У мережі шириться відео, на якому троє чоловіків у військовій формі несуть цивільного чоловіка за руки та ноги й заносять до мікроавтобуса. За даними телеграм-каналів, інцидент стався 6 травня у Львові на вулиці Залізничній.

На кадрах видно, як під час затримання у чоловіка злітає один із кросівок, а самого його згодом упускають на землю та далі волочать до автомобіля.

На цей інцидент відреагувало Львівське ТЦК

У обласному ТЦК підтвердили факт події. Зазначається, що військовослужбовці ТЦК разом із поліцією проводили оповіщення. Вони зупинили чоловіка для перевірки військово-облікових документів.

За офіційною інформацією, громадянин відмовився надавати документи, поводився агресивно, вживав нецензурну лексику і намагався втекти з місця події.

“Такі випадки не є поодинокими, на тлі посилення мобілізаційних заходів у країні. Влада неодноразово закликали дотримуватись правових процедур під час вручення повісток та перевірок документів, а якщо у чоловіка є порушення правил військового обліку, тоді по українському законодавству його примусово доставлять до ТЦК та СП для уточнення даних“, – зазначили в обласному ТЦК Львівщини

Також читайте:

Хто у травні втратить право на відстрочку: роз’яснення адвоката

Страх мобілізації: десятки тисяч 17-річних юнаків виїхали з України – в Міністерстві освіти стурбовані

У період травневих свят чимало українців відпочивають у колі друзів і не всі мають змогу дозволити собі відвідування ресторанів або барів. Деякі водії обирають альтернативу – вживати алкогольні напої просто в салоні власної машини, припаркованої біля будинку чи на природі. Проте, як пояснив досвідчений адвокат Руслан Ткаченко у коментарі «SUV News», це може мати серйозні юридичні наслідки.

«Попри те, що закон прямо карає лише керування транспортом у стані сп’яніння, сама присутність нетверезого водія в авто створює вагомі правові ризики», – зазначає юрист.

Основна проблема полягає у складності доведення намірів водія. Якщо поліцейські зафіксують водія з ознаками сп’яніння в автомобілі – навіть якщо машина не рухається – це може бути розцінено як намір керувати у нетверезому стані. Інколи патрульні навмисне провокують водія на рух, наприклад попросивши перепаркувати машину, після чого одразу вмикають бодікамеру та просять пройти тест на алкоголь.

«Часто поліцейські вимагають пересунути машину, а щойно вона починає рух, – фіксують факт водіння у стані сп’яніння, на моїй практиці це не одноразовий випадок», – пояснює адвокат.

За його словами, дедалі більше випадків, коли українських водіїв позбавляють прав або штрафують саме за перебування в нетверезому стані у припаркованому авто. Оскарження таких протоколів у суді зазвичай не приносить результатів – суди стають на бік поліції, особливо якщо є свідки чи відео.

«Водій, який напідпитку, рідко може переконливо довести, що не збирався кермувати і практика з судових рішень не на користь водія, навіть якщо він правий», – додає експерт.

Штрафи за такі правопорушення сягають від 17 000 до 51 000 гривень, а найсуворіше покарання – позбавлення водійських прав на строк від одного до десяти років.

Крім того, правоохоронці можуть кваліфікувати розпивання алкоголю в авто як порушення громадського порядку або розпивання у громадському місці.

«Алкоголь і автомобіль – речі несумісні. Навіть без руху машина в поєднанні з алкоголем несе правові та безпекові ризики, які перекреслюють усе “задоволення”», – резюмує юрист.

Юрист радить водіям, які хочуть відпочити на свята, обирати безпечніші варіанти – домашні посиденьки або відвідування спеціальних закладів. Це, на його думку, не лише безпечніше, але й дешевше у перспективі.

Згідно зі статистикою, щодня сотні водіїв сідають за кермо в нетверезому стані. У святкові дні та вихідні ця цифра ще зростає. Опитування свідчать: значна частина українських водіїв хоча б раз кермували після вживання алкоголю.

«Проблема не тільки в законі, а й у загальній безпеці. Автомобіль, навіть припаркований, залишається джерелом потенційної небезпеки, якщо водій – у стані сп’яніння», — підсумовує адвокат

На четвертому році війни все більше чоловіків потрібно залучати до Збройних сил України і як наслідок, дедалі більше категорій втрачають право на відстрочку від мобілізації.

Більш детально про те, хто саме може втратити це право вже у травні, розповів адвокат Руслан Ткаченко.

За словами адвоката відстрочку можуть втратити навіть ті, хто раніше мав на неї законні підстави, якщо змінилися обставини, що слугували її основою.

Також він зазначив, що згідно з новими нормами законодавства, зокрема статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочка у травні не надається у таких випадках:

• Студенти, які здобувають другу або третю вищу освіту, а також ті, хто навчається не за формою, яка дає право на відстрочку.
• Батьки трьох неповнолітніх дітей, якщо є заборгованість зі сплати аліментів.
• Батьки-одинаки, якщо мати дітей не є позбавленою батьківських прав, не померла, не зникла безвісти і не перебуває у місцях позбавлення волі.
• Чоловіки, які доглядають за батьками дружини – тепер відстрочка надається лише у разі догляду за власними батьками.
• Зведені брати загиблих військових – право на відстрочку мають лише рідні або неповнолітні брати та сестри загиблих або зниклих безвісти військовослужбовців.

Адвокат підкреслив, ще одне важливе нововведення – відміна всіх бронювань, оформлених за старими правилами. Адже з 1 квітня діють нові вимоги і тепер бронювання дозволено лише компаніям, які офіційно отримали оновлений статус критичних для функціонування держави. Також, згідно з постановою уряду, підприємства, які обслуговують об’єкти критичної інфраструктури, можуть бронювати не більше ніж 75% своїх працівників.

Юрист звертає увагу і на важливу ініціативу Міносвіти – законопроєкт №13193, який передбачає розширення прав на відстрочку для педагогічних працівників позашкільних закладів. Це, зокрема, стосується керівників гуртків науково-технічного, військово-патріотичного, еколого-натуралістичного та інших напрямів, які працюють у закладах державної або комунальної форми власності та офіційно зайняті на 1 січня 2025 року.

«Зміни є масштабними і суттєво обмежують перелік тих, хто може уникнути мобілізації. Тому чоловікам слід уважно стежити за власним статусом і підставами для відстрочки», — підсумовує Руслан Ткаченко.