Автор YouTube-каналу TechTablets порівняв можливості фото- та відеозйомки нових Xiaomi 14T Pro та iPhone 16 Pro Max. І хоча апарати помітно відрізняються за ціною, обидва відносяться до флагманського сегменту та були представлені зовсім недавно. При цьому результат порівняння вийшов цікавим.

На думку блогера, селфі-камера при зйомці фото краще працює у Xiaomi 14T Pro, оскільки колір шкіри виходить ближче до реального, а деталізація помітно вища. Зате зі зйомкою людей на основну камеру все навпаки: смартфон Xiaomi застосовує агресивні алгоритми згладжування, через що втрачається велика кількість деталей.

Apple обіцяє якість без втрат при зйомці з 2-кратним зумом, але на практиці знімки з Xiaomi 14T Pro виходять значно деталізованішими. У смартфоні використовується телекамера з 2,6-кратним оптичним зумом, тому він перевершує iPhone. В останнього телевізор з 5-кратним зумом, що дає йому перевагу в деталях при зйомці на великих дистанціях. Однак блогер звернув увагу, що Apple надмірно використовує підвищення різкості, що помітно при наближенні. Також це спричиняє підвищення кількості шумів. І ця особливість помітна на всіх камерах iPhone.

При нічній зйомці блогер віддав перевагу фотографіям з апарату Xiaomi, тому що він зберігає темне небо і передає більше деталей, тоді як у iPhone небо сильно висвітлене і галасливе. Також в iPhone нікуди не робити проблема з сильними відблисками, хоча Apple заявляла про використання нового покриття антивідблиску.

При цьому щодо запису відео блогер віддав перевагу iPhone як в денний, так і нічний час.

В Україні потрібно підвищити податки на предмети розкоші, щоб краще наповнювати бюджет. Таку заяву в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” зробив регіональний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Димитар Богов.

За його словами, що потрібно не тільки збільшувати податки на розкіш, а й розширити список предметів розкоші. Це означає, що товари, які зазвичай не класифікуються як предмети розкоші, повинні бути класифіковані як такі у воєнний час.

Богов зазначив, що у Верховній Раді 17 вересня уже прийняли в першому читані законопроєкт №11416-д, в якому передбачається підвищення податків та зборів, а також запровадження нових податків, щоб наповнити державний бюджет України. Зараз в законопроект вносять правки та готують до другого читання.

“Підвищення податків це необхідна міра, адже в бюджеті України зараз велика діра. Лише до кінця 2024 року у державному бюджеті України не вистачає 500 мільярдів гривень. Тому під час воєнного стану планується підвищити податки на розкіш та розширити перелік товарів, які підпадають під цей сегмент“ – розповів економіст

Також він зазначив, що автомобілі також можна вважати предметом розкоші. У цьому випадку українським автомобілістам доведеться платити додаткові податки. Нагадаємо, раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що автомобілі не є негайною потребою українців під час війни з російським окупантом. За його словами, якщо українець купує собі новий автомобіль, то вони повинні додатково підтримувати ЗСУ.

Які правки будуть внесені до законопроекту №11416-д про держбюджет під час підготовки до другого читання в парламенті поки невідомо. Законопроект викликав як позитивні, так і негативні відгуки.

Цифровізація стрімко охоплює всі сфери життя, і оборонний сектор не є винятком. У Верховній Раді розглядається законопроєкт щодо створення Єдиного державного реєстру військовослужбовців. Це важливий крок у рамках стратегії цифровізації Збройних Сил України, який має на меті підвищити ефективність управління персоналом, покращити якість послуг та забезпечити надійний захист даних.

Як повідомляє  видання “Стіна”, в систему “Оберіг” буде внесено нову інформацію про чоловіків, що дозволить створити централізовану базу даних військовослужбовців.

Основні цілі створення реєстру:

1. Централізація даних: Єдина база дозволить зібрати, зберігати та обробляти інформацію про всіх військовослужбовців без дублювання та з підвищенням точності даних.
2. Єдиний електронний ідентифікатор: Кожен військовослужбовець отримає унікальний електронний ідентифікатор, що спростить його ідентифікацію в системі.
3. Інтеграція з державними реєстрами: Реєстр буде пов’язаний з іншими інформаційними системами, зокрема медичними, що дозволить ефективно обмінюватись даними з різними установами.

Інформація в реєстрі буде надійно захищена від несанкціонованого доступу завдяки суворим заходам безпеки.

Хоча створення реєстру має очевидні переваги, процес пов’язаний із певними труднощами. Необхідно вирішити питання щодо захисту персональних даних, інтеграції з іншими системами та забезпечення кібербезпеки. Незважаючи на виклики, створення такого реєстру є ключовим кроком до модернізації української армії та підвищення її ефективності.