В Україні тривають активні обговорення щодо можливості мобілізації 18-річних студентів після проходження базової військової підготовки (БЗВП). Народні депутати Дмитро Разумков, Олексій Гончаренко та представники Ради національної безпеки і оборони (РНБО), висловили різні позиції стосовно нового законопроєкту та його наслідків.

Позиція Дмитра Разумкова

Народний депутат Дмитро Разумков заявив, що новий закон потенційно дозволяє мобілізацію 18-річних студентів, які завершили БЗВП і були відраховані з університету. Він наголосив, що президент уже чотири місяці затримує підписання законопроєкту, який мав би заборонити мобілізацію молоді у віці 18-25 років, яких було визнано “обмежено придатними” до військової служби.

Разумков тим самим підкреслив, що мобілізація молодих людей з 18 років частково вже відбувається, хоча законодавчо вік призову не було знижено.

Депутат стверджує, що президент не має чіткого розуміння ситуації, або ж навмисно ігнорує заклики до перегляду вікових обмежень.

Позиція Олексія Гончаренка

Натомість народний депутат Олексій Гончаренко висловив протилежну думку. Він стверджує, що мобілізація 18-річних студентів неможлива за чинним законодавством. За його словами, в Україні мобілізація дозволена лише з 25 років, а молоді люди молодшого віку можуть бути призвані виключно добровільно за контрактом.

Гончаренко акцентував: “Навіть якщо ви пройшли БЗВП, вас не можуть мобілізувати. Крапка”.

Депутат закликав не поширювати неправдиву інформацію, яка вводить громадян в оману.

Реакція РНБО

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко також заперечив можливість мобілізації 18-річних студентів. Він наголосив, що в Україні мобілізація громадян можлива лише з 25 років, якщо це не стосується добровільного підписання контракту.

Коваленко заявив: “Не варто розповсюджувати неперевірену інформацію. До 25 років лише добровільно можна піти, підписати контракт”.

Обговорення навколо цього питання тривають, адже позиції депутатів та офіційних органів значно різняться. У той час, як одні заявляють про потенційні загрози нового закону, інші вважають, що механізми захисту студентів від мобілізації надійно закріплені в законодавстві.

Сучасні технології, попри зручність, несуть із собою нові ризики. Користувачі месенджера Viber повідомляють про чергову хвилю шахрайських повідомлень, які маскуються під вигідні пропозиції про заробіток.

Як повідомляє Центр протидії дезінформації (ЦПД) у Telegram, шахраї діють від імені “відділу кадрів TikTok”. Вони надсилають повідомлення про можливість легкого онлайн-заробітку з нібито високими доходами.

У тексті повідомлення зазвичай міститься посилання для отримання “додаткової інформації” або “бонусу”. У деяких випадках зловмисники пропонують зв’язатися з ними через WhatsApp.

Як розпізнати шахрайські повідомлення

Шахрайські повідомлення мають кілька характерних ознак:

• Граматичні та орфографічні помилки. Текст часто виглядає непрофесійним.
• Підозрілі посилання. Вони зазвичай довгі, заплутані й не мають відношення до офіційних ресурсів TikTok.
• Обіцянки легких грошей. Типовий прийом шахраїв — пропонувати великі доходи за мінімальних зусиль.
• Заклики до термінових дій. Наприклад: “Встигніть подати заявку!”, “Останні місця!”.

Як захиститися

Щоб уникнути шахрайства, дотримуйтеся таких рекомендацій:

• Не переходьте за підозрілими посиланнями. Це може призвести до викрадення особистих даних або встановлення шкідливого програмного забезпечення.
• Не надавайте особисті дані. Уникайте ділитися контактною інформацією з невідомими.
• Блокуйте відправника. У Viber є функція блокування небажаних контактів.
• Повідомляйте про шахрайство. Використовуйте вбудовані інструменти месенджера, щоб інформувати службу підтримки про підозрілі повідомлення.
• Використовуйте антивірус. Переконайтеся, що ваш пристрій захищений надійним програмним забезпеченням.

Що робити, якщо вже зіткнулися з шахраями

Якщо ви випадково взаємодіяли зі шахрайськими повідомленнями і перейшли за їхнім посиланням, тоді зробіть наступний алгоритм дій:

• Негайно змініть паролі до важливих облікових записів.
• Перевірте пристрій на наявність шкідливого програмного забезпечення за допомогою антивірусу.
• Зверніться до служби підтримки Viber для отримання подальших інструкцій.

Попередьте своїх близьких про загрозу, особливо дітей, які можуть бути вразливішими до таких шахрайських схем. Захист особистих даних та обачність у спілкуванні з незнайомцями допоможуть уникнути небезпечних ситуацій.

В Україні мобілізація студентів має чіткі законодавчі обмеження. Право на відстрочку надається лише певним категоріям здобувачів освіти, але є й випадки, коли студенти можуть бути призвані на службу. Розглянемо, кого це стосується в цьому матеріалі.

Хто має право на відстрочку

Згідно із законодавством, право на відстрочку від мобілізації мають:

• Студенти, які здобувають першу вищу освіту (бакалавр, магістр після бакалавра).
• Аспіранти (бюджет чи контракт), які навчаються за денною або дуальною формою.
• Докторанти та інтерни.
• Наукові й науково-педагогічні працівники, які працюють у закладах освіти за основним місцем роботи не менш ніж на 0,75 ставки.

Кого можуть мобілізувати

Є три основні категорії студентів, які підлягають мобілізації під час воєнного стану:

• Ті, хто навчаються заочно.
• Чоловіки, які здобувають другу чи третю вищу освіту (незалежно від рівня — бакалаврат або магістратура).
• Особи, які здобувають освіту на рівні нижчому за вже отриманий.

Як отримати відстрочку

Для оформлення відстрочки студенту необхідно:

• Отримати в навчальному закладі довідку про навчання. Документ має бути виданий спеціально для територіального центру комплектування (ТЦК) і мати гербову печатку. У довідці зазначається форма навчання (денна чи дуальна) та дата завершення навчання.
• Надати довідку до ТЦК разом із паспортом і ідентифікаційним кодом.

На основі цих документів студенту оформлюється відстрочка від мобілізації.

В яких випадках студенту можуть вручити повістку

Якщо студент не підтвердить своє право на відстрочку (наприклад, не надасть необхідних документів у ТЦК), йому можуть видати повістку. Також мобілізація буде законною, якщо студент добровільно погодиться піти  до війська.

Таким чином, мобілізація студентів в Україні підпорядковується суворим законодавчим нормам. Основний принцип — захист права на здобуття першої вищої освіти. Однак, якщо студент навчається заочно, здобуває другу або нижчу за рівнем освіту, він може бути призваний до лав ЗСУ. Для захисту свого права на відстрочку важливо своєчасно оформлювати всі необхідні документи.