Президент України Володимир Зеленський спростував міфи про масову примусову мобілізацію та запевнив, що більшість українських військовослужбовців — це добровольці, які свідомо стали на захист країни.

У своєму інтерв’ю засновнику американського медіа Daily Wire Бену Шапіро, глава держави наголосив: розмови про “бусифікацію”, тобто силове затримання чоловіків для мобілізації, не відповідають дійсності й не відображають реальну картину.

«В Україні зараз 600–800 тисяч осіб, які пішли на фронт добровільно. Так, є закон про мобілізацію, але ми повинні визнавати і поважати тих, хто самостійно прийняв це рішення. Більшість наших військових — це люди, які самі обрали шлях захисника», — підкреслив Зеленський.

Він також прокоментував поодинокі інциденти, які викликали резонанс у суспільстві: «Є випадки порушень, але вони не є обличчям України. Якщо є неправомірні дії під час мобілізації — цим займаються правоохоронні органи. Насильства бути не повинно, і кожен такий випадок повинен мати відповідальність».

Зеленський наголосив, що головне завдання — забезпечити справедливий підхід до мобілізації та не допустити зловживань.

Нагадаємо, 16 квітня Верховна Рада продовжила дію воєнного стану і загальної мобілізації ще на 90 днів — до 6 серпня 2025 року. Це рішення означає, що мобілізаційні заходи і надалі триватимуть.

Президент також висловив сподівання, що мобілізація завершиться разом із війною: «Ми всі хочемо миру. Коли закінчиться війна — закінчиться і мобілізація».

Помилки з боку державних органів — явище не нове, але коли вони стосуються військового обліку і порушують базові права людини — це вже серйозна проблема.

У Запоріжжі дівчина несподівано дізналася, що зареєстрована як чоловік-призовник і внесена до обліку ТЦК. Цей випадок викликає серйозне занепокоєння через можливі довгострокові наслідки подібної бюрократичної помилки.

Мова йде про мешканку Запоріжжя Суле Рамат. Вона запевняє, що ніколи не мала стосунку до військової служби і завжди жила у рідному місті.

Проте на цьому тижні вона дізналася, що перебуває на обліку в Яворівському ТЦК Львівської області і проходить там як військовозобов’язаний чоловік.

Ці дані з’явилися в електронних реєстрах, через що дівчина наразі не може виїхати за кордон, зареєструвати шлюб та виконувати інші юридичні дії.

Офіційно відомо, що Суле Рамат була поставлена на облік у жовтні 2024 року. Причини і винуватці цієї помилки поки що не з’ясовані. Факт того, що дівчина з Запоріжжя опинилася в реєстрі Яворівського ТЦК як чоловік, викликає багато питань.

Найімовірніше, сталася банальна помилка — або при введенні даних, або через збій в електронній системі. Але навіть така помилка має серйозні наслідки: дівчина тимчасово позбавлена важливих прав.

Зі слів Суле, у ТЦК їй лише радять написати заяву до Міноборони. Але відповіді звідти вона ще не отримала.

Чим це загрожує

Помилкові записи у базі військовозобов’язаних — це не дрібниця. Вони можуть значно ускладнити життя: виїзд за кордон, оформлення документів, особисті справи — усе блокується. Особливо критично це у випадку, коли людину вказано як чоловіка, що підлягає мобілізації.

ТЦК — ключова структура в системі військового обліку і неточності в її базах у період мобілізації можуть призвести до серйозних наслідків.

У ситуації Суле Рамат проблема не тільки в помилці, а в тому, що вона самостійно не може її швидко виправити.

Як діяти при таких випадках

Юристи радять діяти офіційно: надсилати письмові звернення до ТЦК і Міноборони, звертатися до народних депутатів та уповноважених з прав людини.

Також необхідно зібрати всі документи, що підтверджують особу: свідоцтво про народження, довідки з ЦНАП, копії паспорта. Це допоможе пришвидшити виправлення помилки.

Крім того, в умовах воєнного стану громадянам рекомендується регулярно перевіряти свої дані в офіційних реєстрах, щоб вчасно виявити можливі неточності й уникнути подібних ситуацій.

Центр протидії дезінформації при РНБО України повідомляє про масштабну шахрайську кампанію, спрямовану на власників банківських карток, зокрема ПриватБанку.

Зловмисники телефонують із номеру 044 364 53 20, представляючись співробітниками служби безпеки банку. Вони повідомляють, що з картки нібито відбулися підозрілі транзакції на територію країни-агресора та пропонують “скасувати” переказ. Далі аферисти просять записати голосове повідомлення, пройти “верифікацію” або оформити фіктивне “страхування від шахрайства”.

Для створення враження легітимності вони називають фейковий “персональний номер”, який начебто можна перевірити на офіційному сайті банку. У такий спосіб шахраї намагаються виманити персональні дані клієнтів — включно з номером картки, PIN-кодом та CVV.

У ПриватБанку наголошують: справжні співробітники ніколи не запитують ці дані телефоном.

Що робити?

• Не надавайте жодної інформації під час підозрілих дзвінків або повідомлень.
• Негайно зверніться до контакт-центру банку.
• У разі втрати коштів — зверніться до кіберполіції або правоохоронних органів.

Будьте уважні та обережні — не дозволяйте шахраям скористатися вашою довірою.