Останнім часом у мережі активно поширюється інформація про нібито нові обмеження для банківських клієнтів. Згідно з цими чутками, Національний банк України (НБУ) планує посилити контроль за операціями зі зняття готівки та блокувати рахунки за часте використання картки для цього.

Ряд ЗМІ повідомляли, що банки будуть зобов’язані блокувати рахунки клієнтів, які знімають готівку більше трьох разів на місяць, особливо якщо йдеться про значні суми. Також зазначалося, що операції на суму понад 400 тисяч гривень будуть підлягати обов’язковій перевірці, а в разі відсутності необхідних документів рахунок клієнта можуть заблокувати або навіть припинити обслуговування.

Однак Національний банк України офіційно спростував цю інформацію, назвавши її маніпулятивною та недостовірною.

У відповіді на запит видання “Фокус” в НБУ підкреслили, що жодних нормативних актів або рекомендацій щодо блокування рахунків за часте зняття готівки не існує.

«Поширена інформація про блокування карткових рахунків через часте зняття готівки або використання готівкових кредитів не відповідає дійсності. Жоден офіційний документ НБУ, включно з рекомендаціями та нормативно-правовими актами, не містить подібних вимог», – заявили в регуляторі.

У Нацбанку додали, що банки та фінансові установи здійснюють перевірки клієнтів виключно в рамках чинного законодавства про фінансовий моніторинг, керуючись ризик-орієнтованим підходом.

Таким чином, чутки про блокування карток через часте зняття готівки є необґрунтованими та не мають підтвердження в офіційних документах НБУ.

Також читайте:

Роботодавець зможе читати листування співробітників: новий проєкт.

Тарифи з безлімітним інтернетом для бідних від Lifecell: 100 та 180 гривень.

Національний банк України запровадив посилений фінансовий моніторинг, що може призвести до блокування банківських карток у разі виявлення підозрілих операцій. Нові вимоги передбачають ретельний контроль транзакцій клієнтів та можливе блокування рахунків або запити на надання додаткових документів у певних випадках.

Операції під особливим контролем

Нацбанк визначив низку транзакцій, які можуть викликати підозри:

• Часте зняття готівки понад три рази на місяць, особливо у великих сумах.
• Швидке погашення кредитів готівкою.
• Доходи, які не відповідають реальному фінансовому стану клієнта.
• Великі транзакції, що можуть свідчити про відмивання коштів.
• Миттєве отримання готівки з переказів із-за кордону.
• Передання доступу до рахунків третім особам.
• Операції з криптовалютою, виграшами в казино або коштами від політично значущих осіб.

Документи для підтвердження операцій

У разі блокування транзакції банк може вимагати такі документи:

• Податкові декларації або звіти.
• Документи про джерело коштів (наприклад, договір купівлі-продажу чи свідоцтво про спадщину).
• Виписки з інших банків.

Для операцій на суму понад 400 тисяч гривень перевірка є обов’язковою. У разі відсутності необхідних документів банк може заблокувати рахунок або припинити обслуговування клієнта.

Як уникнути блокування

Щоб знизити ризики, дотримуйтеся таких рекомендацій:

• Уникайте частих великих зняттів готівки.
• Завжди майте документи, що підтверджують джерело доходів.
• Утримуйтеся від операцій із сумнівними джерелами коштів.
• Використовуйте прозорі механізми при роботі з криптовалютою.

Нові правила та ліміти

У грудні українські банки підписали Меморандум “Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг”. Це дозволяє посилити контроль за безготівковими платежами та мінімізувати фінансові зловживання. Зокрема, банки планують суттєво знизити ліміти на грошові перекази для клієнтів без підтверджених джерел доходів.

Голова НБУ Андрій Пишний повідомив про плани обмежити кількість та суми P2P-переказів. Крім того, розробляється проєкт рішення щодо граничних лімітів переказів готівки через термінали самообслуговування.

Ці заходи спрямовані на боротьбу з фінансовими злочинами, однак можуть створити певні незручності для клієнтів банків.

Про це свідчить текст проєкту нового Трудового кодексу України.

Міністерство економіки України запропонувало проєкт нового Трудового кодексу 2025 року, де передбачено можливість моніторингу робочої кореспонденції працівника та інших даних.

У документі є окремий розділ під назвою «Моніторинг робочої кореспонденції працівника та інших даних», який викладений у статті 31. У ньому йдеться про те, що роботодавець матиме право переглядати робоче листування та документи, які працівник використовує під час виконання своїх трудових обов’язків.

“Роботодавець може здійснювати моніторинг робочої кореспонденції, а також документів і файлів, створених на електронних пристроях, що використовуються працівником для виконання своїх трудових обов’язків“, — зазначається в тексті проєкту.

Важливо, що моніторинг робочої кореспонденції та файлів вважається крайнім заходом контролю і може застосовуватися лише у випадках, коли інші методи контролю неможливі або неефективні.

Крім того, перед впровадженням моніторингу роботодавець зобов’язаний попередити працівника та обґрунтувати необхідність такого контролю.

Також підкреслюється, що моніторинг не повинен порушувати право працівника на особисте та сімейне життя.

Також читайте:

Блокування карток за перекази: банки посилюють контроль у 2025 році.

Тарифи з безлімітним інтернетом для бідних від Lifecell: 100 та 180 гривень.