Фінансовий комітет Верховної Ради України рекомендував розглянути у першому читанні законопроєкт, що передбачає впровадження європейських норм для вступу України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Це також означає часткове обмеження дії банківської таємниці в країні. Про це повідомив член комітету Ярослав Железняк.

За словами народного депутата, законопроєкт №13233 передбачає створення загальнодержавного реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб, який контролюватиме Податкова служба. Відтак фінансові установи, включно з банками, зобов’язані будуть повідомляти Державну податкову службу про відкриття або закриття банківських рахунків, електронних гаманців і договорів на оренду банківських сейфів.

Хто отримає доступ до рахунків

Железняк уточнив, що доступ до цього реєстру отримають не тільки податкові органи, а й правоохоронці, Державна служба фінансового моніторингу, НАЗК та АРМА. У чинній редакції законопроєкту передбачено, що ведення реєстру буде передано Міністерству фінансів до другого читання.

Як закон вплине на банківську таємницю

Згідно із змінами до Закону “Про банки і банківську діяльність”, Державна податкова служба отримає право у визначених випадках надавати доступ до банківської таємниці з реєстру уповноваженим державним органам. Дані в реєстрі зберігатимуться щонайменше п’ять років з дати закриття рахунку або банківського сейфу з можливістю продовження цього терміну ще на п’ять років.

“Я переконаний, що наступним кроком стане підготовка до повного відкриття банківської таємниці. Міністерство фінансів уже включило це положення до бюджетної декларації. Про це прямо заявили під час засідання комітету“, – зазначив Ярослав Железняк.

Заступник міністра фінансів Денис Улютін підтвердив, що дія банківської таємниці буде обмежена незалежно від обставин. Міністерство фінансів веде перемовини з Нацбанком стосовно доступу до цієї інформації.

“Щодо банківської таємниці, скажу чесно: так, ми ведемо дискусію з Національним банком щодо доступу до банківської таємниці… І це в будь-якому випадку буде“, – заявив Улютін під час розгляду законопроєкту.

У разі, якщо банк або інша установа не повідомить вчасно про відкриття чи закриття рахунку, електронного гаманця або сейфу, передбачений штраф – 680 гривень за кожне порушення.

За інформацією Національного банку України, в країні існує приблизно 70 мільйонів банківських рахунків. Водночас точної статистики щодо кількості банківських сейфів наразі немає.

Щодо вимог ЄС, раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що для приєднання України до SEPA необхідно ухвалити відповідний законопроєкт. Він підкреслив, що документ досить складний і містить багато дискусійних положень.

“Я вважаю, що маємо прийняти цей факт: якщо ми хочемо здійснювати платежі в євро, ми повинні якомога швидше ухвалити цей закон. У нас немає іншого вибору“, – наголосив Марченко.

Також читайте:

ПриватБанк продасть “безнадійні” кредити на понад п’ять мільярдів гривень

Українцям “зливають” фальшиві долари та євро: які купюри підробляють найчастіше

Влітку спека небезпечна не лише для людей, а й для електроніки, адже через необережність смартфон може вийти з ладу після короткочасного перебування під прямими сонячними променями.

У теплу пору року телефони часто залишають на відкритому сонці, у салонах автомобілів, на підвіконнях або відкритих майданчиках. Якщо пристрій нагрівся до такої міри, що обпік руку, головне не панікувати, а діяти правильно.

Чого робити не можна

Багато людей намагаються різко охолодити свій телефон, помістивши його в холодильник або накривши льодом. Такі дії неправильні, адже через конденсат, який може накопичуватися всередині корпусу, можливе коротке замикання. Крім того, різке падіння температури може спричинити появу мікротріщин на екрані або платі.

Як правильно охолодити смартфон

1. Перемістіть телефон у тінь або прохолодну кімнату.
2. Зніміть чохол, щоб пришвидшити розсіювання тепла.
3. Покладіть смартфон екраном догори на тверду рівну поверхню, уникаючи контакту з теплопоглинаючими матеріалами (тканиною, пластиком).
4. Увімкніть режим польоту — вимкнення зв’язку, Wi-Fi та Bluetooth зменшить навантаження на процесор і сприятиме охолодженню.
5. Використовуйте вентилятор — слабкий потік повітря допоможе знизити температуру, але уникайте прямого холоду або кондиціонера.
6. Покладіть поруч вологу тканину — вона охолоджуватиме простір навколо неї, не торкаючись самого пристрою.

Коли ви зможете знову ним користуватися

Смартфону слід дати охолонути природним шляхом, зазвичай це займає 10–20 хвилин. Тільки після нормалізації температури пристрій можна знову ввімкнути та використовувати без ризику.

Як уникнути перегріву в майбутньому

• Не залишайте телефон під прямими сонячними променями, особливо в автомобілі.
• Використовуйте дихаючі чохли, які не затримують тепло.
• Зменшуйте яскравість екрана в спекотну погоду.
• Вимкніть непотрібні функції: GPS, Bluetooth тощо.
• Носіть телефон у сумці або рюкзаку, а не в кишені під прямими сонячними променями.

Дотримання цих простих правил допоможе запобігти перегріву та продовжити термін служби телефону.

Через продовження бойових дій та скорочення постачання зброї від західних партнерів, в Україні все частіше стає питання зниження мобілізаційного віку.

Проте, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, в ефірі телемарафону заспокоїв суспільство та заявив, що наразі не ухвалювалося жодних рішень про мобілізацію чоловіків віком 18 – 24 роки.

Депутат зазначив, що чинна редакція закону про мобілізацію чітко окреслює віковий поріг для обов’язкової служби. На сьогодні чоловіки, яким ще не виповнилося 25 років, не підлягають загальній мобілізації, для них передбачено можливість служити виключно на добровільній основі.

За словами представника комітету, чинне законодавство спрямоване на збереження балансу між оборонними потребами держави та правами молоді. У зв’язку з цим мобілізація осіб віком до 25 років не проводиться і не запланована.

Також у парламенті наголосили, що закон не зазнавав змін щодо вікових меж мобілізації, а тому заяви про нібито приховану підготовку до призову молоді не відповідають дійсності.

“Молодь до 25 років, навіть маючи статус військовозобов’язаних, може проходити службу лише добровільно, а саме через підписання контракту зі Збройними силами або іншими військовими формуваннями“, – підкреслив Веніславський

Таким чином, побоювання щодо примусової мобілізації студентів, випускників чи працюючої молоді наразі не мають юридичних підстав.

У Міністерстві оборони та Генштабі неодноразово підкреслювали, що мобілізаційні заходи здійснюються виключно в межах закону та стосуються лише тих вікових і категоріальних груп, які визначені нормативними документами.