Кожен громадянин України зобов’язаний мати паспорт, адже це головний документ, що посвідчує особу.

Як інформує сайт Міграційної служби, українці отримують паспорт після досягнення 14 років. У 25 та 45 років до паспорта-книжечки необхідно вклеїти нові фотографії. Це обов’язкова процедура для власників документа старого зразка.

Хоча строк дії паперового паспорта не обмежений, він втрачає чинність у таких випадках:

• зміна персональних даних (наприклад, після шлюбу чи зміни прізвища);
• виявлення помилок у записах;
• пошкодження документа;
• невклеювання фото після досягнення 25 або 45 років у передбачений термін – не пізніше одного місяця після дня народження.

Якщо не оновити фото вчасно, паспорт-книжечку доведеться замінити на ID-картку.

Штрафи за прострочений паспорт

Паспорт без актуальної фотографії вважається недійсним. Згідно зі статтею 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у такому випадку спочатку видається попередження. Якщо ж порушення не усунуто впродовж року, накладається штраф у розмірі від 17 до 51 гривні.

Втім, через повномасштабну війну з Росією окремі норми законодавства тимчасово не застосовуються. Державна міграційна служба повідомляє, що у період воєнного стану паспорти залишаються дійсними, навіть якщо у них не вклеєна нова фотокартка або закінчився строк дії ID-картки. Це правило діє на період воєнного стану і ще 30 днів після його завершення.

Однак така норма стосується лише тих громадян, які перебувають за кордоном і не можуть вчасно оновити документи.

Для тих, хто мешкає на підконтрольних Україні територіях, можливість звернутися до підрозділів Міграційної служби для заміни або оновлення паспорта залишається відкритою.

Уряд України затвердив законопроєкт, що змінює статтю 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Нові правила торкнуться педагогів, науковців та студентів. Що саме зміниться — пояснила адвокатка Наталя Опольська.

Чоловіки старше 25 років у профтехах — без відстрочки

Особи, які бажають отримати відстрочку на підставі навчання у професійно-технічних закладах, мають розпочати навчання до досягнення 25-річного віку.

«Якщо чоловік, наприклад, у 26 років починає здобувати кваліфікацію “кваліфікований робітник” або “фаховий молодший бакалавр”, відстрочку йому вже не нададуть», – пояснює адвокатка.

Вимога послідовності освіти зберігається

Відстрочка надається лише тим, хто здобуває освіту вперше на відповідному рівні. Повторне навчання (наприклад, друга вища освіта) не дає права на відстрочку — це порушення принципу ступеневості.

Для студентів вишів – без змін

Умови залишаються незмінними для:

• бакалаврів,
• магістрів,
• аспірантів,
• докторантів,
• лікарів-інтернів/резидентів.

Вони й надалі матимуть право на відстрочку за умови:

• денної або дуальної форми навчання,
• дотримання послідовності освіти.

 Позашкільні педагоги також отримають захист

Відстрочку надаватимуть працівникам державних і комунальних закладів позашкільної освіти, які працюють у напрямках:

• еколого-натуралістичному,
• науково-технічному,
• дослідницько-експериментальному,
• військово-патріотичному.

Умови:

• працевлаштування станом на 1 січня 2025 року,
• основне місце роботи,
• педагогічне навантаження не менше ніж 0,75 ставки.

Хто ще збереже право на відстрочку

Право залишається за:

• викладачами фахової передвищої освіти з науковим ступенем,
• педагогами професійної, загальної середньої та позашкільної освіти,
• науковими працівниками наукових установ.

Усі вони мають бути офіційно працевлаштовані на основному місці роботи з навантаженням від 0,75 ставки.

Закон ще можуть змінити

Законопроєкт наразі розглядає профільний комітет. Протягом 30 днів його можуть повернути на доопрацювання або підготувати до першого читання. Потім — до трьох читань у Раді, підпис голови ВРУ і Президента. Президент має 15 днів, щоб підписати або внести свої правки.

 Коли закон набуде чинності?

Закон набуде чинності через 10 днів після офіційного оприлюднення на сайті Верховної Ради.

А якщо студента залишили на другий рік?

У такому разі відстрочка зберігається, але лише в межах тривалості освітньої програми. Наприклад, бакалавр навчається чотири роки — це і буде максимальний строк дії відстрочки, навіть якщо студент повторно вивчає дисципліну.

Голова парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич заявив, що зниження віку призову розглядатиметься лише у разі погіршення ситуації на фронті та за наявності відповідного запиту від Генерального штабу.

“Деякі військові командири вважають це необхідним, адже йдеться про інший людський ресурс. Але повторю – все залежить від ситуації на фронті”, — наголосив нардеп.

За його словами, нині Збройні сили працюють відповідно до чітких завдань Генштабу, де визначено конкретні обсяги мобілізації, які мають бути виконані.

Також Завітневич звернув увагу на проблему неявки по повістках:

“Військовослужбовців, як і зброї, завжди недостатньо. Але найгірше – це коли люди отримали повістки і не з’явилися. Під час ухвалення закону згадували і Конституцію, бо це дійсно обмеження прав, але у воєнний час такі заходи допустимі”.

Він закликав громадян ставитися до мобілізаційних процесів з усією відповідальністю, адже нині країна перебуває у стані повномасштабної війни.