В Україні набули чинності нові правила, що зобов’язують частину пенсіонерів проходити щорічну ідентифікацію. У разі її непроходження виплата пенсії припиняється. Про це повідомив пенсійний експерт видання «На пенсії» Сергій Коробкін, посилаючись на постанову Кабміну №299.

Йдеться про пенсіонерів із числа внутрішньо переміщених осіб, а також тих, хто проживає за кордоном. Вони повинні щороку до 31 грудня підтверджувати свою особу.

Як пройти ідентифікацію

Пройти ідентифікацію можна кількома способами:

• особисто — у банку або у відділенні Пенсійного фонду;
• онлайн — через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду за допомогою електронного підпису «Дія ID»;
• через відеозв’язок із працівником Пенсійного фонду;
• поштою — надіславши документи до органу ПФУ за місцем обліку.

Крім того, громадяни, які перебувають за межами України, можуть звернутися до українських консульських установ для отримання посвідчення про те, що вони живі.

Які документи потрібно подати

Щоб продовжити отримувати пенсію, потрібно подати:

• документ, виданий українською дипломатичною установою, що підтверджує факт, що особа жива;
• письмову заяву про продовження виплат у довільній формі.

Ці документи можна надіслати поштою (рекомендованим листом або з оголошеною цінністю) до територіального органу Пенсійного фонду або завантажити через вебпортал ПФУ.

Пенсіонерам варто не зволікати з процедурою, адже у разі порушення строків ідентифікації виплати можуть бути призупинені.

У Верховній Раді розглядають можливість законодавчого обмеження доступу до музики російською мовою на стримінгових платформах в Україні, а також посилення санкцій за її публічне відтворення. Про це стало відомо під час засідання підкомітету з питань музичних індустрій, Комітету гуманітарної та інформаційної політики під головуванням народного депутата Олександра Санченка.

До обговорення залучили представників Міністерства культури, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Нацполіції, Уповноваженого із захисту державної мови, медіаекспертів і музичних діячів.

Однією з головних тем стало: “знайти технічне рішення, яке унеможливить або суттєво ускладнить доступ до пісень, створених російською мовою, на території України”. Йдеться не лише про блокування, а й про обмеження швидкості завантаження та алгоритмічного просування такого контенту на таких платформах, як Spotify, Apple Music та YouTube Music.

Представник Всеукраїнської асоціації музичних подій Тарас Тополя підкреслив, що російська музика активно просувається через алгоритми й завдяки цьому легко потрапляє до трендів. Як приклад він навів трек «Сігма бой», який швидко здобув популярність у соціальних мережах.

За словами першого заступника голови Нацради Валентина Коваля, міжнародні платформи не готові створювати окремі правила для України. Тому країна має посилити національне санкційне законодавство, а сформовані списки потенційно можна передавати до ЄС і США. У Мінцифри додали, що для обмеження контенту на глобальних платформах потрібна чітка законодавча база на національному рівні.

Окремо питання піднімалося про публічного виконання російської музики — наразі чинне законодавство містить загальну заборону, однак не передбачає дієвих механізмів притягнення до відповідальності. Представник Нацполіції Сергій Гавловський зазначив, що такі порушення наразі кваліфікуються за загальними статтями Кодексу про адміністративні правопорушення, як-от дрібне хуліганство або порушення правил торгівлі. Він запропонував доповнити КУпАП новою статтею, яка б прямо регулювала відповідальність за порушення вимог щодо розповсюдження творів мистецтва.

Народний депутат Андрій Боблях звернув увагу на караоке-клуби, де досі звучить російська музика, навіть у дні національних трагедій. На його думку, розміри штрафів — 8,5 або 17 тисяч гривень — не є стримуючим фактором, зважаючи на прибутки закладів.

У підсумку, Олександр Санченко повідомив, що подальша робота триватиме у межах великої робочої групи, яка працюватиме у трьох напрямках:

• Блокування та обмеження контенту російською мовою;
• Підтримка й просування українськомовного контенту, особливо на цифрових платформах;
• Посилення санкцій за порушення, як для фізичних, так і для юридичних осіб.

Очікується, що відповідні ініціативи будуть оформлені у законопроєкт і винесені на розгляд парламенту найближчим часом.

Мобільний оператор lifecell запустив тестування нового соціального тарифного плану для українців поважного віку. Як повідомляє MZU з посиланням на джерела в соціальних мережах, новий тариф вже доступний для підключення громадянам віком від 60 років.

Сам тариф називається “Турбота”, його стандартна ціна становить 100 гривень, але за допомогою послуги «Тарифна підписка», якщо одразу оплатити за рік користування тарифом, його вартість становитиме 1020 гривень на 12 місяців, що фактично знижує щомісячну оплату до 85 гривень.

Що входить у тариф “Турбота”:

• Безлімітні дзвінки всередині мережі lifecell;
• 1000 хвилин на номери інших українських операторів;
• 20 ГБ мобільного інтернету;
• Безлімітний доступ до популярних застосунків — YouTube, Viber, Facebook та TikTok.

Оператор зазначає, що пакет послуг сформований з урахуванням потреб людей старшого віку, які хочуть залишатися на зв’язку з близькими та мати доступ до інформації й розваг онлайн.

Також читайте:

Lifecell пропонує три вигідні рішення для своїх абонентів: найвигідніші пропозиції мобільного оператора

Найдешевші мобільні тарифи у квітні 2025: що пропонують Київстар, Lifecell і Vodafone