Клієнти ПриватБанку ризикують тимчасово втратити доступ до своїх карток і рахунків, якщо не підтвердять актуальність особистих даних у застосунку або вебверсії Приват24.

Згідно з вимогами українського законодавства, банки зобов’язані регулярно перевіряти достовірність інформації про клієнтів. Такі заходи спрямовані на боротьбу з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму та запобігання розповсюдженню зброї. У воєнний час ці перевірки стали ще суворішими.

Як пройти оновлення даних

Якщо користувач бачить у Приват24 запит на підтвердження чи оновлення даних, потрібно виконати цю вимогу, навіть якщо нічого не змінилося.
Процедура нескладна:

• відкрити відповідний розділ у застосунку або вебверсії;
• підтвердити відсутність зв’язків із Росією чи Білоруссю;
• ввести захисний код картки;
• заповнити анкету з особистими даними;
• додати документ через «Дію» або зробити фото;
• зазначити місце проживання та рід занять;
• підписати документи для перевірки.

Як часто потрібно оновлювати інформацію

У ПриватБанку пояснили, що актуалізація даних проводиться з різною періодичністю — залежно від клієнта, але не рідше одного разу на п’ять років. Навіть якщо контактні дані не змінилися, їх потрібно повторно підтвердити.

Що буде, якщо цього не зробити

Банк попереджає: у разі невчасного оновлення інформації рахунок може бути заблокований, а користувач тимчасово втратить доступ до коштів. Тож клієнтам радять не відкладати процедуру, щоб уникнути незручностей.

21 жовтня у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №14133, який може суттєво змінити систему покарань за порушення правил дорожнього руху. Документ передбачає запровадження системи штрафних балів для водіїв, подібної до тієї, що вже діє у країнах Європейського Союзу. Ініціатором законопроєкту виступив народний депутат від партії «Слуга народу» Володимир Крейденко, заступник голови комітету з питань транспорту та інфраструктури.

Як працюватиме система штрафних балів

За задумом авторів, за кожне порушення ПДР водій отримуватиме певну кількість балів. Якщо ж таких порушень буде багато, це може призвести до тимчасового позбавлення права керування транспортним засобом. Такий підхід має стимулювати водіїв бути більш уважними за кермом і уникати систематичних порушень.

Крейденко пояснює:

«Якщо водії регулярно перевищують швидкість, порушують правила паркування чи створюють аварійні ситуації – вони накопичують бали. Залежно від кількості, це може призвести до втрати посвідчення водія».

За його словами, нова система покликана зупинити явище, коли так звані “мажори” сплачують штрафи десятками, але продовжують створювати небезпеку на дорогах.

Статистика і причини змін

За даними патрульної поліції, лише з січня по вересень 2025 року в Україні сталося 16 423 ДТП із потерпілими, у яких загинули 1 968 людей – на 2,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Причиною 41% усіх аварій стало перевищення швидкості. Лише за дев’ять місяців 2025 року зафіксовано понад 3,5 млн порушень швидкісного режиму, зокрема:

• 618 790 – за допомогою приладів TruCAM;
• понад 3 млн – зафіксовано системою автофіксації.

Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький наголошує:

«340 гривень штрафу за перевищення швидкості – це смішно, якщо порівняти з ризиком для життя. Безпечна швидкість – це не про штраф, а про життя».

Таким чином мета законопроєкту щодо системи штрафних балів має:

• дисциплінувати водіїв;
• зробити покарання системним і персоналізованим;
• запровадити європейську модель відповідальності, де враховується не лише факт порушення, а й його регулярність.

Якщо законопроєкт №14133 ухвалять, Україна зробить важливий крок до європейських стандартів безпеки на дорогах. Запровадження штрафних балів може не лише зменшити кількість ДТП, а й сформувати нову культуру водіння, де відповідальність вимірюється не гаманцем, а репутацією та правом бути за кермом.

Користувачі додатку «Резерв+» помітили нову позначку, що стосується базової військової підготовки. Розбираємось, що вона означає, кого стосується та які має наслідки для мобілізації.

У частини громадян у «Резерв+» з’явився напис «Потрібно пройти БЗВП», що викликало чимало запитань, адже не всі розуміють, яке значення має це повідомлення і як воно може вплинути на призов.

В Україні стартувала БЗВП: що відомо

З 1 вересня 2025 року в Україні офіційно розпочалася базова загальновійськова підготовка (БЗВП). Її проходять громадяни, які здобувають вищу освіту у закладах усіх форм власності, а також ті, хто планує вперше вступити на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, прокуратурі чи бажає зробити це добровільно.

Навчання проводиться у спеціальних навчальних центрах Збройних сил України.

Мета підготовки та місця проведення

БЗВП запроваджена для того, щоб громадяни могли отримати військово-облікову спеціальність, а також базові військові знання та навички, необхідні для виконання обов’язку захисту держави.

Підготовка проходить на базі закладів освіти і входить до навчальних планів університетів, академій і вишів зі специфічними умовами навчання.

Хто має проходити БЗВП

Проходження базової військової підготовки є обов’язковим для чоловіків від 18 років, які визнані придатними до військової служби за станом здоров’я. Направлення на навчання здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) відповідно до списків, які подають університети.

«Відмова від проходження БЗВП для студентів чоловічої статі, які визнані придатними до військової служби, є підставою для відрахування з вишу», — зазначила Марина Бекало.

Що означає позначка ВОС-999

Позначка «ВОС-999» у військовому обліку означає, що особа ще не проходила військову службу або навчальні збори й підлягає базовій військовій підготовці. Після проходження БЗВП таким громадянам буде присвоєно іншу військово-облікову спеціальність відповідно до отриманих знань і навичок.

Що робити, якщо у «Резерв+» з’явилася позначка

Якщо у додатку «Резерв+» з’явилася відмітка ВОС-999, робити нічого не потрібно, запевняє адвокатка.

«Лише очікувати виклику до ТЦК та СП (можливо, через університет) для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) та самої базової військової підготовки», — пояснила вона.

Чи можуть мобілізувати, якщо не пройшов БЗВП

Згідно з ч. 5 ст. 23 Закону про мобілізацію, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли БЗВП чи базову військову службу.

Також Марини Бекало зазначила, якщо студент старше 25 років і навчається на денній або дуальній формі навчання і не порушує послідовність отримання освіти за відповідними даними з ЄДЕБО, при цьому не пройшов БЗВП, за ним відстрочка зберігається на весь період навчання (згідно з абз.1 ч.3 ст.23 Закону про мобілізацію).

Також він не може бути відрахований з ВНЗ, принаймні відповідно до чинних норм законодавства, попри заяви Міністерства оборони.