На підстав раніше прийнятих рішень, вдалося поновити на військовій службі 20 тис. військовослужбовців, які були в СЗЧ. Тому Верховна Рада прийняла рішення продовжити строк добровільного повернення військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину до 30 серпня 2025 року.

Відповідне рішення було ухвалено 30 квітня шляхом підтримки законопроєкту №13177 у першому читанні та в цілому. За документ проголосували 282 народні депутати. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.

Основні положення законопроєкту:

• Добровільне повернення до служби можливе до 30 серпня 2025 року. У разі повернення військовослужбовцю відновлюються усі соціальні гарантії та пільги передбачені законодавством.
• Під час дії воєнного стану служба осіб, які самовільно залишили частину, формально не припиняється. Якщо військовослужбовець не повернеться до завершення воєнного стану, служба вважається призупиненою з наступного дня після його завершення.
• Період відсутності не зараховується до вислуги років і не дає права на забезпечення, грошові виплати чи пільги – відповідне уточнення було внесено парламентським комітетом.
• Військовослужбовці, які повернулись до служби, можуть продовжити виконання обов’язків навіть у разі відкриття щодо них кримінального провадження — таке рішення ухвалюється безпосереднім командиром.
• У випадку самовільного залишення частини або дезертирства, військовослужбовець та його родина втрачають право на пільги та компенсації на період такої відсутності.

Також читайте:

Мобілізація у травні: що чекає військовозобов’язаних старше 50 років

Кабмін скасує відстрочку від мобілізації для здобувачів освіти, які почали навчання після 25 років.

У деяких українських сім’ях рішення про те, щоб жінка йшла на військову службу, може ініціювати родина. Метою такого вибору є можливість залишити чоловіка вдома, обґрунтовуючи це тим, що він має вищий ризик загинути на фронті.

Про це в інтерв’ю NV розповіла гендерна радниця Збройних сил України Оксана Григор’єва.

За її словами, хоча зараз жінки вступають до лав ЗСУ добровільно, трапляються випадки, коли родичі, наприклад свекрухи, наполягають на тому, щоб саме жінка йшла служити.

Адже в українському законодавстві передбачена можливість для чоловіка отримати відстрочку від мобілізації, якщо його дружина проходить військову службу, а він доглядає за неповнолітньою дитиною. Це закріплено в статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Таким чином, рішення про мобілізацію жінки в деяких родинах може бути також свідомою спробою забезпечити відстрочку для чоловіка, що на думку радниці, може мати як практичні, так і морально-психологічні наслідки.

“Це пояснюється тим, що вона — жінка, отже ймовірність потрапити в окоп у неї дуже низька, адже переважно жінки роблять штабну роботу, а от чоловіка можуть кинути в штурмову бригаду і його можуть вбити“, — пояснила радниця.

Окремо вона навела приклад, коли чоловік запропонував дружині відмовитись від батьківських прав, аби самому оформити опіку над дитиною й отримати право на відстрочку і після цього виїхати за кордон.

Як уточнила Григор’єва, трапляються й інші способи уникнення мобілізації: “Є чоловіки, які оформлюють фіктивну інвалідність, укладають шлюби з жінками з інвалідністю. Деякі взагалі не виходять з дому роками, поки жінка утримує сім’ю. Сьогодні для них це особливо складно, бо вже перебувають у розшуку. Через такі ситуації руйнуються родини“.

Вона додала, що всі громадяни мають готуватися до оборони країни, оволодівати військовими спеціальностями, проходити базову підготовку та навчатися наданню домедичної допомоги,  адже рано чи пізно, всі повинні бути готово стати на захист батьківщини, якщо це буде потрібно.

У зв’язку з повномасштабною війною Росії проти України, дедалі більше громадян свідомо відмовляються не лише від російського контенту, а й від мови країни-агресора. На законодавчому рівні вже запроваджено заборону на публічне відтворення російськомовної музики. Однак через численні випадки, коли на вулицях продовжує лунати музика російських виконавців, Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №9547, який передбачає посилення відповідальності за подібні порушення. Зокрема, нові санкції торкнуться й водіїв, які вмикають російську музику надто гучно – настільки, що її чутно за межами транспортного засобу.

Адвокат Руслан Ткаченко пояснив деталі законопроєкту №9547, який пропонує суттєво підвищити штрафи за порушення цієї заборони.

За словами адвоката, якщо законопроект буде прийнятий, то штраф за прослуховування в публічних місцях російської музики збільшиться від 17 до 25 тисяч гривень, зараз він становить від 5 100 до 8 500 гривень.

“В Україні діє заборона на публічне відтворення російськомовного контенту. Це не стосується особистого прослуховування у навушниках, але охоплює випадки, коли музика транслюється гучно – через колонки, на вулиці або в машині з відкритими вікнами. За такі дії може бути накладено штраф“, — зазначає адвокат.

Також адвокат підкреслив, що велика частина українців і досі розмовляє російською та слухає російську музику, адже це питання звичок і особистих вподобань. Але водночас потрібно враховувати іншу сторону, адже для когось російська музика – нагадування про втрату, про війну, про біль. Саме тому закон захищає публічний простір.

“Якщо вже слухаєте російську музику, робіть це у навушниках, щоби не травмувати інших і не порушувати закон, ну і звісно не отримати штраф“, — пояснює адвокат Руслан Ткаченко.