Тепер азарт вийшов на новий рівень і заробляти можна не лише на спортивних матчах. Криптовалютна платформа Polymarket відкрила ринки, на яких користувачі ставлять гроші на розвиток війни в Україні. Бойові дії перетворені на інструмент передбачень, а українські міста подані як позиції у списках можливих наступних цілей. Реальність фронту стала приводом для ставок, що оголює питання етики та людяності.

Polymarket позиціонує себе як децентралізований ринок прогнозів, де користувачі купують і продають акції, що відповідають певним подіям. Платформа давно працює з політичними, економічними та культурними прогнозами, однак останні місяці показали її рух у напрямку, який викликає гостру реакцію. На платформі з’явилися ринки, присвячені можливості захоплення тих чи інших українських населених пунктів російськими військами. У соцмережах активно поширюються обговорення коефіцієнтів щодо великих міст, включно із Запоріжжям та Дніпром. Ці процеси користувачі та блогери називають комерціалізацією війни.

За даними медіа, що аналізували роботу Polymarket, загальний обсяг ставок, пов’язаних з війною в Україні, сягнув десятків мільйонів доларів. Деякі ринки працюють з багатомільйонними обігами, а прогнози щодо руху фронту стали об’єктом торгівлі на рівні з курсами криптовалют або результатами виборів. Такий формат залучає нову хвилю користувачів, які намагаються заробити на бойових подіях.

Попри фінансову активність, моральний аспект залишається центральним. Для українців війна означає втрати, руйнування і постійну загрозу. Для частини аудиторії Polymarket вона стала можливістю заробітку. Оцінювання реальних ризиків окупації у форматі прогнозів на платформі фактично робить долю міст частиною грального процесу. Це створює небезпечний прецедент, оскільки події, що стосуються життя людей, розглядаються через призму прибутковості.

Проблема вже привертає увагу регуляторів різних країн. Зростає кількість дискусій про так звані соціальні ставки, які охоплюють воєнні, політичні та геополітичні події. Експерти попереджають, що такі ринки не лише порушують моральні межі, але й можуть спричиняти маніпуляції, інформаційні атаки та спотворення суспільного сприйняття реальності.

У соціальних мережах з’явилося відео, на якому працівники одного з офісів на столичній Куренівці вибираються через вікно та намагаються покинути будівлю.

Причини інциденту наразі невідомі – у мережі припускають як технічну несправність усередині офісу, так і можливу тривогу чи задимлення приміщення. Офіційних коментарів від власників будівлі або екстрених служб поки немає.

Ситуація продовжує розвиватися. Я оновлю інформацію, щойно з’являться підтверджені деталі.

У Верховній Раді знову взялися за питання студентських відстрочок, насамперед для чоловіків, які у 30+ продовжують «навчатися» роками. Посадовці та депутати прямо говорять, що освітня сфера стала найпопулярнішою лазівкою для ухилення від служби, а дехто навмисно затягує навчання або по кілька разів вступає на той самий рівень освіти, лише б не потрапити під мобілізацію. Новий законопроєкт мав закрити ці схеми, але що відбувається зараз?

Головні зміни, які пропонувалися

Юристка Діана Тернова пояснює, що у законопроєкті №13634-1 знову повернулися до теми студентів старше 30 років. Хоча формально документ не вводив нових правок щодо вікових здобувачів освіти, у ньому все ж зявилися суттєві обмеження, спрямовані саме на тих, хто використовує навчання як спосіб ухилення.

Йшлося про такі пропозиції:

1. Скасування відстрочки для студентів іноземних університетів – бо саме ця категорія часто використовувала навчання за кордоном як формальний привід уникати служби.
2. Позбавлення відстрочки тих, хто не закінчує навчання вчасно, незалежно від причин. Це мало перекрити схему, коли чоловік навмисно затягує навчання, бере академвідпустки або просто «тягне час».
3. Заборона відстрочки для тих, хто вступає у профтехи та коледжі після 25 років, оскільки значна частина таких вступів це чиста формальність.
4. Скасування права на відстрочку для чоловіків, які повторно вступають на той самий рівень освіти після відрахування. Ця схема стала однією з наймасовіших, не закінчив, вступив знову і так по колу.

Депутати зазначають, що саме ці механізми масово використовуються для уникнення мобілізації, тому парламент і намагається закрити лазівки.

Адвокат Діана Тернова підкреслила, що зараз з цих запропонованих змін не працює нічого, адже законопроєкт №13634-1 офіційно відкликано 2 вересня 2025 року. Це означає, що правила отримання відстрочки не змінилися і наразі діють у старому форматі.

Але юристка попереджає, що відкликання документа не означає, що подібні ініціативи більше не з’являться. У сфері мобілізаційних законів часто подають по кілька схожих проєктів, змінюючи лише деталі. Тож імовірно, що пропозиції щодо закриття студентських лазівок це питання часу.