Верховна Рада прийняла законопроект №12095, який вносить зміни до частини другої статті 24 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Особливо цей закон стосується осіб, які повернулися з СЗЧ у військову частину.
Адвокат Ігор Липявка на своєму Ютуб каналі розповів плюси та мінуси даного закону.
За словами адвоката, сам закон містить деяку таємницю, особливо це стосується осіб, які пішли на військову службу, але потім втекли з частини.
“За останніми даними в країні майже 100 тисяч СЗЧешників і цифра росте. Багато осіб, які воюють 1 -3 роки починають публічно іти в СЗЧ, адже демобілізації немає, а охочих іти міняти хлопців в Україні залишилося мало. Тому влада прийняла закон №12095, який повинен нібито зняти відповідальність за самовільне залишення частини, якщо особа добровільно повернеться“ – розповів адвокат
Плюси і мінуси закону
Як зазначив адвокат, перший плюс закону – це те, що коли людина пішла в СЗЧ або дизертирувала, а потім добровільно повернулася на військову службу, тоді це вважається, що його військова служба не припинялася. Командир частини зобов’язаний прийняти рішення про поновлення особи на військову службу. Протягом 72 годин мають відновитися виплати цьому військовослужбовцю.
“Ви скажете – це чудова новина. Навіть ті особи, які зараз перебувають в СЗЧ подумають, а чому б не повернутися, і гроші поновлять, і проблем ніяких не буде. А гарним плюсом є те, що контракт продовжується“ – зазначив адвокат
Але є в законі те, що дуже насторожило адвоката, адже там заритий великий підводний камінь.
“Якщо уважно прочитати закон, то можна побачити один великий мінус, а саме: у день прийняття рішення про продовження військової служби військовослужбовцям зазначеному у підпункті один, тобто СЗЧешники і дезертири це вас стосується, командир військової частини повинен проінформувати у письмовій формі орган досудового розслідування та відповідний орган управління військової служби правопорядку у ЗСУ.
Тобто, тут мається на увазі, що кримінальне провадження щодо цього дезертира або СЗЧешніка не закривається, а продовжує бути відкритим. Виходить так, СЗЧешнік вертається на фронт, він отримує гроші, його знову вдягають, годують, він дальше воює, але кримінал по ньому висить і військовослужбовець фактично в заручниках. Один крок в ліво, щось не сподобалося командиру, особу можуть посадити, адже шукати його уже не потрібно, а кримінальна справа по ньому є“, – розповів адвокат
На думку адвоката, щоб закон був повністю справедливий, потрібно внести норму, яка повністю звільняє від кримінальної відповідальності за перший проступок військовослужбовця, який самовільно залишив частину, але потім добровільно повернувся на військову службу.
Поліцейські вигадали нову тактику для виявлення тих, хто ухиляється від мобілізації. В Україні запроваджують нововведення — до чатів ОСББ додають облікові записи поліцейських, які тепер у реальному часі зможуть відстежувати підозрілих осіб та реагувати на порушення закону, зокрема мобілізаційного. Про це повідомляє ТСН.
Речниця поліції Київської області Яна Єрмоленко підтвердила, що такий механізм вже працює у Білоцерківському районі.
«Ініціатива надходила від самих голів ОСББ, які звернулися до поліцейських офіцерів громад із проханням долучитися до чатів. Це, за їхніми словами, сприятиме підтримці громадського порядку в будинках», — розповіла вона.
За словами представників поліції Київщини, це нововведення дозволяє миттєво реагувати на порушення завдяки інформації від мешканців. Наприклад, якщо камери спостереження зафіксували підозрілих осіб біля під’їзду, або водій пошкодив чуже авто і втік, то поліцейський у чаті одразу отримає повідомлення й може викликати оперативну групу.
Але є й інша сторона медалі — офіцери громад також моніторять порушення мобілізаційного законодавства. Якщо у чаті з’явиться інформація про особу, яка ухиляється від служби, чи навіть про переміщення представників ТЦК, поліцейські можуть передати ці дані відповідним підрозділам.
Контроль чи переслідування
Не дивно, що новина про «всевидяче око» поліції у чатах ОСББ спричинила бурхливу реакцію серед громадян. Одні схвалюють таку ініціативу, мовляв, законослухняним людям боятися нічого. Інші ж розгледіли у цьому механізмі ризики для пересічних мешканців.
