Для військовозобов’язаних, котрі порушують правила військового обліку та не оновили власні дані під час визначеного періоду, розмір штрафів буде переглянуто повторно.

Наразі ВР працює над внесенням змін до відповідного законопроєкту, якими пропонується карати порушників мобілізаційного законодавства. Про це повідомив представник комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Олександр Бакумов.

«Найбільші штрафи пропонуються від 17 тис. грн до 25,5 тис. грн. Такі штрафи рекомендовано накладати на фізичних осіб» – каже Олександр Бакумов.

Він вважає, що штрафи у розмірі 200 тисяч гривень є завеликими й неактуальними.

«Основна мета штрафів – дисциплінувати громадян і взяти їх на військовий облік» – сказав Бакумов

Про механізм стягнення штрафу та наслідки несплати розповів адвокат Микола Максимов, який особливо добре розбирається в питаннях мобілізації.

«Зараз працює тільки один механізм, а саме у разі вчинення військовозобов’язаним протиправних дій, ТЦК буде складати протокол про адміністративну відповідальність. Протокол буде направлено до суду, який вирішуватиме питання про притягнення особи до відповідальності та накладення штрафу. У разі не сплати штрафу, діло передається державному виконавцю, після чого він накладає обмеження на банківські картки та арешт на майно ухилянта.» – сказав Микола Максимов.

Також адвокат додав, що закон про збільшення штрафів до 17 000 гривень ще не прийнятий, але його уже подали у Верховну Раду і мало варіантів того, що депутати не проголосують за нього.

Після того, як військовозобов’язаний оновить свої дані через електронний кабінет, він має отримати відповідну повістку на проходження ВЛК.

Про це повідомив представник Генерального штабу ЗСУ Юрій Глущенков.

“Якщо військовозобов’язаний отримав повістку, то це не означає що він має пройти зразу і ВЛК. Для проходження ВЛК надсилається відповідна повістка-запрошення, окремо.”, – сказав Грущенков.

Щодо колишньої категорії «обмежено придатних» до служби, яка наразі в реєстрі відсутня, представник Генштабу зазначив, що найближчим часом з’явиться відповідний наказ Міноборони, який роз’яснить зміни про статус цієї категорії осіб та про зміни в роботі ВЛК.

Нагадуємо, що з 18 травня всі військовозобов’язані матимуть 60 днів, щоб оновити поточну адресу проживання, контактну інформацію та інші військово-облікові дані. Зробити це можна у ТЦК, ЦНАПі або через електронний кабінет.

Також читайте:

Хто не отримає відстрочку від мобілізації.

Чи можлива примусова депортація чоловіків з-за кордону.

Згідно з даними Управління у справах іноземців, понад 80 відсотків іноземців, які проживають в Польщі, є громадянами України. За різними оцінками, у Польщі проживає понад 2 мільйони українців. Тому видання Bankier.pl  поцікавилося, яким банкам найбільше довіряють українці.

Лише 7 банківських установ поділилися даними, скільки українців вони обслуговують. На жаль, у цьому списку немає таких банківських установ, як  – PKO BP, або ING, Millennium і mBank. Опитані банки повідомили, що обслуговують понад мільйон клієнтів з України. Насправді ця цифра може бути значно більшою – за оцінками Bankier.pl, вона може навіть перевищувати 1,5 мільйона.

Шістка польських банків за кількістю українських клієнтів:

BNP Paribas – 331,887 осіб.
Santander – 324 299 осіб.
Pekao – 249,267 осіб.
Alior Bank – 66 660 осіб.
Credit Agricole – 58 600 осіб.
Bank Pocztowy – 16,802 осіб.

Варто нагадати, що українці, які приїхали до Польщі після початку війни, можуть скористатися пільговими умовами обслуговування в багатьох банках. Фінансові установи пропонують їм дешеві рахунки та картки, які дозволяють відправляти гроші на Схід із меншими комісіями. Це є результатом не лише підходу фінансових установ, а й рекомендацій Управління фінансового нагляду Польщі. Офіс зобов’язав банки розробити індивідуальну пропозицію для українців, щоб надати їм доступ до основних платіжних послуг і покращити розподіл призначеної для них фінансової підтримки.