Бронювання – це особлива форма відстрочки від призову на військову службу для працівників важливих для держави підприємств. На сьогодні, щоб отримати бронювання, потрібно виконувати важливі функції для функціонування в державі і працювати на відповідному підприємстві.

Саме бронювання регулюється постановою Кабінету міністрів № 36. Згідно з нею, право на бронювання 100% мають наступні працівники:

• лікарі;
• прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
• виробники зброї, безпілотників та військової продукції;
• працівники підприємств енергетики, атомної, вугільної, нафтогазової промисловості;
• підприємства оборонної промисловості, що мають контракти для Збройних Сил України;
• будівельники фортифікаційних споруд;
• рятувальники, сапери та пожежники Державної служби з надзвичайних ситуацій;
• поліцейські.

Інші компанії можуть бронювати до 50% своїх працівників, якщо вони були визнанні критичними для країни. Бронювання дійсне не більше шести місяців, після чого його необхідно поновлювати.

Важливо: працівник не може самостійно зробити бронювання – це робить лише керівник.

Як зробити бронювання у 2025 році

Після отримання статусу критично важливого об’єкта, керівник підприємства подає список військовослужбовців до Генерального штабу Збройних Сил України. Там його розглядають протягом трьох робочих днів, а рішення передають до ТЦК.

Після затвердження кожен працівник отримує офіційний документ із підтвердженням відстрочки.

Є інший спосіб для оформлення бронювання. Це можна зробити через Дію. Керівник надає перелік працівників, а необхідну інформацію про них система автоматично отримує через сервіс Оберіг.

Для отримання бронювання працівник повинен:

• бути військовослужбовцем (старше 25 років або молодше, якщо він має досвід роботи у військовому відомстві чи службі);
• мати актуальні дані у військово-обліковому документі;
• бути на військовому обліку;
• мати оновлені дані в системах “Резерв+” або в ТЦК та СП.

Також читайте:

Мобілізація у травні: що чекає військовозобов’язаних старше 50 років

Кабмін скасує відстрочку від мобілізації для здобувачів освіти, які почали навчання після 25 років.

Україна впевнено крокує до цифрового майбутнього, однак нові технології все ще викликають непорозуміння на практиці. Зокрема, водії, які використовують електронні документи в додатку “Дія”, ризикують отримати штраф.

Хоча ще у 2019 році Постанова Кабміну №956 прирівняла електронні права та техпаспорт до паперових і пластикових аналогів, деякі патрульні поліцейські продовжують вимагати фізичні документи. У разі їх “відсутності” складаються постанови про штраф у розмірі 425 гривень (ч.1 ст.126 КУпАП).

Що робити водіям:

• Спокійно пояснити інспектору про законність електронних документів, пославшись на Постанову КМУ №956.
• Зафіксувати розмову або знайти свідків.
• У разі складання протоколу — обов’язково оскаржити його в суді.

Суди, як правило, стають на бік водіїв, визнаючи штрафи неправомірними.

Чому виникають проблеми?
Основні причини — необізнаність правоохоронців або їхнє небажання визнавати цифрові документи. Водночас держава офіційно підтримує цифровізацію, а додаток “Дія” є повноцінним інструментом для водіїв.

Поради для водіїв:

• Перевіряйте актуальність документів у “Дії”.
• Завантажте їх для офлайн-доступу.
• Фіксуйте порушення і не бійтеся відстоювати свої права.

Електронні документи у “Дії” мають таку ж юридичну силу, як і фізичні. Неправомірні штрафи мають бути скасовані.

У 2025 році в Україні офіційно дозволено переказувати кошти між власними банківськими картками без обмежень.

Чи можна переказувати гроші самому собі?

Перекази між рахунками в межах одного банку зазвичай не мають обмежень. Клієнти можуть вільно перераховувати кошти, наприклад, із зарплатної картки на ощадну.

Втім, при операціях між картками різних банків раніше діяли певні ліміти. Вони були запроваджені відповідно до Меморандуму про забезпечення прозорості ринку платіжних послуг, який підписала більшість українських банків.

Які були обмеження?

З 1 лютого 2025 року для клієнтів без підтверджених доходів діяли наступні ліміти на перекази:

• для клієнтів із високим рівнем ризику — до 50 000 гривень на місяць;
• для клієнтів із середнім та низьким рівнем ризику — до 150 000 гривень на місяць.

Однак із 1 квітня 2025 року всі обмеження було скасовано. Тепер українці можуть переказувати між своїми картками суми, що перевищують 150 000 гривень на місяць.