизовано, користувач надсилає запит у застосунку, а система звіряє дані з державними реєстрами. Якщо підстави підтверджуються, рішення ухвалюється без участі посадовців, а інформація про відстрочку з’являється у цифровому військово-обліковому документі. На це зазвичай потрібно від кількох хвилин до кількох годин.

Розробники підкреслюють, що жодних паперових документів чи візитів до ТЦК для отримання відстрочки не потрібно, усі перевірки проводять автоматично на основі даних реєстрів.

Щоб система успішно підтвердила право на відстрочку, в реєстрах мають бути актуальні дані про інвалідність одного з батьків, коректні відомості про склад сім’ї, а також зазначений податковий номер батька або матері в актовому записі про народження. У разі відсутності чи застарілості інформації її слід оновити у відповідних установах, після чого подати заявку повторно.

Надана відстрочка продовжуватиметься автоматично, така норма діє з 1 листопада 2025 року. Повторно проходити процедуру не доведеться, якщо підстави залишаються чинними.