Громадяни України чоловічої статі, яким виповнюється 17 років, зобов’язані до 31 липня 2025 року стати на військовий облік. Це можна зробити через електронний кабінет призовника або особисто звернувшись до територіального центру комплектування (ТЦК). У разі невиконання цього обов’язку молоді люди можуть отримати штраф.

Як 17-річним стати на військовий облік

На початку січня президент Володимир Зеленський підписав закон, який визначає, що громадяни України чоловічої статі мають стати на військовий облік у період з 1 січня до 31 липня року, коли їм виповнюється 17 років. Це стандартна процедура, однак законодавчо було збільшено термін її виконання – раніше військовий облік потрібно було пройти до березня.

Юнакам пропонують два способи реєстрації:

1. через електронний кабінет призовника, використовуючи електронну ідентифікацію (опція для тих, хто перебуває за кордоном);
2. особистий візит до ТЦК, під час якого потрібно заповнити документи (зокрема, медичні характеристики, щоб оцінити стан здоров’я) і надати копії документів, що посвідчують особу, а також фотокартки.

Якщо юнак не зміг пройти ідентифікацію у «Резерв+» і не отримав військово-обліковий документ, то йому прийдеться особисто відвідати ТЦК, щоб не отримати штраф.

«Хоча передбачені поважні причини для запізнення – хвороба, стихійні лиха чи перебування на тимчасово окупованих територіях, – список таких підстав досить обмежений. До того ж, механізм їх підтвердження поки залишається неврегульованим», – пояснює військовий адвокат Євген Филипець.

Яке покарання загрожує 17-річним, які не стали на військовий облік

Якщо юнак не стане на військовий облік у визначений термін, йому доведеться не лише особисто відвідати ТЦК, а й сплатити штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

«Якщо буде встановлено факт адміністративного правопорушення і не знайдеться обставин, які виключають відповідальність, така особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності», – зазначає член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Федір Веніславський.

Щодо юнаків, які перебувають за кордоном, адвокати наголошують, що процедура постановки на облік справді стала зручнішою. Водночас контроль за її виконанням викликає питання.

«Більше не потрібно повертатися в Україну, стояти в чергах чи проходити складні бюрократичні процедури. Це рішення зручне, але виникає логічне запитання: як держава зможе проконтролювати його виконання тими, хто не планує повертатися?», – поцікавився Євген Филипець.

Із 27 березня 2025 року мобільний оператор Київстар пропонує новий тарифний план «Бізнес UA. Онлайн», орієнтований на корпоративних клієнтів. Тариф доступний виключно через онлайн-платформу на сайті Київстар для бізнесу. Його вартість становить 230 грн на місяць, і ця ціна залишатиметься фіксованою до 31 грудня 2025 року.

У рамках пакету абоненти отримають:

• 40 ГБ мобільного інтернету;
• безлімітні дзвінки в мережі Київстар;
• 1200 хвилин на інші мобільні мережі, міські номери та CDMA по Україні;
• 100 SMS по країні.

Крім того, клієнтам надається доступ до сервісу «Київстар ТБ Легкий», вигідні умови в роумінгу («Роумінг як вдома»), а також можливість безкоштовно обрати дві «Суперсили» для персоналізації тарифу під потреби бізнесу.

Українських військових, які прибувають до Польщі для проходження навчань, супроводжують до автобусів та навчальних центрів під конвоєм. Про це в коментарі нашому виданню розповів адвокат Юрій Демченко, який спеціалізується на військовому праві.

За його словами, така практика викликає серйозні питання щодо прав військовослужбовців та ставлення до них з боку держави.

“Що це за військова служба, коли військових потрібно охороняти, щоб вони не втекли?” — наголошує Демченко.

Він пояснює, що багато чоловіків йому написали, що під час приземлення в Польщі українських військових зустрічають польські правоохоронці, які формують “живий коридор” до автобусів. Це робиться для того, щоб військовослужбовці не мали можливості покинути групу та самостійно залишитися за кордоном.

За його словами, посилений контроль почали запроваджувати після інциденту у Франції, коли з 155-ї бригади одразу 50 військовослужбовців самовільно залишили частину (СЗЧ). Цей випадок став прецедентом, після якого командування вирішило запровадити жорсткіші заходи безпеки для запобігання подібним втечам.

“Якщо раніше військовим на навчаннях дозволяли на кілька днів виходити в місто, щоб відпочити і розвіятися, то тепер це повний контроль. Ніяких виходів, ніякої свободи пересування – лише казарма, полігон і зворотній рейс. Такий підхід викликає не лише обурення, а й демотивує людей, які мають захищати країну“, — зазначає адвокат.

Адвокат наголошує, що ця ситуація не просто принизлива для військових, а й деморалізує їх.

“Уявіть себе на їхньому місці: ви повертаєтесь з навчань і бачите перед собою коридор із силовиків, які стежать, щоб ви не втекли. Які відчуття у вас виникнуть? Очевидно, що ви почуваєтеся не як захисник своєї країни, а як ув’язнений, якого супроводжують під конвоєм“, — наголошує Демченко.

Юрист переконаний, що такі дії Міністерства оборони лише погіршують ситуацію та підривають довіру до військової служби.

“Держава сама себе дискредитує в очах військових і громадян. Замість того щоб покращити умови служби, провести реформи та створити мотиваційні програми, Міноборони впроваджує практику тотального контролю. Це не лише принизливо, а й неефективно“, — вважає адвокат

На думку адвоката, такі заходи не зупинять тих, хто хоче втекти, адже проблема не в самих військових, а в системі, яка змушує їх ухилятися.

“Тільки зміна підходів до армії, покращення умов служби та справедливе ставлення до військових можуть змінити ситуацію. А створення конвоїв і живих коридорів — це лише тимчасовий і принизливий метод утримання людей у системі, що вже давно потребує реформ“, — підсумовує Юрій Демченко.