У Верховній Раді пропонують посилити правила виїзду за кордон. Тимчасові обмеження на виїзд з України можуть запровадити для частини чоловіків, які мають бронювання на період мобілізації та дії воєнного стану.

Законопроєкт №14210 з’явився на сайті парламенту у п’ятницю, 14 листопада.

Деталі документа наразі майже невідомі, ні текст законопроєкту, ні пояснювальна записка ще не опубліковані.

Ініціаторами виступають народні депутати Ірина Фріз («Європейська солідарність»), Юрій Мисягін («Слуга народу»), Дмитро Припутень («Слуга народу»), Роман Костенко («Голос») та Соломія Бобровська («Голос»).

Одна з авторок законодавчої ініціативи, Ірина Фріз, на своїй сторінці у Facebook пояснила, які саме обмеження пропонують. Йдеться про тимчасову заборону виїзду з країни для окремих заброньованих чоловіків на період мобілізації та воєнного стану.

Вона підкреслила, що бронювання не повинне слугувати способом уникнення перебування в країні. За її словами, законопроєкт №14210 заборонятиме виїзд тим, хто порушив правила військового обліку і не оновив свої дані вчасно. Водночас після ухвалення парламентом законопроєкту №13335 такі особи зможуть отримати пільгове бронювання.

Фріз уточнила, що йдеться виключно про тих чоловіків, які порушили закон про військовий облік та отримали пільгове бронювання строком на 45 днів для усунення порушення.

Працівники, заброньовані за стандартною процедурою, як і раніше, зможуть перетинати кордон, підписувати міжнародні контракти, доправляти гуманітарну допомогу та здійснювати іншу міжнародну діяльність, передбачену під час бронювання.

Нагадаємо, незабаром на кордонах ЄС почнуть діяти нові правила: запрацює система автоматичної реєстрації в’їзду та виїзду іноземців.

4 листопада Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №14005, який стосується осіб із заборгованостями. Документ уже готують до другого, завершального голосування. Якщо його ухвалять, умови для боржників ускладняться, натомість кредитори отримають ширші можливості для стягнення заборгованостей.

Адвокат Роман Сімутін пояснив, яку суму українцям потрібно заборгувати, щоб виник ризик втрати житла.

Які зміни пропонують для боржників

Головна мета законопроєкту, це прискорити й підвищити ефективність виконання судових рішень. Частину процедур хочуть перевести у цифровий формат, щоб обмін документами відбувався онлайн без зайвої паперової роботи. Через це час на виконання вимог Державної виконавчої служби для боржників скоротиться.

Також планують створити нову автоматизовану систему стягнення боргів, яка покращить взаємодію між:

• банками;
• виконавчою службою;
• державними установами.

Вона відповідатиме за обмін інформацією між Єдиним реєстром боржників та іншими державними базами.

Після того як закон набуде чинності, блокування банківських карток, арешт майна чи електронних гаманців здійснюватимуться автоматично, без участі виконавця. Система самостійно накладатиме обмеження одразу після відкриття провадження.

Які наслідки матиме потрапляння до реєстру боржників

Внесення до Єдиного реєстру боржників матиме значні обмеження, адже вам можуть відмовити в проведенні операцій із продажу, дарування чи застави майна. Банки, нотаріуси та реєстратори не зможуть виконувати такі дії.

Окремо зазначено, що неплатників аліментів вноситимуть до реєстру вже після тримісячної заборгованості.

Чи можуть забрати житло за борги

У соцмережах шириться думка, що виконавцям дозволять нібито «виламувати двері боржникам». Насправді це неправда, щоб увійти до житла вони зможуть лише за рішенням суду і в присутності поліції. За словами адвоката, подібні випадки навряд чи стануть масовими.

Страхи щодо «масового відбирання квартир» також перебільшені. Закон не вводить нових підстав для таких дій. Як і раніше, житло можуть забрати і примусово реалізувати лише тоді, коли сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат (нині це 160 тисяч гривень).

Крім того, якщо квартира є єдиним місцем проживання або там зареєстровані діти чи люди з інвалідністю, продати її майже неможливо. Подібні ситуації трапляються вкрай рідко, зазначив адвокат Роман Сімутін.

За даними Генпрокуратури України, за 10 місяців 2025 року відкрито понад 161 тисячу кримінальних проваджень щодо самовільного залишення військової частини. Це у чотири рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Щомісяця фіксують майже 16 тисяч нових випадків «самоволки», проте до суду доходить лише близько 5% проваджень.

За 10 місяців 2025-го зареєстровано 161 461 справу за ст. 407 ККУ – показник, що у чотири рази перевищує торішній. Обсяг проваджень, який три роки тому накопичувався протягом року, тепер утворюється менш ніж за пів місяця. Для порівняння: у 2024 році щомісячно реєстрували близько 5 тисяч справ, у 2023 році – близько 1,5 тисячі, а у 2022-му – лише 6 тисяч за весь рік.

Попри рекордні масштаби, підозри отримали лише 9,3 тисячі військових – приблизно 6% від усіх проваджень, і до суду дійшла лише двадцята частина. У 2022 році ж до суду скеровувалася майже кожна п’ята справа.

До 30 серпня 2025 року діяла спрощена процедура повернення військових після СЗЧ без відкриття кримінального провадження. Ті, хто був готовий продовжити службу, могли подати заявку та повернутися у резервну частину протягом 72 годин. Однак ця можливість стосувалася лише випадків СЗЧ, вчинених до 10 травня. Військовослужбовці, які залишили частину після цієї дати, мали повертатися саме у свою частину, а процедура поновлення могла затягуватися на місяці.

Нагадаємо, що за самовільне залишення частини під час воєнного стану передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.