Чи виключають військовозобов’язаного з розшуку після того, як він оплатив штраф, накладений через застосунок «Резерв+»?. Таке питання часто задають військовозобов’язані чоловіки. Тому журналісти «Главкому» запитали про зняття з розшуку у представника Полтавського обласного ТЦК та СП Романа Істоміна.

Представник ТЦК дав чітку і коротку відповідь – “так знімають”.

За словами речника, розшук застосовують виключно для встановлення місцеперебування людини та її доставки з метою складання адміністративного протоколу. Якщо ж громадянин самостійно з’явився до ТЦК, отримав постанову та сплатив штраф або виконав це через «Резерв+», підстав для подальшого розшуку вже немає.

Істомін наголошує, що після сплати адміністративного стягнення правопорушення вважається вичерпаним. Водночас, якщо в майбутньому буде зафіксоване нове порушення, особу можуть знову оголосити в розшук, адже кожен випадок розглядається окремо.

Нагадуємо, що зараз штраф за порушення правил військового обліку становить 17 – 34 тисячі гривень, а якщо його сплатити через Резерв+, то дається знижка в 50%.

Представники територіальних центрів комплектування не уповноважені вимагати у громадян документи чи будь-яким чином обмежувати їхні права та свободи.

Про це в інтерв’ю DW заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

За словами омбудсмена, контролювати документи можуть виключно правоохоронні органи, а саме: Національна поліція, Держприкордонслужба та Національна гвардія.

Також Лубінець наголосив, що бодікамери, якими забезпечили ТЦК, не вирішили проблему.

За його словами, «під час найбільш спірних ситуацій ці камери або не працюють, або їх взагалі немає».

Омбудсмен додав, що під час перевірок співробітники його офісу інколи фіксують порушення та навіть можуть особисто вивести людину з ТЦК. Водночас бувають ситуації, коли порушень немає, громадяни просто не виконали необхідних формальних процедур, наприклад, не звернулися до ТЦК чи не пройшли військово-лікарську комісію.

В Україні продовжують активно обговорювати діяльність ТЦК, а саме, як вони обираються місця для перевірок, хто затверджує маршрути та що відбувається у разі виявлення порушень. Роз’яснюємо, що фактично стоїть за роботою ТЦК і як громадянам варто поводитись під час таких заходів.

У територіальних центрах комплектування наголошують, що поширені чутки про нібито «замовні» рейди не відповідають дійсності. Всі перевірки проводяться відповідно до офіційних планів. Маршрути складаються виключно на рівні міських і районних ТЦК, після чого проходять узгодження з обласними структурами та іншими ланками системи.

Представники ТЦК пояснюють, що групи оповіщення діють разом із поліцією та виконують лише адміністративні функції, що стосуються контролю військово-облікових документів.

Вибір місць, де у певний час працюватимуть такі групи, здійснює керівник районного або міського ТЦК. До переліку можуть потрапити підприємства, навчальні заклади, установи та інші місця з великим скупченням людей. Відбір об’єктів відбувається поетапно та відповідно до плану, після чого вони включаються до маршруту.

Якщо певна локація виявляється малоефективною, її виключають, щоб оптимально використовувати наявні ресурси і не перевантажувати підрозділи.

Обласні ТЦК, у свою чергу, займаються координацією роботи районів, стежать за виконанням планів та впроваджують ефективні напрацювання у структурних підрозділах різних рівнів.

Загальні плани щодо комплектування та потреб у персоналі затверджує Генеральний штаб. На цьому рівні визначають необхідну кількість військовослужбовців, напрямки їх розподілу та порядок направлення до навчальних центрів.

Районні й міські ТЦК є кінцевою ланкою реалізації цих завдань і нерідко стикаються з нестачею персоналу, що ускладнює виконання встановлених планів.

Групи оповіщення працюють разом із поліцією і перевіряють у чоловіків наявність основних документів: паспорта, військового квитка, повістки або даних із реєстру.

У випадку відсутності документів або якщо людина перебуває в адміністративному розшуку, співробітники ТЦК діють винятково в межах закону: йдеться про адміністративні процедури, а не про кримінальні дії. Особу можуть доставити до найближчого ТЦК для складання протоколу чи уточнення інформації, але застосування сили або примус це порушення.

Громадянам радять не сприймати перевірки як кримінальні «облави». Якщо вас зупинили, варто залишатися спокійним, з’ясувати причину перевірки, надати документи й у разі потреби попросити пояснити подальший порядок дій.

За відсутності документів людина має право добровільно пройти до ТЦК або передати необхідні дані для оформлення адміністративних матеріалів.

Якщо службовці діють неправомірно, необхідно звертатися до поліції або правозахисних організацій. Фото чи відеофіксація допоможе захистити свої права.

Загалом робота ТЦК ґрунтується на заздалегідь затверджених планах і взаємодії між різними рівнями системи. Генштаб ухвалює ключові рішення, обласні підрозділи контролюють їх виконання, а районні формують конкретні маршрути.

Метою перевірок є оновлення військового обліку, а виявлені порушення розглядаються лише в адміністративному порядку.

Громадянам рекомендують бути поінформованими, дотримуватися вимог та фіксувати можливі неправомірні дії посадових осіб.