Верховна Рада уже найближчим часом розгляне законопроект №12178 про реформу МСЕК, який стосується змін у законі про мобілізацію, зокрема щодо підстав для відстрочки військовозобов’язаних, які здійснюють догляд за родичами.

Що зміниться

Фінальна редакція законопроекту вносить уточнення до пунктів 9 і 14 частини 1 статті 23 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Оновлений пункт 9

Не підлягатимуть призову особи, які постійно доглядають за хворими дружиною (чоловіком), дитиною, батьками (включаючи батьків дружини або чоловіка), якщо ці родичі:

• потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), лікарсько-консультативної комісії (ЛКК), або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
• не мають інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть забезпечити догляд.

Оновлений пункт 14

Відстрочка також передбачена для членів сім’ї другого ступеня споріднення, які постійно доглядають за особою з інвалідністю I або II групи. Ця норма діє за таких умов:

• відсутність членів сім’ї першого ступеня споріднення або їх нездатність забезпечити догляд (за висновком МСЕК, ЛКК або рішенням експертної команди).
• за відсутності членів першого та другого ступеня споріднення, право на відстрочку може поширюватися на членів сім’ї третього ступеня споріднення.

Таким чином, документи, які будуть видані в майбутньому експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, додаються до переліку підстав для отримання відстрочки. Ці документи матимуть юридичну силу на весь термін їхньої дії та можуть бути використані для оформлення або продовження соціальних пільг, допомог, пенсій і прав передбачених законами “Про військовий обов’язок та військову службу” і “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У Верховній Раді також зазначили, що реформа МСЕК має на меті удосконалити процедури оцінювання та забезпечити більш прозоре та справедливе надання відстрочки тим, хто доглядає за рідними.

Українські пенсіонери тепер можуть отримати електронне пенсійне посвідчення у застосунку “Дія”. Про це повідомив голова правління Пенсійного фонду України Євгеній Капінус.

Е-посвідчення підтверджує статус пенсіонера і має таку ж юридичну силу, як паперове посвідчення. Нововведення спрощує процес отримання документа, дозволяючи уникнути відвідування сервісних центрів Пенсійного фонду.

Як отримати е-пенсійне посвідчення

Мати податковий номер та встановлений застосунок “Дія”.

Подати заявку:

• через портал електронних послуг Пенсійного фонду, або
  звернутися до сервісного центру ПФУ.

Кому це зручно

Сервіс особливо актуальний для пенсіонерів, які:

• перебувають за кордоном;
• не можуть особисто відвідати сервісні центри.

На даний момент вже видано 689 електронних посвідчень без додаткового анонсування.

Формати пенсійних посвідчень в Україні

Сьогодні українці можуть скористатися одним із трьох форматів пенсійних посвідчень:

• традиційне паперове;
• електронне посвідчення у вигляді платіжної картки Ощадбанку;
• нове е-посвідчення у “Дії”.

Новий формат спрощує життя пенсіонерам, надаючи зручний і швидкий спосіб підтвердити свій статус у цифровому вигляді.

Також читайте:

В ПриватБанку з’явилася нова карта: як оформити.

Люди масово відмовляються від карти для 1000 гривень Зеленського: як правильно закрити у Приваті та Mono.

Україна розглядає можливість впровадження електронного голосування, вивчаючи європейські моделі виборчого права. Ця ініціатива пов’язана з підготовкою до проведення демократичних виборів після завершення російсько-української війни. Про це повідомляє Politico із посиланням на українські джерела.

Голова Комітету з питань організації державної влади Верховної Ради України Олена Шуляк заявила, що головна мета — забезпечити вільні та справедливі вибори. Це стане важливим кроком на шляху до вступу України до Європейського Союзу.

Шуляк підкреслила, що Україна зараз має величезну проблему з виборцями, оскільки люди виїхали за кордон.

“За різними оцінками, тільки внутрішньо переміщених осіб – 6,5 млн людей, потрібні також враховувати виборців з окупованих територій, тому рішення, як проходитимуть голосування розглядаються“, – зазначила вона.

На сьогодні українські посадовці вивчають різні варіанти виборчого процесу, а саме:

• Електронне голосування з дотриманням стандартів ІТ-безпеки.
• Голосування поштою.
• Особисте голосування за кордоном.
• Голосування за довіреністю.

“Наше завдання — розробити систему, яка дозволить кожному українцю реалізувати своє право голосу незалежно від місця перебування“, — зазначила Олена Шуляк.

Влада України також враховує досвід інших європейських країн і оцінює технічні аспекти реалізації альтернативних варіантів голосування.

Успішна реалізація цієї ініціативи допоможе Україні провести вибори навіть за умов значної географічної розпорошеності виборців, що стане важливим кроком до відновлення демократичних інститутів та інтеграції в ЄС.