У новому інтерв’ю для одного з національних видань голова фінансово-податкового комітету Верховної Ради України, Данило Гетманцев, розповів про амбітні плани уряду щодо тотального податкового контролю в Україні. Зокрема, мова йде про запровадження обов’язкових податкових зборів для таксистів, кур’єрів та інших самозайнятих осіб, які працюють через цифрові платформи, а також боротьбу з виплатами зарплат «в конвертах». За словами Гетманцева, ці зміни не тільки допоможуть подолати тіньову економіку, а й значно зміцнять державний бюджет.

Нам потрібно вичавити все з детінізації

На запитання журналістів, чому уряд зосередився на боротьбі з тіньовою економікою, Гетманцев відповів: «Нам потрібно вичавити все з детінізації, яка здатна принести держбюджету ще 420–450 млрд грн».

За його словами, уряд повністю усвідомлює масштаби проблеми тіньових доходів, тому прагне максимально збільшити надходження від податків, а також зменшити можливості для ухиляння від оподаткування.

«Зараз країна потребує додаткових коштів, особливо з огляду на бюджетний дефіцит, який ми прогнозуємо на 2026 рік. За оцінками МВФ, з бюджетних потреб на рівні 24 млрд доларів Україна зможе залучити близько 11 млрд від міжнародних партнерів. Решту коштів треба знайти в національній економіці», – зазначив Гетманцев.

Законопроєкт про оподаткування через цифрові платформи

Один з основних кроків у боротьбі з тіньовими доходами – це розробка законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.

Гетманцев детально пояснив суть цього законопроєкту: «Це платформи, через які українці замовляють таксі, доставку їжі, шукають підрядників. Згідно з чинним законодавством, ці самозайняті особи, такі як таксисти або кур’єри, повинні самостійно декларувати свої доходи і сплачувати податки. Проте на практиці це майже ніхто не робить, а контролювати такі доходи для ДПС дуже складно».

Він додав: «Тому ми пропонуємо, щоб ці цифрові платформи стали податковими агентами. Вони будуть утримувати 5% ПДФО та 5% військового збору з доходів своїх користувачів і звітувати про це перед податковими органами».

Плани на майбутнє: впровадження цифрових технологій у податкову систему

Данило Гетманцев також зауважив, що це нововведення дозволить значно спростити процес оподаткування: «Цифрові платформи отримають статус податкових агентів, навіть якщо вони зареєстровані за межами України. Це дозволить більш ефективно контролювати доходи, що проходять через ці платформи, і забезпечить своєчасне надходження податків до бюджету».

За його словами, після того, як цифрові платформи почнуть утримувати податки, державний бюджет зможе отримувати додатково до 10 млрд грн на рік.

«Це дасть нам можливість не лише посилити контроль, а й значно збільшити доходи від податків», – зазначив Гетманцев.

Боротьба з зарплатами «в конвертах»

Уряд зосередиться на боротьбі з зарплатами «в конвертах», що є серйозною проблемою для економіки України. За словами Гетманцева, це ускладнює справедливе оподаткування та призводить до втрат у бюджеті.

Для вирішення цієї проблеми влада планує ввести заходи для стимулювання бізнесу до легалізації доходів і виплат працівникам.

«Ми будемо продовжувати боротьбу з зарплатами «в конвертах» і розробимо ефективні механізми для виявлення таких порушень», — зазначив Гетманцев.

Він підкреслив, що зміни будуть впроваджуватися поступово, щоб дати бізнесу час адаптуватися, і що це сприятиме зменшенню тіньового сектору та стабільному поповненню бюджету.

«Ми хочемо, щоб кожен, хто отримує дохід, сплачував податки, що дозволить зменшити залежність від зовнішніх кредитів і зміцнити економіку країни», — підсумував Гетьманцев.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12093, який передбачає нові правила щодо порушень військового обліку. Після підпису документа президентом, українцям нададуть можливість вийти з розшуку та очистити свою репутацію — офіційно за гроші.

За новим законом, особи, які порушили правила військового обліку, можуть уникнути подальших наслідків, сплативши адміністративний штраф у розмірі від 17 до 25 тисяч гривень.

Проте передбачена і “знижка”: якщо людина погодиться з порушенням та не буде його оскаржувати, вона зможе подати відповідну заяву і сплатити штраф у розмірі 17 тисяч гривень протягом 30 днів. А якщо це зробити швидше — упродовж 10 днів, — сума зменшиться вдвічі: до 8500 гривень.

Після сплати штрафу порушника знімуть з розшуку, а відмітку про порушення у системі «Резерв+» буде анульовано.

Через масову неявку військовозобов’язаних чоловіків за повістками, надісланими поштою, Верховна Рада розробила і підтримала законопроєкт №12093, який офіційно дозволяє знятися з розшуку ТЦК після сплати адміністративного штрафу.

Подробиці нововведень пояснив адвокат Руслан Ткаченко.

“Ще минулого року обласні ТЦК відкрито заявляли про масову неявку. Зокрема, за даними 2024 року, з понад 900 тисяч повісток, розісланих поштою, лише 20–40% адресатів з’явилися. Це означає, що щонайменше пів мільйона чоловіків проігнорували виклики“, — розповів адвокат.

Саме ця тенденція змусила державу визнати неефективність поштових повісток і посилити контроль через патрулі на вулицях, блокпости  тощо. Також чоловіки  в застосунку «Резерв+» масово почали отримувати повідомлення про порушення правил військового обліку.

“У більшості випадків це стосується неявки до ТЦК, відмови проходити ВЛК, неоновлення персональних чи військово-облікових даних. Усі ці порушення можуть стати причиною оголошення в розшук, навіть без фактичного інформування про це людину“, — пояснює Руслан Ткаченко.

Проте тепер ситуація може змінитися. Згідно з положеннями законопроєкту №12093, знятися з розшуку стане можливо дистанційно. Не потрібно з’являтися особисто до ТЦК, проходити суд чи мати при собі адвоката. Все вирішується шляхом подачі заяви та сплати штрафу.

“Процедура максимально спрощена: якщо ви погоджуєтеся з порушенням і не заперечуєте проти адміністративного стягнення, достатньо подати заяву одним із трьох способів — особисто до ТЦК, поштою або через застосунок «Резерв+». У самій заяві треба зазначити, що особа погоджується на розгляд справи без своєї присутності та визнає факт порушення. Після цього начальник ТЦК має повноваження винести постанову про штраф — без виклику до установи і без судового розгляду.“, — розповідає адвокат.

Також він зазначив, що мінімальна сума штрафу — 17 000 грн, але якщо сплатити його протягом перших 10 днів після винесення постанови, діє знижка 50%.

“По суті, це свого роду «легалізований компроміс»: держава отримує дисциплінарну відповідь на порушення, а особа — можливість швидко закрити справу та знятися з розшуку без зайвих клопотів. Це особливо актуально зараз, коли тисячі військовозобов’язаних виявляються у розшуку, навіть не знаючи про це“, — наголошує Руслан Ткаченко.

Однак важливо зазначити, що цей законопроєкт наразі перебуває на підписі у президента України і набере чинності лише після його підписання.