Мобільний оператор Київстар звернувся до своїх абонентів із важливим повідомленням щодо майбутніх змін.

Компанія активно розбудовує диверсифіковану бізнес-модель, орієнтовану на зміцнення лідерських позицій і впровадження цифрових рішень. За словами генерального директора Київстару Олександра Комарова, створена бізнес-екосистема вже охоплює п’ять напрямків і їхня кількість надалі зростатиме.

Кожен напрямок функціонуватиме автономно, не централізовано, а через наглядові ради. Це дозволяє зберігати гнучкість і конкурентоздатність.

Прикладом є інфраструктурна компанія ЮТК (Ukraine Tower Company), яка належить Київстару, але працює як окрема юридична особа. Такий формат дозволяє будувати телеком-вежі не лише для власних потреб, а й для сторонніх клієнтів. За словами Комарова, ця модель ближча до ринку нерухомості, ніж до класичного телекомунікаційного бізнесу.

Схожий підхід застосовується і до інших активів компанії: Kyivstar.Tech, медичної платформи Helsi та сервісу таксі Uklon. У кожному з цих напрямків вже функціонують незалежні наглядові ради. Компанія зберігає автономію кожного проєкту, посилюючи їхню експертизу у відповідних галузях.

Незабаром за таким принципом буде реорганізовано і Київстар-ТВ, який стане окремою структурою для забезпечення незалежного розвитку.

Стратегія цифрової трансформації компанії базується на трьох пріоритетах: зростання телеком і цифрових напрямів, збереження маржинальності та збільшення частки цифрового сегменту.

Як зазначив Комаров, раніше компанія прагнула досягти 15% цифрової частки в доходах до 2028 року, але після придбання Uklon ця ціль суттєво зросла, можливо, навіть до 50%.

Досягти цього планують трьома шляхами: органічним зростанням (у 2024 році цифровий бізнес зріс на 122%), укладанням неорганічних угод та розробкою нових внутрішніх продуктів. Основними драйверами розвитку є хмарні технології та Big Data-аналітика.

Окрім того, Київстар бере участь у створенні національної мовної моделі разом з Мінцифрою. Це за словами керівника компанії, посилить її позиції у сфері штучного інтелекту та дозволить покращити клієнтські сервіси.

Також планується, що Kyivstar.Tech, який наразі переважно обслуговує внутрішні потреби компанії, розширить роботу і на зовнішні ринки.

Також раніше ми розповідали про тарифи, на які Київстар дає знижки до 150 гривень, прочитати про них можна перейшовши за посиланням – “Небачена шара від Київстар: ціни тарифи різко впали”

Щомісяця в Україні мобілізують близько 30 тисяч осіб. Водночас близько 1,5 мільйона громадян не оновили свої військово-облікові дані.

Про це в інтерв’ю Radio NV повідомив народний депутат від партії “Голос”, секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

За словами нардепа, російська армія щомісяця призиває приблизно 30 тисяч осіб, тому в Україні потрібно призивати аналогічну цифру, щоб активно протистояти ворогу.

“Приблизно від 25 до 30 тисяч осіб призивається до лав ЗСУ, щоб давати відсіч ворогу”, – сказав він.

Костенко також підтвердив, що випадки порушень з боку працівників територіальних центрів комплектування (ТЦК) трапляються регулярно, але також він зазначив, що багато військовозобов’язаних порушують закон і пробують втекти під час перевірки документів, тому в таких випадках працівники ТЦК змушені застосовувати до них силу.

“Давайте говорити про те, що в нас більше 1,5 мільйона людей не оновили свої дані і не йдуть в ТЦК, а просто його уникають. І давайте говорити про випадки, коли у нас солдати на першій лінії сидять по 200 днів без ротацій. Один виконує свої конституційні обов’язки і захищає нас від ворога, натомість як інший кричить про свої права і порушує мобілізаційне законодавство”, – наголосив депутат.

Нардеп також підкреслив, що працівники ТЦК не затримують законопослушних громадян, а тільки тих, які не дотримуються законів України.

Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила рішення про чергове продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні ще на 90 днів – до 5 листопада 2025 року.

Під час дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні громадяни зобов’язані дотримуватись правил військового обліку. У випадках порушення цих норм,  військовозобов’язаних оголошують в розшук та накладають адміністративний штраф на суму 17 -25,5 тисяч гривень.

Адвокат Руслан Ткаченко в коментарі для «РБК-Україна» пояснив, чи можна бути знятим з розшуку після сплати штрафу накладеного ТЦК.

За його словами, навіть після оплати штрафу військовозобов’язаного зазвичай не знімають з розшуку автоматично.

«Міноборони анонсувало можливість сплати штрафу онлайн, після чого обіцяють знімати з розшуку. Ми очікуємо на повноцінний запуск цієї функції. Вважається, що після сплати штрафу потрібно повідомити свій ТЦК і СП про те, що покарання виконано, та попросити зняти з розшуку. Проте ТЦК може все одно вимагати особисту явку», – пояснив Ткаченко.

Він також наголосив на ролі людського фактора, адже дехто з працівників ТЦК готовий оперативно зняти з розшуку, інші ігнорують такі звернення.

“Хоча в Міноборони обіцяють знімати відразу з розшуку після сплати штрафу, але на сьогодні це можуть зробити тільки в ТЦК, а тут людський фактор грає не останню роль“, – підсумував експерт.

Також читайте:

Виїзд молоді до 24 років: у Раді готуються відкрити кордони

Нові категорії відстрочок у «Резерв+»: хто вже може подати заявку