Все частіше чоловіки звертаються за консультацією до адвоката, які побоюються виходити на роботу через ризики затримання співробітниками ТЦК. Люди кажуть, що у застосунку «Резерв+» у них немає жодних порушень, але страх мобілізації залишається.

Наша редакція звернулася за роз’ясненням до адвоката Руслана Ткаченка, який надав детальний коментар.

Чи має право ТЦК затримувати

За словами адвоката Руслана Ткаченка, ТЦК не має повноважень затримувати військовозобов’язаних. Право на адміністративне затримання належить лише Національній поліції – і лише тоді, коли особа вчинила адміністративне правопорушення.

Такими порушеннями можуть бути:

• неуточнення даних;
• неявка за повісткою;
• непроходження ВЛК у разі обов’язку це зробити;
• інші випадки, передбачені законодавством.

Чистий «Резерв+» не є гарантією

Адвокат наголошує, що відсутність порушень у застосунку «Резерв+» не гарантує, що підстав для затримання не виникне в реальній ситуації.

Наприклад, поліція може зупинити працівника для перевірки документів. Якщо інтернету немає, а паперового військово-облікового документа при собі теж немає, правоохоронці можуть розцінити це як адміністративне правопорушення і спробувати затримати.

На думку адвоката, правомірність таких дій є сумнівною, адже вина особи ще не встановлена, однак на практиці ні поліція, ні ТЦК не зважають на такі юридичні нюанси.

Практика відрізняється від закону

Руслан Ткаченко зазначає, що ситуація в реальному житті часто суттєво відрізняється від того, що прописано в законі.

За його словами, хоча формально працівники ТЦК та поліція не можуть затримувати чоловіка без порушень, практика показує інше.

«Якщо у особи немає ані відстрочки, ані броні – і навіть якщо людина лише очікує на їхнє оформлення, це не захищає від можливості мобілізації. Особливо в умовах, коли ТЦК не виконує мобілізаційний план. У таких випадках чоловіка можуть фактично затримати та доставити до ТЦК, а інколи навіть мобілізувати в той самий день», – зазначив адвокат

Таким чином, законодавчі обмеження існують, але фактична практика часто значно жорсткіша.

Що радить робити адвокат у разі спроби затримання

Руслан Ткаченко рекомендує працівникам у разі спроби затримання вимагати складання адміністративного протоколу.

Відповідно до ст. 261 КУпАП, у протоколі мають бути зазначені:

• дата та місце складання,
• посада, ім’я та прізвище посадової особи,
• дані затриманої особи,
• час і мотиви затримання.

Саме вимога складання протоколу, за словами адвоката, часто стримує поліцейських від неправомірних дій.

Адвокат Руслан Ткаченко підкреслює, що за законом адміністративне затримання можливе лише поліцією і лише за наявності правопорушення, проте ризики необґрунтованого затримання та доставлення до ТЦК все одно існують, особливо для чоловіків, які не мають документально підтвердженої броні або відстрочки.

Адвокат рекомендує якнайшвидше оформляти собі бронь чи відстрочку, щоб не мати проблем з ТЦК. В інших ситуаціях, чоловік навіть без порушень правил військового обліку може опинитися в ТЦК для подальшої відправки в бойову частину.

Google повідомив українських користувачів про можливий витік їхніх персональних даних із застосунку «Дія». Люди почали отримувати сповіщення, у яких зазначено, що їхня інформація була знайдена в темній мережі після порушення безпеки даних.

За інформацією Google, дані, пов’язані з «Дією», тепер можуть розповсюджуватися або використовуватися у даркнеті. У відповідь на це в «Дія» заявили, що такі повідомлення отримують лише окремі користувачі, і навіть у цих випадках йдеться про інформацію, яка була оприлюднена раніше та не має стосунку до самої платформи.

