У Верховній Раді з’явилася ініціатива від групи народних депутатів щодо відновлення заборони на виїзд за кордон чоловіків віком до 22 років. Автори пропозиції аргументують це необхідністю посилення контролю над мобілізаційними ресурсами.

Водночас у політичних колах переконані, що президент не підтримає таку ідею. За наявною інформацією, в Офісі глави держави вважають повернення цієї норми недоцільним і не бачать підстав для її реалізації.

У Вінниці події навколо роботи ТЦК завершилися відкриттям кримінальних проваджень. Тепер справа переходить до суду, а учасницям протесту інкримінують порушення, пов’язані з умовами воєнного стану.

У Вінницькій області продовжується розслідування гучного інциденту, що стався під час акції протесту біля територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Трьом жінкам повідомлено про підозру у підбурюванні громадян до протидії військовим та у поширенні даних щодо місць дислокації підрозділів ЗСУ. Про це повідомила пресслужба обласної прокуратури.

Як зазначає видання Судово-юридичну газету, події розгорнулися 1 серпня 2025 року. Того дня військові з міського ТЦК доставляли військовозобов’язаних до пункту збору. Серед них були особи, що перебували у розшуку за ухилення від мобілізації, а також ті, хто не мав підтверджених підстав для відстрочки.

Серед затриманих опинилися родичі трьох жінок, вони намагалися перешкодити діям військових і домогтися звільнення своїх близьких.

Для підтримки своїх вимог, жінки закликали інших громадян прийти на протест та організували прямі трансляції у соцмережах. За версією слідства, ці дії завадили співробітникам Вінницького ТЦК та СП виконати службові обов’язки у період воєнного стану.

Правоохоронці кваліфікували їхні вчинки за кількома статтями Кримінального кодексу: підбурювання до протидії законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 114-1), а також розповсюдження інформації про розташування військових частин, що дозволяло їх ідентифікувати у воєнний час (ч. 2 ст. 114-2).

У межах цього ж провадження п’ятеро інших учасників акції вже отримали підозри за статтями 114-1 та 341 КК України.

Слідство наголошує, що будь-які дії, що перешкоджають роботі ТЦК або розголошують дані про військові підрозділи, тягнуть за собою сувору кримінальну відповідальність.

Матеріали вже передані до суду, який ухвалюватиме остаточне рішення. За чинним законодавством, подібні злочини в умовах воєнного стану вважаються особливо небезпечними та можуть передбачати позбавлення волі до 5 років.

Юристи підкреслюють, що застосування цих статей спрямоване на запобігання будь-яким спробам тиску на військових чи витоку чутливої інформації, що може завдати шкоди обороноздатності держави.

У прокуратурі додали, що слідчі дії тривають і коло підозрюваних може розширитися.

Через масовий виїзд за кордон 18-22-річних чоловіків, багато бізнесів почали скаржитися на нестачу персоналу. Тільки в мережі Сільпо за один день звільнилося понад 3 тисячі працівників. Це стало сигналом того, що система оплати праці в українських супермаркетах критично низька, а молоді кадри не бачать сенсу залишатися працювати за копійки.

В цьому матеріалі ми розповімо, чому касири та вантажники українських супермаркетів ледве зводять кінці з кінцями, хоча самі магазини демонструють шалені прибутки та активно інвестують.

Зарплати в аналогічних супермаркетах Україна vs Польща

У Сільпо стартові зарплати коливаються від 16 до 25 тисяч гривень, залежно від досвіду та кількості відпрацьованих годин. В Польщі за аналогічну роботу платять від 53 до 63 тисяч злотих, а менеджери можуть заробляти до 65 тисяч. При цьому ціни на продукти майже однакові. І з цього виходить простий висновок, українські працівники виконують ту ж роботу за копійки, тоді як їхні польські колеги отримують нормальні гроші.

Це стосується не лише Сільпо. У Львові середній рівень зарплат у мережі АТБ коливається від 16 до 25 тисяч гривень. І тут постає головне питання, якщо компанії прибуткові, чому вони не можуть підняти зарплати?

Куди йдуть гроші і чому зарплати низькі

За даними 2023-2024 років, обидві мережі демонструють прибуток. У 2024 році АТБ заробило близько півмільярда гривень, а Фоззігруп (Сільпо) прибуток склав – понад 100 мільйонів.

Окрім прибутку, АТБ інвестувало близько 15 мільярдів гривень, що на 25% більше, ніж у 2023 році. Ці кошти пішли на розвиток магазинів, реконструкції, обладнання, генератори та створення 3,5 тисячі нових робочих місць. Фоззігруп теж активно інвестує у харчову промисловість, банківський сектор, логістику, медицину та ресторанний бізнес.

І ось тут важливий момент, інвестиції дозволяють компаніям зменшувати податки, оскільки витрати на розвиток відносяться до оподатковуваних витрат. Тобто, частина прибутку, яка йде на інвестиції, формально не підлягає оподаткуванню. Це законно, але водночас означає, що кошти, які могли б піти на підвищення зарплат, використовуються для розвитку бізнесу та економії податків.

Якби хоча б частину цих інвестицій спрямували на персонал, працівники могли б уже сьогодні отримувати 40-50 тисяч гривень, а це гідна, справедлива зарплата для сучасної України.

Якщо підсумувати, то українські супермаркети мають право розпоряджатися своїми прибутками на власний розсуд. Проте виходить парадокс, завдяки дешевій робочій силі компанії ростуть, заробляють мільярди, активно інвестують і економлять на податках, а люди, які стоять за прилавком, отримують копійки. Це не лише соціальна несправедливість, це системна проблема, яка потребує уваги та змін.