Поліція застерігає українців не передавати дані своїх банківських карток чи рахунків іншим особам. Зловмисники можуть використовувати їх для переказів крадених коштів, щоб приховати їхнє джерело надходження.

Про це повідомили у Національної поліції України.

Шахраї вигадують схеми, залучаючи так званих дропів або “грошових мулів” – людей, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток.

“Такі платіжні засоби використовують як транзитні для проведення переказів на різні суми між іншими рахунками. Кошти, які проходять через рахунок дропа, можуть бути отримані злочинним шляхом, зокрема – торгівлею наркотиками, людьми, зброєю та іншим“, – зауважили в поліції.

Також рахунки дропів можуть використовувати для ухилення від сплати податків і переміщення грошей, викрадених з рахунків інших людей.

“Зазвичай, дропів шукають серед осіб, які прагнуть легкого заробітку або перебувають у скрутному фінансовому становищі. Найпоширенішим способом пошуку “грошових мулів” є пропозиції роботи“, – наголошують в кіберполіції.

Поліція закликала ігнорувати пропозиції роботи, якщо в описі вакансії:

• вказана необхідність переказувати гроші між рахунками;
• немає інших вимог до кандидата (освіта, робочі обов’язки і т.д.);
• заманюють великими доходами при малих зусиллях, не передбачають особистого контакту з роботодавцем, а лише через онлайн-сервіси.

“Також зловмисники можуть маскувати пропозиції роботи під вакансії в реальних і відомих компаніях. Відмовтеся від такої “роботи”, якщо інформацію про компанію не змогли знайти в інтернеті, або на її офіційному сайті відсутня інформація про роботу“, – йдеться в повідомленні.

Чому це небезпечно?

“Навіть якщо людина не усвідомлює своєї участі в злочині, вона однаково може бути притягнута до кримінальної відповідальності за співучасть у незаконних діях або фінансуванні тероризму“, – повідомили в поліції.

У майбутньому в таких осіб можуть бути проблеми з доступом до банківських послуг чи при працевлаштуванні.

Окрім цього власники рахунків або карток можуть втратити всі свої заощадження через шахрайські операції, навіть якщо вони не будуть залучені до кримінальної справи.

У поліції закликали повідомляти про пропозиції передати власні картки у користування іншим.

Раніше в Україні з’явилася нова шахрайська схема – зловмисники підміняють QR-коди в громадських місцях, щоб отримати дані з банківських карт.

Все частіше чоловіки звертаються за консультацією до адвоката, які побоюються виходити на роботу через ризики затримання співробітниками ТЦК. Люди кажуть, що у застосунку «Резерв+» у них немає жодних порушень, але страх мобілізації залишається.

Наша редакція звернулася за роз’ясненням до адвоката Руслана Ткаченка, який надав детальний коментар.

Чи має право ТЦК затримувати

За словами адвоката Руслана Ткаченка, ТЦК не має повноважень затримувати військовозобов’язаних. Право на адміністративне затримання належить лише Національній поліції – і лише тоді, коли особа вчинила адміністративне правопорушення.

Такими порушеннями можуть бути:

• неуточнення даних;
• неявка за повісткою;
• непроходження ВЛК у разі обов’язку це зробити;
• інші випадки, передбачені законодавством.

Чистий «Резерв+» не є гарантією

Адвокат наголошує, що відсутність порушень у застосунку «Резерв+» не гарантує, що підстав для затримання не виникне в реальній ситуації.

Наприклад, поліція може зупинити працівника для перевірки документів. Якщо інтернету немає, а паперового військово-облікового документа при собі теж немає, правоохоронці можуть розцінити це як адміністративне правопорушення і спробувати затримати.

На думку адвоката, правомірність таких дій є сумнівною, адже вина особи ще не встановлена, однак на практиці ні поліція, ні ТЦК не зважають на такі юридичні нюанси.

Практика відрізняється від закону

Руслан Ткаченко зазначає, що ситуація в реальному житті часто суттєво відрізняється від того, що прописано в законі.

За його словами, хоча формально працівники ТЦК та поліція не можуть затримувати чоловіка без порушень, практика показує інше.

«Якщо у особи немає ані відстрочки, ані броні – і навіть якщо людина лише очікує на їхнє оформлення, це не захищає від можливості мобілізації. Особливо в умовах, коли ТЦК не виконує мобілізаційний план. У таких випадках чоловіка можуть фактично затримати та доставити до ТЦК, а інколи навіть мобілізувати в той самий день», – зазначив адвокат

Таким чином, законодавчі обмеження існують, але фактична практика часто значно жорсткіша.

