В Україні необхідно радикально змінити підхід до служби у війську та мобілізації. Воювати повинні всі громадяни, зокрема ті, хто претендує на посади в державному секторі. Потрібно позбутися парадоксу, коли ЗСУ користуються загальним захопленням, але власних чоловіків на фронт не пускають. Українці повинні усвідомити, що захист країни — це не лише конституційний обов’язок, а й глибоке розуміння цієї відповідальності.

Про необхідність кардинальних змін у сфері військової служби та мобілізації заявив заступник керівника Офісу президента України, полковник Павло Паліса. Він зазначив, що важко зрозуміти, чому людей треба примушувати захищати свою країну. Росія залишатиметься сусідом України на завжди, і це стане реальністю для наших дітей і внуків.

“Мене особисто слово «мобілізація» викликає певне відчуття відторгнення. Важко прийняти, чому потрібно примушувати людей захищати свою державу, народ, родину, район, область. Це реальність, від якої не втекти. З півночі, сходу і півдня ми оточені агресивним сусідом і цю реальність нам потрібно прийняти“, – сказав Паліса.

Заступник керівника Офісу президента підкреслив, що війна — це обов’язок усіх громадян без винятку, особливо тих, хто претендує на державні посади.

“Моя пропозиція така: якщо ти хочеш працювати в державному секторі або отримувати заробітну плату з бюджету, ти маєш пройти службу. Це стосується і чоловіків, і жінок. Вони повинні підписати короткостроковий контракт, пройти базову військову підготовку та отримати відповідні знання”, – додав він.

Паліса звернув увагу, що в Україні існує парадокс: люди захоплюються ЗСУ, але не відпускають своїх чоловіків на фронт через страх і побоювання за їх життя, а також через страх, що ніхто не подбає про дітей.

“Усі люблять ЗСУ, називають військових «нашими сонечками», але при цьому можна почути: «Чоловіка не пущу». Чому? Бо є страхи, що його там вб’ють, а хто буде годувати дітей? Або що командири погані, і це просто м’ясорубка. Це страхи, які живляться чутками чи дезінформацією. Однак, якщо й чоловік і жінка пройдуть службу за контрактом, вони побачать усе на власні очі — і ставлення змінюється”, – зазначив Паліса.

Про подібну ситуацію говорив і старший лейтенант Микола Мельник, який також зазначив, що мобілізація повинна стати справою для всіх, незалежно від соціального статусу. Він зауважив, що ЗСУ нагадують селянсько-робітничу армію, оскільки серед військових практично немає дітей посадовців чи багатих громадян. Це безпосередньо впливає на процес мобілізації і якщо корупцію в цій сфері не подолати, то доведеться знижувати вік мобілізації до 18 років.

Мобільний оператор Київстар оголосив конкурс на створення слогану, запросивши своїх клієнтів поділитися креативними ідеями. Переможця обіцяють нагородити річним поповненням рахунку. Про ініціативу компанія повідомила на своїй сторінці у TikTok, де користувачі одразу почали ділитися своїми варіантами.

Частина запропонованих слоганів виявилася дійсно дотепною та оригінальною. Проте багато користувачів використали цю можливість, щоб висловити своє розчарування сервісом, обертаючи слогани у влучний сарказм.

Ось декілька із найяскравіших і найсміливіших варіантів:

1. «Київстар — множимо ціни, ділимо якість»
2. «Наш зв’язок – як твій колишній: то є, то нема, і завжди дорого обходиться»
3. «Ми піднімали тарифи ще до Трампа. Київстар — випереджаємо тренди»
4. «Київстар — наші тарифи ростуть, як чужі діти»
5. «Наше перше імʼя — якість, друге — погана»
6. «Київстар — зв’язок із перервами на роздуми»
7. «Поповнюй собі баланс — віддавай весь аванс»
8. «Київстар — як перше кохання: обіцяє багато, а дає мало»
9. «Київстар — будь розумний, не обирай нас»
10. «Космічний тариф за ваше “Алло!? Повтори, Київстар не ловить”»

Попри хвилю критики, представники оператора реагували на негатив конструктивно — запитували деталі щодо скарг і уточнювали, де саме виникають проблеми зі зв’язком або тарифами.

Деякі користувачі, своєю чергою, стали на захист компанії, зазначаючи, що у багатьох регіонах Київстар надає стабільний зв’язок, а тарифікація — конкурентна.

Конкурс триває, і хто знає — можливо, саме з цього шквалу іронії з’явиться той самий слоган, який компанія використає у своїй рекламі. Щоб залишити свій коментар і попробувати виграти приз річне поповнення рахунку, можете перейти за цим посиланням на Тік -Ток сторінку мобільного оператора Київстар.

З початку квітня 2025 року українці очікували змін у правилах безготівкових переказів між фізичними особами. Це пов’язано з тим, що Національний банк України офіційно скасував загальне обмеження на операції в розмірі 150 тисяч гривень на місяць. Проте банки не поспішають повністю відмовлятися від лімітів.

У ПриватБанку та Ощадбанку підтвердили: попри скасування НБУ централізованого обмеження, внутрішні ліміти для клієнтів залишаються чинними. Причина цього — вимоги Меморандуму про прозорість ринку платіжних послуг, який і надалі діє в повному обсязі.

Таким чином, банки зберегли наступні ліміти для своїх клієнтів:

• 150 000 грн на місяць — для звичайних клієнтів;
• 50 000 грн на місяць — для осіб з підвищеним ризиком.

У ПриватБанку пояснили, що ці обмеження залишаються в силі в рамках ризик-орієнтованого підходу. Навіть після скасування лімітів НБУ, фінансові установи зобов’язані контролювати діяльність клієнтів відповідно до критеріїв, закріплених у меморандумі.

Подібну позицію озвучили й в Ощадбанку. Там наголосили: хоча НБУ формально скасував ліміти, але дію меморандуму продовжується і банк буде керуватися ним.

Національна асоціація банків України (НАБУ) повідомляє, що станом на 1 квітня 2025 року меморандум підписали 52 банки та дві небанківські компанії — NovaPay та RozetkaPay. Отже, переважна більшість учасників фінансового ринку й надалі дотримується спільних правил. У НАБУ зазначили, що зміст меморандуму залишився незмінним з моменту його підписання, і вносити правки до нього найближчим часом не планується.

У Райффайзен Банку зазначили, що відміна лімітів з боку НБУ не стала несподіванкою, а умови меморандуму вже довели свою ефективність, зокрема в боротьбі з незаконними схемами, включаючи дроп-активність та використання підставних осіб.

Таким чином, попри скасування НБУ єдиного ліміту на перекази між фізичними особами, ПриватБанк, Ощадбанк та інші великі фінансові установи продовжують застосовувати внутрішні обмеження керуючися умовами меморандуму. Це зумовлено прагненням зберегти прозорість ринку та запобігти фінансовим зловживанням.