4 листопада Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №14005, який стосується осіб із заборгованостями. Документ уже готують до другого, завершального голосування. Якщо його ухвалять, умови для боржників ускладняться, натомість кредитори отримають ширші можливості для стягнення заборгованостей.

Адвокат Роман Сімутін пояснив, яку суму українцям потрібно заборгувати, щоб виник ризик втрати житла.

Які зміни пропонують для боржників

Головна мета законопроєкту, це прискорити й підвищити ефективність виконання судових рішень. Частину процедур хочуть перевести у цифровий формат, щоб обмін документами відбувався онлайн без зайвої паперової роботи. Через це час на виконання вимог Державної виконавчої служби для боржників скоротиться.

Також планують створити нову автоматизовану систему стягнення боргів, яка покращить взаємодію між:

• банками;
• виконавчою службою;
• державними установами.

Вона відповідатиме за обмін інформацією між Єдиним реєстром боржників та іншими державними базами.

Після того як закон набуде чинності, блокування банківських карток, арешт майна чи електронних гаманців здійснюватимуться автоматично, без участі виконавця. Система самостійно накладатиме обмеження одразу після відкриття провадження.

Які наслідки матиме потрапляння до реєстру боржників

Внесення до Єдиного реєстру боржників матиме значні обмеження, адже вам можуть відмовити в проведенні операцій із продажу, дарування чи застави майна. Банки, нотаріуси та реєстратори не зможуть виконувати такі дії.

Окремо зазначено, що неплатників аліментів вноситимуть до реєстру вже після тримісячної заборгованості.

Чи можуть забрати житло за борги

У соцмережах шириться думка, що виконавцям дозволять нібито «виламувати двері боржникам». Насправді це неправда, щоб увійти до житла вони зможуть лише за рішенням суду і в присутності поліції. За словами адвоката, подібні випадки навряд чи стануть масовими.

Страхи щодо «масового відбирання квартир» також перебільшені. Закон не вводить нових підстав для таких дій. Як і раніше, житло можуть забрати і примусово реалізувати лише тоді, коли сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат (нині це 160 тисяч гривень).

Крім того, якщо квартира є єдиним місцем проживання або там зареєстровані діти чи люди з інвалідністю, продати її майже неможливо. Подібні ситуації трапляються вкрай рідко, зазначив адвокат Роман Сімутін.

За даними Генпрокуратури України, за 10 місяців 2025 року відкрито понад 161 тисячу кримінальних проваджень щодо самовільного залишення військової частини. Це у чотири рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Щомісяця фіксують майже 16 тисяч нових випадків «самоволки», проте до суду доходить лише близько 5% проваджень.

За 10 місяців 2025-го зареєстровано 161 461 справу за ст. 407 ККУ – показник, що у чотири рази перевищує торішній. Обсяг проваджень, який три роки тому накопичувався протягом року, тепер утворюється менш ніж за пів місяця. Для порівняння: у 2024 році щомісячно реєстрували близько 5 тисяч справ, у 2023 році – близько 1,5 тисячі, а у 2022-му – лише 6 тисяч за весь рік.

Попри рекордні масштаби, підозри отримали лише 9,3 тисячі військових – приблизно 6% від усіх проваджень, і до суду дійшла лише двадцята частина. У 2022 році ж до суду скеровувалася майже кожна п’ята справа.

До 30 серпня 2025 року діяла спрощена процедура повернення військових після СЗЧ без відкриття кримінального провадження. Ті, хто був готовий продовжити службу, могли подати заявку та повернутися у резервну частину протягом 72 годин. Однак ця можливість стосувалася лише випадків СЗЧ, вчинених до 10 травня. Військовослужбовці, які залишили частину після цієї дати, мали повертатися саме у свою частину, а процедура поновлення могла затягуватися на місяці.

Нагадаємо, що за самовільне залишення частини під час воєнного стану передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Запуск сервісу планують на 2026 рік, орієнтовно у першому кварталі. Про це в інтерв’ю РБК-Україна повідомила заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль.

Вона зазначила, що терміни можуть змінюватися залежно від державних пріоритетів, визначених урядом і президентом, однак функцію все одно впровадять.

Як працюватиме онлайн-розлучення

Механізм буде максимально наближений до процесу онлайн-одруження:

• скористатися послугою зможуть лише подружні пари, які не мають неповнолітніх дітей;
• обидві сторони повинні надати згоду: один із подружжя надсилає запит, другий його підтверджує;
• система автоматично перевірятиме дані щодо наявності дітей;
• розлучення завершуватиметься через місяць після підтвердження.

Коваль наголосила, що під час онлайн-розлучення питання поділу майна не вирішується, оскільки такі суперечки розглядаються окремо.

За її словами, більшість нових сервісів Мінцифри проходять обов’язкове тестування за участю користувачів, тому перед запуском і ця функція буде випробувана в межах бета-тесту.