Що радить робити адвокат у разі спроби затримання

Руслан Ткаченко рекомендує працівникам у разі спроби затримання вимагати складання адміністративного протоколу.

Відповідно до ст. 261 КУпАП, у протоколі мають бути зазначені:

• дата та місце складання,
• посада, ім’я та прізвище посадової особи,
• дані затриманої особи,
• час і мотиви затримання.

Саме вимога складання протоколу, за словами адвоката, часто стримує поліцейських від неправомірних дій.

Адвокат Руслан Ткаченко підкреслює, що за законом адміністративне затримання можливе лише поліцією і лише за наявності правопорушення, проте ризики необґрунтованого затримання та доставлення до ТЦК все одно існують, особливо для чоловіків, які не мають документально підтвердженої броні або відстрочки.

Адвокат рекомендує якнайшвидше оформляти собі бронь чи відстрочку, щоб не мати проблем з ТЦК. В інших ситуаціях, чоловік навіть без порушень правил військового обліку може опинитися в ТЦК для подальшої відправки в бойову частину.

Google повідомив українських користувачів про можливий витік їхніх персональних даних із застосунку «Дія». Люди почали отримувати сповіщення, у яких зазначено, що їхня інформація була знайдена в темній мережі після порушення безпеки даних.

За інформацією Google, дані, пов’язані з «Дією», тепер можуть розповсюджуватися або використовуватися у даркнеті. У відповідь на це в «Дія» заявили, що такі повідомлення отримують лише окремі користувачі, і навіть у цих випадках йдеться про інформацію, яка була оприлюднена раніше та не має стосунку до самої платформи.

Анонімні сповіщення Google про порушення безпеки почали надходити українцям на початку листопада. Їх отримували ті, хто має активну функцію моніторингу витоків даних. У заголовку листа було вказано: DIIA (Ukraine Digital Government Platform), а нижче – повідомлення про те, що користувацькі дані були виявлені в темній мережі разом із датою інциденту.

Google зазначав, що в усіх випадках порушення датоване 5 листопада 2025 року. До переліку скомпрометованих могли входити: електронна пошта, ім’я, дата народження, адреса та номер телефону.

У «Дія» відкидають твердження про витік і запевняють, що нового порушення безпеки не було. За їхніми словами, Google посилається на дані, які вже раніше потрапляли у відкритий доступ, і не належать до інформації платформи. Там також підкреслили, що неодноразово спростовували будь-яку причетність «Дія» до попередніх інцидентів із даними.

При цьому важливо, що сповіщення від Google отримали лише ті, у кого ввімкнена функція перевірки витоків даних у темній мережі. Користувачі без цієї опції могли нічого не дізнатися.

Google наголошує, що за допомогою цієї функції можна перевірити, чи з’являлася в даркнеті інформація, прив’язана до електронної пошти або інших даних профілю моніторингу. До результатів перевірки можуть входити ім’я, адреса, телефон, логін, пароль та інші дані, зашифровані для захисту.

Для активації відстеження витоків потрібно:

• увійти в особистий Google-акаунт;
• врахувати, що облікові записи Workspace та керовані акаунти не можуть використовувати цю функцію;
• вибрати, які типи даних потрібно моніторити.

У повідомленнях, пов’язаних із «Дія», Google також надав рекомендації щодо захисту інформації. Зокрема, порадили увімкнути двоетапну автентифікацію для пошти – окрім пароля вводити одноразовий код із повідомлення або застосунку Google Authenticator. У профілі Google також видно список довірених пристроїв, і при вході з нового користувач отримає попередження.

У проєкті «Кібер Брама», ініційованому кіберполіцією, наголошують на потребі використовувати складні та унікальні паролі. Вони не мають бути простими чи легко вгадуваними («11111», «qwerty», «пароль123»), а під час зміни не повинні повторювати старі варіанти. Не рекомендується застосовувати один пароль для всіх сервісів, адже це дає змогу зловмисникам отримати доступ до всіх ваших акаунтів – від соцмереж до банкінгу.

Фахівці також підкреслюють, що особисті дані слід зберігати в таємниці й не передавати стороннім, адже це може створити загрозу безпеці.