Анонімні сповіщення Google про порушення безпеки почали надходити українцям на початку листопада. Їх отримували ті, хто має активну функцію моніторингу витоків даних. У заголовку листа було вказано: DIIA (Ukraine Digital Government Platform), а нижче – повідомлення про те, що користувацькі дані були виявлені в темній мережі разом із датою інциденту.

Google зазначав, що в усіх випадках порушення датоване 5 листопада 2025 року. До переліку скомпрометованих могли входити: електронна пошта, ім’я, дата народження, адреса та номер телефону.

У «Дія» відкидають твердження про витік і запевняють, що нового порушення безпеки не було. За їхніми словами, Google посилається на дані, які вже раніше потрапляли у відкритий доступ, і не належать до інформації платформи. Там також підкреслили, що неодноразово спростовували будь-яку причетність «Дія» до попередніх інцидентів із даними.

При цьому важливо, що сповіщення від Google отримали лише ті, у кого ввімкнена функція перевірки витоків даних у темній мережі. Користувачі без цієї опції могли нічого не дізнатися.

Google наголошує, що за допомогою цієї функції можна перевірити, чи з’являлася в даркнеті інформація, прив’язана до електронної пошти або інших даних профілю моніторингу. До результатів перевірки можуть входити ім’я, адреса, телефон, логін, пароль та інші дані, зашифровані для захисту.

Для активації відстеження витоків потрібно:

• увійти в особистий Google-акаунт;
• врахувати, що облікові записи Workspace та керовані акаунти не можуть використовувати цю функцію;
• вибрати, які типи даних потрібно моніторити.

У повідомленнях, пов’язаних із «Дія», Google також надав рекомендації щодо захисту інформації. Зокрема, порадили увімкнути двоетапну автентифікацію для пошти – окрім пароля вводити одноразовий код із повідомлення або застосунку Google Authenticator. У профілі Google також видно список довірених пристроїв, і при вході з нового користувач отримає попередження.

У проєкті «Кібер Брама», ініційованому кіберполіцією, наголошують на потребі використовувати складні та унікальні паролі. Вони не мають бути простими чи легко вгадуваними («11111», «qwerty», «пароль123»), а під час зміни не повинні повторювати старі варіанти. Не рекомендується застосовувати один пароль для всіх сервісів, адже це дає змогу зловмисникам отримати доступ до всіх ваших акаунтів – від соцмереж до банкінгу.

Фахівці також підкреслюють, що особисті дані слід зберігати в таємниці й не передавати стороннім, адже це може створити загрозу безпеці.

Українці вже подали 5 мільйонів заяв на отримання 1 тис. грн у межах програми «Зимова підтримка».

Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

«Уже 5 мільйонів українців подали заявку на 1000 грн за програмою Зимова підтримка, з них 951 613 на дітей», – зазначила вона в Telegram.

За словами чиновниці, гроші почнуть надходити на картки протягом наступних 10 днів.

Нагадаємо, з 15 листопада по 24 грудня кожен громадянин може подати заяву в застосунку «Дія» або у відділенні «Укрпошти» для отримання 1 тис. грн за програмою «Зимова підтримка».

Кошти будуть доступні для використання до 30 червня 2026 року. Витратити їх можна на оплату комунальних послуг, придбання ліків, купівлю продуктів українського виробництва, поштові послуги, книги, благодійність та донати Силам оборони. Водночас заборонено використовувати гроші на підакцизні товари чи знімати готівку зі спеціального рахунку.

Уряд прогнозує, що одноразову допомогу отримають від 10 до 14 млн громадя,: 1 тис. грн для дорослих і дітей, та 6,5 тис. грн для найбільш вразливих груп. Загальні витрати програми оцінюються у 14 млрд грн.

Раніше прем’єр-міністерка Юлія Свириденко анонсувала три нові ініціативи в межах зимового пакета підтримки. Окрім виплати 1000 грн, передбачається допомога у 6500 грн для тих, хто має найбільшу потребу, а також запуск безкоштовних поїздок залізницею для всіх громадян за програмою УЗ-3000.