Через високу інфляцію на початку 2026 року в Україні планують переглянути мінімальну заробітну плату і збільшити її на 666 гривень. Таким чином, мінімальна зарплата з наступного року зросте з 8 000 до 8 666 гривень.

Але як зазначають експерти, навіть підвищена мінімальна зарплата не буде покривати базових потреб українців. Це підвищення має тільки частково компенсувати інфляційні втрати.

Щоб у 2026-му році мінімальна зарплата відповідала прожитковому мінімуму, то вона повинна становити понад 11 000 гривень. Наприклад, у лютому 2025 року цей показник складав 10 600 гривень і продовжує зростати через інфляцію.

Чому підвищення не покриває базові витрати

Мінімальна зарплата має гарантувати працівнику можливість задовольнити основні потреби. Проте нинішній рівень мінімалки не відповідає вартості необхідного споживчого набору, через що навіть люди, які працюють повний день, можуть залишатися за межею бідності.

Це суперечить нормам не лише українського законодавства, а й європейським стандартам. Зокрема, Директива ЄС 2022/2041 вимагає створення адекватної системи мінімального доходу, що відповідає поточним економічним умовам.

Позиція профспілок

Федерація профспілок України наполягає, щоб з 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата становила 12 195 гривень, що відповідає 50% від прогнозованої середньої зарплати на кінець 2025 року. Аргументи на користь цієї пропозиції такі:

• пришвидшення євроінтеграційних процесів та необхідність виконання вимог ЄС;
• підвищення купівельної спроможності населення;
• стимулювання повернення трудових мігрантів;
• зростання надходжень до бюджету та Пенсійного фонду;
• дотримання принципів соціальної справедливості й виконання положень Генеральної угоди.

Втім, поки що ці пропозиції залишаються на рівні рекомендацій. Через обмежені можливості держбюджету їх реалізація малоймовірна. Тому українці можуть тільки розраховувати на підвищення не більше в 666 гривень у 2026 році.

22 червня 2025 року ринок криптовалют зазнав різкого падіння: біткоїн опустився нижче позначки $95500, а більшість альткоїнів також продемонстрували стрімке зниження. За даними CoinGlass, лише за останні 24 години обсяг ліквідацій ф’ючерсних позицій перевищив $680 млн.

Право на освіту не повинно використовуватися як інструмент ухилення від служби.

Про це 20 червня заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий на нараді з ректорами вишів Львівської області.

«Обговорювали питання фіктивного навчання, зокрема у випадках студентів віком 25+. Чітко наголосив: керівники навчальних закладів несуть відповідальність за своїх студентів. Необхідно гарантувати, щоб право на освіту не перетворювалося на механізм зловживань», – підкреслив міністр.

Він додав, що право на освіту не може бути «індульгенцією» від обов’язку захищати державу. За його словами, це не лише питання дотримання закону, а й питання гідності, професійної репутації та громадянської відповідальності.

Нагадуємо, що у квітні до Верховної Ради був поданий законопроєкт №13193, який забирає відстрочку у чоловіків, які вступили в Університет чи Коледж після 25 років. Поки законопроект не пройшов навіть перше читання.

Також варто зазначити, що в травні 2024 року в Україні набрав чинності новий закон про мобілізацію, згідно з яким здобуття другої або третьої вищої освіти більше не є підставою для відстрочки від призову.

Таким чином, влада активно бореться проти чоловіків, які вступають у навчальні заклади, щоб уникнути мобілізації.