Мобільний зв’язок та доступ до – важливі складові сучасного інтернет-життя, особливо в умовах нестабільної ситуації в країні. Проте користувачі часто стикаються з проблемами зв’язку, особливо під час відключення електроенергії.

Щоб покращити якість мобільного зв’язку та допомогти операторам швидше усувати проблеми, у застосунку «Дія» з’явилася нова функція – «Повідомлення про вихід зв’язку» . Вона дозволяє користувачам надсилати скарги на перебої з мобільним Інтернетом і дзвінками навіть у режимі офлайн.

Як надіслати скаргу через «Дію»

Функція доступна всім користувачам «Дії» і працює як онлайн, так і без підключення до Інтернету. Щоб повідомити про проблеми з мобільним зв’язком, потрібно виконати кілька простих кроків:

1. Відкрити застосування «Дія» на смартфоні.
2. Натиснути кнопку «Відсутній зв’язок» на головному екрані.
3. Надати застосування одноразового доступу до геолокації .
4. Вказати, чи проблема виникає лише під час відключення світла .
5. Вибрати мобільного оператора ( Київстар, Vodafone або lifecell ).
6. Зазначте, що саме не працює: дзвінки, інтернет або обидві послуги .
7. Уточнити, де саме відсутній зв’язок – у частині чи на вулиці .

Після цієї інформації надсилається регулятор для аналізу та усування проблеми.

Що робити, якщо інтернету зовсім немає?

Якщо мобільного Інтернету немає, функція все одно працює. Для цього необхідно виконати такі дії:

• Завантажити карту міста або області в розділі «Незламність» у застосунку «Дія».
• Недіслати скаргу , навіть якщо на момент її оформлення немає доступу до Інтернету.

Завантажена карта допоможе «Дії» запам’ятати геолокаційні скарги та передати її регулятору, що з’явиться доступом до мережі.

Важливо! На одну й ту саму точку в радіусі 50 метрів можна поскаржитися лише раз на день.

Вам потрібна ця функція?

Новий сервіс дозволяє операторам мобільного зв’язку швидше реагувати на проблеми зі зв’язком, особливо в регіонах, де спостерігаються часті збої. Дані, зібрані через «Дію», будуть передаватися Національній комісії, що визначає державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) для подальшого аналізу.

Таким чином, кожен користувач може краще вплинути на покращення мобільного зв’язку в Україні, зробивши його більш надійним та стабільним.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №12442, який передбачає кримінальну відповідальність для посадових осіб ТЦК та ВЛК за порушення правил мобілізації.

Документ пропонує доповнити Кримінальний кодекс двома новими статтями:

1.Ст. 337-1 – покарання для членів ВЛК за умисне порушення порядку медичного огляду, що призвело до незаконного призову або ухилення від служби, наприклад:

• Чоловіків, яких мобілізують за один день без належних перевірок та процедур.
• Визнання непридатних осіб придатними до військової служби.

За такі дії представникам ВЛК загрожує позбавлення волі від 3 до 8 років з можливістю заборони обіймати певні посади.

2.Ст. 426-2 – покарання для посадовців ТЦК за умисний незаконний призов або сприяння ухиленню від служби. Передбачає 3-8 років ув’язнення та можливість заборони займати відповідні посади. Наприклад:

• Якщо було мобілізовано особу з відстрочкою.
• Заброньованих працівників, яких намагаються мобілізувати всупереч чинному законодавству.
• Безпідставного звільнення від мобілізації через корупційні схеми.

Законопроєкт також поширює відповідальність за незаконне збагачення на членів ВЛК. Документ отримав підтримку Генштабу ЗСУ, оскільки спрямований на боротьбу з порушеннями під час мобілізації.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) підтримала ініціативу, наголошуючи, що посилення відповідальності допоможе уникнути незаконного мобілізування заброньованих працівників та забезпечить прозорість процесу.

Документ ще не набув чинності – він має пройти розгляд у Верховній Раді та отримати підпис президента.

Національний банк України у жовтні 2024 року запровадив нові обмеження на карткові перекази, встановивши місячний ліміт у 150 тисяч гривень. Однак ці заходи спричинили неочікувані наслідки, про що повідомила “Економічна правда” з посиланням на організатора “дроп”-схем.

За словами представника тіньового ринку, введені обмеження не тільки не зупинили незаконні фінансові операції, а й стимулювали нові механізми їх здійснення. “Спочатку ми не розуміли, що відбувається, але кількість проданих карток зросла”, – зазначив він. Це свідчить про те, що регуляторні заходи змусили учасників ринку адаптуватися, а не відмовитися від подібної діяльності.

Водночас учасники “дроп”-схем зіткнулися з новими труднощами. Зокрема, “оптовики”, які здійснюють великі транзакції, особливо пов’язані з криптовалютними операціями, дедалі частіше стикаються з блокуванням карток.

У грудні 2024 року українські банки ухвалили меморандум про посилення контролю та зниження лімітів для високоризикованих клієнтів до 50 тисяч гривень на місяць. Організатори схем поки утримуються від прогнозів щодо наслідків цього рішення, проте висловлюють впевненість у стійкості тіньового сегмента.

“Якщо аналізувати попередній досвід, ми від цих обмежень не програли. На мою думку, ‘дропи’ існуватимуть завжди”, – зазначив один із представників ринку, підкреслюючи здатність нелегальних фінансових механізмів до адаптації.