Наявність біометричних паспортів дозволяє нашим громадянам перетинати кордони України з туристичною чи іншою метою та проживати в країнах ЄС, а також у країнах, що приєдналися до Шенгенської зони.

Безвізовий режим для українців діє з 2017 року. Передбачається, що нашим громадянам для перетину кордону з територією ЄС віза не потрібна. Просто пред’явіть на пункті пропуску біометричний паспорт та документи, що підтверджують мету поїздки (квитки на заходи, білети на відпочинок тощо)

По біометричному паспорту можна перебувати за кордоном загалом 90 днів протягом останніх 180 днів. Щоб самостійно перевірити, чи не перевищено термін короткострокового перебування, можна скористатися калькулятором на офіційному сайті Державної міграційної служби України.

Правила поширюються на всі країни-члени ЄС (крім Великобританії та Ірландії) та інші країни, які приєдналися до Шенгенської зони.Через 90 днів необхідно залишити територію ЄС, якщо цього не зробити, то під час наступного перетину кордону людині може бути відмовлено.

Для українців є кілька лазівок, які дозволять їм залишитися в Європі після закінчення 90-денного терміну. Перший варіант – подати заяву на тимчасовий захищений статус (для біженців). Це легалізує Ваше перебування в Шенгенській зоні, оскільки враховується факт подачі заяви, а не факт видачі дозволу.

Другий варіант – переїхати в країну, яка пропонує додаткові безвізові дні. Станом на 2024 рік перебувати додаткові безвізові дні можна в наступних країнах:

• Кіпр;
• Болгарія (часткове приєднання до Шенгенської зони 31 березня 2024 р.)*;
• Румунія (часткове приєднання до Шенгенської зони 31 березня 2024 р.)*.

Поки що дія “шенгену” для них розповсюджується лише на авіаційний та морський транспорт.

Тож базове правило 90/180 днів не застосовується при підрахунку періоду. Крім того, кількість днів буде розраховуватися індивідуально для кожної держави.

Наприклад, українці можуть за допомогою біометрії поїхати до Чехії чи Італії та перетнути кордон Болгарії через 90 днів. Потім переїхав до Румунії. Це не буде порушенням умов, оскільки, згідно з основними принципами, розглядаються лише поїздки до країн Шенгенської зони.

Якщо наші громадяни вирішать їхати до Європи не через повномасштабну війну, а виїзд має ознаки регулярного прикордонного руху, то для них діятимуть принципи контролю, визначені в правилах Шенгену. Тобто є необхідним наявність біометричного паспорта і дотримання часового коридору перебування.

Ще однією новинкою Xiaomi стала рисоварка Mijia N1. Як і з його назви, прилад «заточений» під приготування різних видів рису в оптимальних температурних умовах. Компанія розповіла, чим цікава новинка, і оголосила про старт її продажів.

Усередині Mijia N1 розташовані два термометри, за допомогою яких прилад може контролювати та регулювати температуру рису протягом усього процесу приготування. Це необхідно, щоб у результаті баланс вологості, в’язкості та желатинізації (розщеплення крохмалю) був ідеальним для різних видів рису. До того ж передбачено просунуту систему відведення пари під час готування, що особливо важливо при використанні швидкого режиму приготування (за 28 хвилин).

Корпус мультиварки виконаний із композитного матеріалу. Він зносостійкий та ефективно відводить тепло, що підвищує термін служби пристрою. До ділянок, які контактують із їжею, рис не прилипає. Для контролю процесу готування передбачено невеликий інформаційний дисплей. З його допомогою можна вибрати режим, відкласти запуск терміном до 24 годин або включити функцію підігріву тривалістю до 12 годин.

Ціна Xiaomi Mijia N1 у Китаї складає 159 юанів (близько $22).

Тотальна цифровізація військової справи ставить питання, чи збережеться в Україні поняття банківської таємниці та права на захист персональних даних.

Видання “Фокус” з’ясували, чого очікувати від нових змін до у законі про реєстр військовозобов’язаних.

Законопроєктом № 11143, який нещодавно підписав президент України Володимир Зеленський, дозволяє ЦВК, податковій та імміграційній службі передавати персональні дані українських чоловіків віком від 17 до 60 років до бази даних реєстру «Оберіг».

Таким чином, військкомати будуть мати наступну інформацію про військовозобов’язаних чоловіків:

• персональні дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів;
• їхні контактні дані (номер телефону, електронна пошта);
• відомості про батьків:
• сімейний стан;
• відомості про сім’ю, освіту, паспортні дані (зокрема і паспорта для виїзду за кордон);
• відомості про місце роботи;
• відомості про дату та мету виїзду за кордон і дату повернення;
• відомості про знання іноземних мов, підвищення кваліфікації;
• дані про наявність підстав для виїзду за кордон;
• службові дані, зокрема про результати проходження ВЛК, відомості про участь у бойових діях, отримання бойових поранень тощо.

Також у реєстрі “Оберіг” міститиметься інформація про відкрите кримінальне провадження та притягнення до адміністративної відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства.

Чи збережеться в Україні поняття захисту даних.

Експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун вважає, що тотальна цифровізація передбачає повне володіння даними українців державними органами. Тому таке поняття як конфіденційність навіть не розглядається, особливо після того, як мільйони українців самі встановили застосунок “Дія” і “Резерв+”.

ТЦК залізуть у гаманці українців

Банки України гарантують конфіденційність інформації про банківські рахунки, проведені операції та інформацію про клієнтів. Усі дані про рух коштів, зміни банківського рахунку чи платіжної картки банк надає лише самому клієнту або їхнім представникам, а також за рішенням суду.

Тенденції свідчать про те, що співробітники ТЦК можуть отримати доступ до секретного рівня. Про це розповіла адвокатка юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко.

Юристи звернули увагу на відсутність ясності щодо механізму доступу до реєстру “Оберіг”. Якщо це зроблено за допомогою електронного ключа, чи відображатиметься кількість спроб входу і яку інформацію запитували.

“Мова йде про фактичний дозвіл копатися в гаманцях українців. Яке відношення має банківський рахунок до призову в армію? Надання доступу до демографічного реєстру можна зрозуміти — дізнаються, де особа зареєстрована. Акти цивільного стану дадуть відомості про наявність дітей і дружини. Усе інше — під великим питанням“, — підсумувала адвокатка.