Якість сигналу Wi-Fi та його зона покриття значною мірою залежать від місця встановлення маршрутизатора, а також від того, які предмети чи техніка його оточують.

Як зазначає фахівець компанії Tiger Modular Сем Дженкінсон, розташування роутера поряд із побутовими пристроями, зокрема телевізорами, мікрохвильовими печами, бездротовими телефонами, дитячими радіонянями або навіть холодильниками, може спричинити перешкоди або часткове поглинання сигналу. У результаті зона покриття та якість з’єднання можуть суттєво погіршитися.

«Розміщуючи маршрутизатор, важливо уникати сусідства з товстими стінами, металевими поверхнями чи великою побутовою технікою, наприклад, телевізорами чи холодильниками – оскільки ці об’єкти можуть частково поглинати або блокувати сигнал», – пояснив Дженкінсон.

За його словами, мікрохвильовки, бездротові телефони, дитячі монітори та Bluetooth-пристрої створюють додаткові перешкоди для Wi-Fi, адже працюють у тих самих радіочастотних діапазонах.

Цікавим є й те, що навіть дзеркальні поверхні або акваріуми здатні негативно впливати на якість зв’язку – відбиваючи чи поглинаючи хвилі.

Попри бажання заховати роутер у шафу або за меблі з естетичних міркувань, цього краще уникати, адже подібне рішення часто знижує ефективність сигналу.

Оптимальним варіантом є розташування роутера ближче до центру помешкання, на підвищенні та у відкритому просторі. Уявіть, що Wi-Fi працює подібно до світла від лампи: що менше перешкод, то кращим буде покриття у всіх куточках вашої оселі.

Громадяни України, які накопичили борги за комунальні послуги й виїхали за межі країни, можуть зіткнутися з блокуванням банківських рахунків та іншими обмежувальними заходами, так само як і ті, хто залишається в Україні.

Про це повідомила Інна Кучук, керівниця управління правового забезпечення реалізації послуг СП «Енергозбут» комунального підприємства «Київтеплоенерго».

«Усі санкції, які застосовуються до мешканців України, однаково поширюються й на тих, хто перебуває за кордоном. На сьогодні це найболючіше тема для українців», — зазначила Кучук.

Вона підкреслила, що велика частина громадян звертається до «Київтеплоенерго» вже після того, як їхні банківські рахунки були арештовані. Така ситуація означає, що людина фактично втрачає можливість здійснювати стандартні платежі, як у торговельних точках, так і через касу.

Крім того, Кучук звернула увагу на поширену хибну думку стосовно мирових угод: «Багато хто вважає, що достатньо подати заяву, ми підписуємо мирову угоду і справа не передається до виконавчої служби. Але це не відповідає дійсності».

За її словами, після винесення судового рішення погодження мирової угоди можливе виключно через виконавчу службу.

«Ми подаємо заяву до виконавчої служби разом із мировою угодою і вже державний або приватний виконавець діє згідно з процедурою: відкриває виконавче провадження, блокує рахунки і якщо є кошти на банківському рахунку, то звідти стягується сума боргу», – підсумувала представниця «Київтеплоенерго».

Починаючи з 1 червня 2025 року, українські громадяни зможуть здійснювати перекази між рахунками фізичних осіб лише в межах 100 тисяч гривень на місяць, якщо вони не надали документального підтвердження своїх доходів. Про введення нових обмежень уже почав інформувати своїх клієнтів ПриватБанк.

Про це розповів речник ПриватБанку Олег Серга.

За його словами, обмеження лімітів є частиною спільної ініціативи банків, спрямованої на узгодження процедур фінансового моніторингу. Таким чином, відповідно до нових правил, з 1 червня 2025 року максимально дозволена сума переказів між рахунками фізичних осіб всередині країни знижується зі 150 тисяч гривень до 100 тисяч гривень.

Як повідомляється, не всі власники банківських карт наразі отримали сповіщення від ПриватБанку.

«Так, ми дійсно надсилаємо такі повідомлення. І як сказано в Меморандумі, які підписали майже всі банківські установи в тому числі і ПриватБанк, з 1 червня впроваджуємо нові ліміти… Проте ті клієнти, чий офіційний дохід підтверджено у розмірі 100 тисяч і  вище, не підпадають під обмеження», – пояснив Олег Серга.

У ПриватБанку також наголосили, що до вказаного ліміту враховуються не тільки перекази за номером картки чи телефону, а й транзакції здійснені за реквізитами IBAN.

Водночас це обмеження не поширюється на наступні операції:

• зняття готівки;
• оплата товарів і послуг;
• сплата комунальних платежів;
• перекази між власними рахунками;
• купівля державних облігацій;
• платежі на рахунки юридичних осіб.

Якщо виникає необхідність провести переказ на суму, що перевищує встановлений ліміт, банк вимагатиме надати документи, які підтверджують дохід або волонтерську діяльність клієнта.