Громадянам України слід готуватись до посиленого контролю за дотриманням мовного законодавства в соціальних мережах – це стосується використання української мови.

Держава планує запровадити суворіші правила щодо застосування державної мови в інтернеті, ЗМІ та сфері обслуговування. Про це повідомляє уповноважений із захисту державної мови Тарас Кременя.

На першому засіданні робочої групи з оновлення мовного законодавства Кремінь підкреслив, що зміцнення позицій української мови в освіті, онлайн-просторі та сфері послуг є питанням національної безпеки.

“Очікую, що незабаром буде підготовлено пакет законодавчих ініціатив, які укріплять статус української мови у згаданих сферах“, – сказав він

За словами Кременя, в умовах війни з Росією, де ворог веде не лише військову, а й інформаційну агресію, необхідно активно протидіяти російській пропаганді.

“Мова – це складова нашої ідентичності, тому захист державної мови та посилення відповідальності за порушення мовного закону – це частина боротьби з агресією Росії“, – додав він.

Робоча група працює над пропозиціями, які передбачають:

• встановлення чітких мовних стандартів для надання послуг підприємствами, установами та організаціями, що діють на межі освітньої та сервісної діяльності;
• уточнення вимог законодавства щодо обов’язкового надання послуг українською мовою;
• посилення норм, які гарантують використання української мови на роботі, а також захист працівників від дискримінації за мовною ознакою;
• розширення вимог до мови ЗМІ, зокрема застосування норм, що діють для друкованих, радіо – та телекомпаній, до онлайн-медіа і контенту в соцмережах;
• спрощення процедури притягнення до відповідальності порушників мовного законодавства, у тому числі шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

“Заплановані зміни до мовного законодавства спрямовані на зміцнення ролі української мови у всіх сферах суспільного життя – від соцмереж до обслуговування, як елементу національної безпеки та засобу протидії інформаційній агресії“, –  підсумував Тарас Кременя.

Чоловіки, які порушують правила мобілізаційного обліку, ризикують втратити не лише кошти, а й нерухомість. Про це повідомляє «Суспільне» з посиланням на Міністерство юстиції України.

У Мін’юсті наголошують: у разі несплати штрафів за ухилення від мобілізації до порушників застосовуватимуться примусові заходи. Серед них — арешт банківських рахунків, вилучення житла, а також передача транспортних засобів на потреби Збройних сил України.

Такі дії є частиною державної політики щодо посилення відповідальності за порушення військового обов’язку в умовах воєнного стану.

Коментар юриста

Адвокат Андрій Ковальчук пояснює: «Якщо особа системно ігнорує виклики до ТЦК, а також ухиляється від оновлення даних чи не сплачує призначений штраф, її можуть примусово стягнути шляхом реалізації майна. Це стандартна процедура в рамках виконавчого провадження».

Юрист також радить своєчасно реагувати на всі запити від територіальних центрів комплектування та не затягувати з оформленням документів.

Президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність запровадження повного та безумовного припинення вогню, яке має розпочатися з 12 травня та тривати щонайменше 30 днів.

«Ми знаємо, що нас у цьому підтримують Сполучені Штати Америки. Безумовне припинення вогню — це означає без жодних умов», — наголосив глава держави.

За словами Зеленського, будь-яка спроба висувати умови є спробою затягнути війну та зірвати дипломатичні зусилля.

«Припинення вогню має бути всеосяжним: в повітрі, на морі та на суші», — підкреслив президент.