Адвокат Роман Сімутін попереджає: якщо у чаті хтось напише про мобілізаційні заходи чи повідомить про роботу ТЦК, це може трактуватися як перешкоджання законній діяльності ЗСУ та навіть зрив мобілізації. «Поліція має всі підстави зафіксувати подібні випадки і притягнути до відповідальності учасників», — наголошує адвокат.
Таким чином, на перший погляд корисна ініціатива може перетворитися на черговий засіб контролю над громадянами. Чи дійсно це сприятиме безпеці, чи ж перетвориться на механізм стеження і доносів — питання залишається відкритим.
В умовах економічної нестабільності українці шукають надійні способи пасивного доходу. Один із найпростіших варіантів – банківський депозит, який дозволяє отримувати прибуток завдяки процентним ставкам. Але скільки потрібно вкласти, щоб хоча б отримувати 10 тисяч гривень щомісяця в українських банках, давайте розберемося.
Депозит в Ощадбанку
Ощадбанк пропонує річну процентну ставку за гривневими депозитами на рівні 11,5%. Це означає, що за рік клієнт може отримати 11,5% від суми вкладу у вигляді відсотків. Якщо розрахувати, скільки потрібно вкласти, щоб щомісяця отримувати 10 тисяч гривень, отримаємо наступне:
Таким чином, для стабільного доходу у 10 000 грн щомісяця потрібно вкласти понад мільйон гривень у депозит, а конкретна сума залежить від вибраного банку та його процентної ставки.
Враховуйте інфляцію перед тим, як вкладати кошти
Проте, перед тим як інвестувати кошти у депозит, варто враховувати таку важливу економічну складову, як інфляція. Вона може суттєво знецінювати ваші заощадження, навіть якщо номінальний дохід здається високим.
У 2024 році інфляція в Україні склала 12%, що значно впливає на реальну купівельну спроможність депозитного доходу. Окрім цього, варто звернути увагу на курс долара:
На початку 2024 року (1 січня) долар коштував 38,002 грн.
До кінця року (31 грудня) курс зріс до 42,039 грн.
Це означає, що гривня девальвувала приблизно на 10,6%.
Таким чином, навіть якщо ваш депозит приносить 10 000 грн на місяць, через інфляцію та девальвацію гривні ці кошти можуть втрачати свою реальну вартість. Тому перед відкриттям депозиту варто оцінити всі ризики та можливі альтернативи для збереження капіталу.
З 1 березня 2025 року в Україні набули чинності нові правила фінансового контролю за онлайн-продажами, які можуть стати серйозною проблемою для малих підприємців. Відтепер за продаж товарів без реєстрації фізичної особи-підприємця (ФОП) загрожує штраф у розмірі 34 тисяч гривень. Податкова отримала нові повноваження для відстеження незаконної підприємницької діяльності.
Фінансовий аналітик Олександр Коваленко в ексклюзивному коментарі для нашого видання пояснив основні ризики для українців, які ведуть онлайн-продажі без офіційної реєстрації.
“Податкова тепер має доступ до даних про рух коштів на рахунках громадян. Це означає, що всі, хто систематично отримує гроші від продажу товарів чи послуг без реєстрації ФОП, можуть бути оштрафовані. Крім того, якщо підприємець працює без реєстратора розрахункових операцій (РРО), штраф може скласти 100% від суми продажів“, – наголошує експерт.
За його словами, нова система контролю дозволить виявляти не лише фізичних осіб, які отримують кошти без реєстрації підприємницької діяльності, а й ФОПів, які порушують правила ведення бізнесу.
Таким чином, податкова відтепер отримує з Системи обліку даних РРО інформацію щодо:
громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, фактично займаючись підприємницькою діяльністю без державної реєстрації;
фізичних осіб-підприємців, які отримують гроші на рахунки, але не мають зареєстрованих РРО/ПРРО, чим порушують вимоги щодо порядку проведення розрахунків.
На думку Коваленка, такі зміни можуть негативно вплинути на малий бізнес та підприємців, які займаються продажами через соцмережі та онлайн-платформи.
“Це, напевно, те саме покращення, на яке всі чекали. Великі корпорації продовжують працювати без перешкод, а малий бізнес просто знищують штрафами та обмеженнями. Якщо раніше підприємці могли вести діяльність без значних бюрократичних перепон, то тепер навіть найменший онлайн-продаж може обернутися серйозними фінансовими санкціями“, – підсумовує експерт.
Таким чином, усі хто займається онлайн-продажами в Україні, мають або офіційно реєструвати свою діяльність, або вони ризикують отримати серйозні штрафи.
Pingback: Повернення із СЗЧ та дезертирів: що змінить новий закон для тих, хто втік з армії